Американський журнал «Тайм» розповідає про новий напрямок науки – сингулярність. Створено навіть Університет сингулярності (на базі компанії Google) і проводяться щорічні конференції вчених на цю тему, в яких беруть участь фахівці у галузі штучного інтелекту, генетики, молекулярні біологи, нанотехнологи, фахівці з когнітивних здібностей і навіть ілюзіоністи. Одним із ентузіастів нового напрямку є американець Реймонд Курцвайль, котрий досяг успіхів на ниві створення комп’ютерів, що володіють властивостями розпізнання мови, читають тексти. Він вилікував себе сам від діабету, і його мета – дожити десь до 2045 року (сьогодні йому 62), щоб втілити у життя мрію з’єднання людського інтелекту, мозку людини з машиною, чим, як вважає Курцвайль, буде розв’язано проблему безсмертя. «Тайм» наголошує, що чимало рис сингулярності – майбутньої могутності штучного інтелекту – сьогодні вже виглядають не такими й неймовірними: «хіба могли люди 5 років тому уявити користування Facebook та «айфоном». Сьогодні вже не є таким фантастичним те, що «айфони» найближчим часом перемістяться в мозок людини. В Афганістані вже воює до 2 тисяч роботів, а суперкомп’ютер «Ватсон» бере участь у телевікторині Jeopardy. «Сингулярність базується на ідеї, що зміни реальні і людство вирішує свою власну долю, а історія – не просто послідовність подій», – резюмує «Тайм».
Хоча американський квантовий фізик Мітіо Каку у своїй книзі «Фізика майбутнього», що її нині рецензує «Нью-Йорк Таймз», дає дещо реальніші, наукові прогнози розвитку людства. Каку написав свій майже 400-сторінковий том на базі більш як 300 інтерв’ю з відомими вченими. Йдеться про те, як наука витворить людську долю і наше повсякдення до 2100 року. Автор прогнозує з посиланням на наукові авторитети, що людство досконало освоїть рентгенівське випромінювання і поставить його собі на цілковиту службу, створить космічні ліфти і буде жити через 100 років принаймні вдвічі довше, аніж тепер. Не виключено, що за цей час людство оволодіє телепортацією, миттєвим переміщенням предметів у просторі. Каку вважає, що не за горами час, коли ми виходитимемо в інтернет через підключені он-лайн контактні лінзи, нанотехнології творитимуть дива з нашим здоров’ям, туалети, проаналізувавши те, що до них потрапило, видаватимуть нам негайні діагнози стану нашого здоров’я, а датчики в одязі берегтимуть нас від наслідків травм. Хоча є в книзі й темні сторони, і не все так добре у прогнозах на майбутнє, як пише Каку. Він має на увазі проблему подолання обмеженості мікросхем (кремнієвих носіїв), розвиток роботизації переважно у військовому напрямку, смертельну для людства загрозу глобального потепління… Хоча, як зауважує Мітіо Каку, за сприятливих обставин через 100 років людині буде важко хіба що померти.
Британська «Ґардіан» пише, що вчені Оксфордського університету провели успішні випробовування універсальної вакцини від грипу, яка могла б дати раду всім відомим штамам цього дошкульного для людини захворювання. Терапія, випробувана на добровольцях, направлена на іншу, аніж традиційна вакцина, частину вірусу грипу, а це означає, що не буде потреби у дуже вартісних щорічних змінах формули вакцини. Вакцина, розроблена групою науковців під керівництвом доктора Сари Ґілберт з оксфордського Інституту Дженнера, направлена на протеїни всередині вірусу, загальні для всіх штамів, на відміну від тих, котрі розташовані на зовнішній поверхні вірусу і зазнають мутацій.
Іще одна лондонська газета, «Індепендент», публікує наукові висновки відомого британського астрофізика Стівена Гокінґа, котрий вважає, що «єдиний шанс на виживання людства – заселення космосу». Але чи зможуть люди розмножуватися в космосі, ставлять питання науковці. Адже переліт в іншу планетну систему може забирати тисячі років. Поки що висновки дослідників американської NASA песимістичні: «космос – погане місце для сексу». Сучасні екрани космічних апаратів не здатні захищати людський ембріон від смертельної космічної радіації. Найбільше занепокоєння у вчених викликає Сонце і його спалахи та галактичне випромінювання.
Хоча американський квантовий фізик Мітіо Каку у своїй книзі «Фізика майбутнього», що її нині рецензує «Нью-Йорк Таймз», дає дещо реальніші, наукові прогнози розвитку людства. Каку написав свій майже 400-сторінковий том на базі більш як 300 інтерв’ю з відомими вченими. Йдеться про те, як наука витворить людську долю і наше повсякдення до 2100 року. Автор прогнозує з посиланням на наукові авторитети, що людство досконало освоїть рентгенівське випромінювання і поставить його собі на цілковиту службу, створить космічні ліфти і буде жити через 100 років принаймні вдвічі довше, аніж тепер. Не виключено, що за цей час людство оволодіє телепортацією, миттєвим переміщенням предметів у просторі. Каку вважає, що не за горами час, коли ми виходитимемо в інтернет через підключені он-лайн контактні лінзи, нанотехнології творитимуть дива з нашим здоров’ям, туалети, проаналізувавши те, що до них потрапило, видаватимуть нам негайні діагнози стану нашого здоров’я, а датчики в одязі берегтимуть нас від наслідків травм. Хоча є в книзі й темні сторони, і не все так добре у прогнозах на майбутнє, як пише Каку. Він має на увазі проблему подолання обмеженості мікросхем (кремнієвих носіїв), розвиток роботизації переважно у військовому напрямку, смертельну для людства загрозу глобального потепління… Хоча, як зауважує Мітіо Каку, за сприятливих обставин через 100 років людині буде важко хіба що померти.
Британська «Ґардіан» пише, що вчені Оксфордського університету провели успішні випробовування універсальної вакцини від грипу, яка могла б дати раду всім відомим штамам цього дошкульного для людини захворювання. Терапія, випробувана на добровольцях, направлена на іншу, аніж традиційна вакцина, частину вірусу грипу, а це означає, що не буде потреби у дуже вартісних щорічних змінах формули вакцини. Вакцина, розроблена групою науковців під керівництвом доктора Сари Ґілберт з оксфордського Інституту Дженнера, направлена на протеїни всередині вірусу, загальні для всіх штамів, на відміну від тих, котрі розташовані на зовнішній поверхні вірусу і зазнають мутацій.
Іще одна лондонська газета, «Індепендент», публікує наукові висновки відомого британського астрофізика Стівена Гокінґа, котрий вважає, що «єдиний шанс на виживання людства – заселення космосу». Але чи зможуть люди розмножуватися в космосі, ставлять питання науковці. Адже переліт в іншу планетну систему може забирати тисячі років. Поки що висновки дослідників американської NASA песимістичні: «космос – погане місце для сексу». Сучасні екрани космічних апаратів не здатні захищати людський ембріон від смертельної космічної радіації. Найбільше занепокоєння у вчених викликає Сонце і його спалахи та галактичне випромінювання.
