На титул «Європейська столиця культури-2016» у фіналі претендують п’ять польських міст: Варшава, Катовіце, Вроцлав, Гданськ і Люблін. Однак Люблін створив прецедент, запропонувавши на конкурс у своїй заявці місяць європейської культури в українському місті Львів.
Відтак, якщо саме це польське місто отримає титул, то у 2016 році протягом місяця мистецькі та культурні акції проходитимуть у Львові. А це для міста не лише престиж, туристична привабливість, а передусім розвиток культури.
«Це діалог культур у східному пограниччі, активізація культурного середовища у місті. Надіюсь, що це сприятиме зміні поколінь у мистецтві. Це шанс для влади змінити своє ставлення до культури. Бо Львів – це простір культури», – зазначив голова правління «Мистецької ради «Діалог»» Зиновій Мазурик.
Львів’яни мають бачення розвитку культури у місті
Плани у львів’ян амбітні. У своїй заявці на розгляд комісії Євросоюзу «Мистецька рада «Діалог»», яка об’єднала понад 60 громадських і культурних організацій, запропонувала не лише традиційні у місті заходи, але й важливі культурні програми.
До 2017 року бібліотеки у місті мають стати інноваційними центрами, своєрідними дискусійними клубами, культурними осередками. Передбачено заходи щодо поліпшення музейної справи. У планах також запровадження курсу історії культури та мистецтва до шкільної програми, щоб покращити загальний рівень освіченості молодих людей. Але усі ці проекти потребують вироблення окремих програм і лобіювання на усіх рівнях влади.
«Це ті проекти, які творять тло для феномену культури. Ці проекти буде важко реалізувати без державної підтримки, без підтримки і розуміння місцевих органів влади», – зауважила представник «Мистецької ради «Діалог» Ірина Подоляк.
Для Любліна Львів стратегічний проект
Над підготовкою до конкурсу за титул «Європейська столиця культури» Люблін працює з 2007 року. Фахівці уже виробляють стратегію розвитку культури до 2020 року, залучивши до дискусії мешканців.
«Одне місто, котре стане столицею культури у Польщі, буде репрезентантом польської культури у Європі. Для нас є стратегічним проектом, щоб Львів на місяць став столицею європейської культури», – наголосила Марія Артем’як, менеджер проекту «Люблін – Європейська столиця культури-2016».
У 2003 році австрійське місто Ґрац було європейською столицею культури. Уже наступного року у місті на третину зросла кількість туристів, поліпшився інвестиційний клімат, новий палац мистецтв перетворився на великий мистецький центр, а ще змінилась структура міського управління культури: до роботи залучили городян.
Люблін вирішив вирізнитись і ризикнув, запропонувавши Львів у своїй заявці на участь у конкурсі за титул «Європейська столиця культури». Позитивне рішення комісії Євросоюзу стало б ще й своєрідним сигналом для України щодо її європейських перспектив.
У 1985 році на зустрічі Ради Європи міністр культури Греції вперше представила проект, який тоді називався «Європейське місто культури». Щороку одне місто протягом 12 місяців проводить презентацію свого культурного життя, показуючи на міжнародній арені багатство, різноманітність і спорідненість культур спільної Європи.
Цей проект покликаний зближувати народи Євросоюзу. І від 2006 року міста з інших країн до участі в програмі не допускаються. Того, 2006-го, року, на останню таку можливість стати «Європейською столицею культури» з-поза меж ЄС на 2010 рік безуспішно претендував Київ.
Відтак, якщо саме це польське місто отримає титул, то у 2016 році протягом місяця мистецькі та культурні акції проходитимуть у Львові. А це для міста не лише престиж, туристична привабливість, а передусім розвиток культури.
«Це діалог культур у східному пограниччі, активізація культурного середовища у місті. Надіюсь, що це сприятиме зміні поколінь у мистецтві. Це шанс для влади змінити своє ставлення до культури. Бо Львів – це простір культури», – зазначив голова правління «Мистецької ради «Діалог»» Зиновій Мазурик.
Львів’яни мають бачення розвитку культури у місті
Плани у львів’ян амбітні. У своїй заявці на розгляд комісії Євросоюзу «Мистецька рада «Діалог»», яка об’єднала понад 60 громадських і культурних організацій, запропонувала не лише традиційні у місті заходи, але й важливі культурні програми.
До 2017 року бібліотеки у місті мають стати інноваційними центрами, своєрідними дискусійними клубами, культурними осередками. Передбачено заходи щодо поліпшення музейної справи. У планах також запровадження курсу історії культури та мистецтва до шкільної програми, щоб покращити загальний рівень освіченості молодих людей. Але усі ці проекти потребують вироблення окремих програм і лобіювання на усіх рівнях влади.
«Це ті проекти, які творять тло для феномену культури. Ці проекти буде важко реалізувати без державної підтримки, без підтримки і розуміння місцевих органів влади», – зауважила представник «Мистецької ради «Діалог» Ірина Подоляк.
Для Любліна Львів стратегічний проект
Над підготовкою до конкурсу за титул «Європейська столиця культури» Люблін працює з 2007 року. Фахівці уже виробляють стратегію розвитку культури до 2020 року, залучивши до дискусії мешканців.
«Одне місто, котре стане столицею культури у Польщі, буде репрезентантом польської культури у Європі. Для нас є стратегічним проектом, щоб Львів на місяць став столицею європейської культури», – наголосила Марія Артем’як, менеджер проекту «Люблін – Європейська столиця культури-2016».
У 2003 році австрійське місто Ґрац було європейською столицею культури. Уже наступного року у місті на третину зросла кількість туристів, поліпшився інвестиційний клімат, новий палац мистецтв перетворився на великий мистецький центр, а ще змінилась структура міського управління культури: до роботи залучили городян.
Люблін вирішив вирізнитись і ризикнув, запропонувавши Львів у своїй заявці на участь у конкурсі за титул «Європейська столиця культури». Позитивне рішення комісії Євросоюзу стало б ще й своєрідним сигналом для України щодо її європейських перспектив.
У 1985 році на зустрічі Ради Європи міністр культури Греції вперше представила проект, який тоді називався «Європейське місто культури». Щороку одне місто протягом 12 місяців проводить презентацію свого культурного життя, показуючи на міжнародній арені багатство, різноманітність і спорідненість культур спільної Європи.
Цей проект покликаний зближувати народи Євросоюзу. І від 2006 року міста з інших країн до участі в програмі не допускаються. Того, 2006-го, року, на останню таку можливість стати «Європейською столицею культури» з-поза меж ЄС на 2010 рік безуспішно претендував Київ.
