«Якщо в нашій країні є громадяни, які можуть і здатні вирішувати деякі питання в інтересах нашого народу, то ми з великим задоволенням, чесно і відкрито готові їх до цього процесу долучити», – так Лукашенко заявив про можливу співпрацю з опозицією.
А ще раніше в Білорусі створили кілька громадських рад при адміністрації президента та уряді, які не мають реальних повноважень, а лише готують поради владі. Не більше.
Все це, разом із останніми заявами президента Лукашенка, на думку оглядачів, адресоване західному споживачеві, щоб представити Білорусь як європейську державу.
Внутрішній публіці пан Лукашенко каже зовсім інше. Наприкінці минулого місяця у зверненні до парламенту він по-сталінськи назвав опозицію «ворогами народу».
Звісно, ніяких ілюзій білоруська опозиція щодо якоїсь лібералізації та демократизації в своїй країні не має і не рекомендує Заходу особливо вірити словам Лукашенка.
Зрештою, сам білоруський президент, який авторитарними методами править уже 15-ий рік, визнає, що нинішні відносини Білорусі та ЄС ще «не набули незворотнього характеру».
Тим більше в цьому не впевнені опоненти Лукашенка в Білорусі. Справа в тому, що він не хоче чути від Заходу якихось звернень ідеологічного характеру, зокрема щодо поваги демократичних цінностей та прав людини.
Для нього стосунки із Заходом потрібні лише в прагматичному економічному плані: заради розвитку торгівлі, отримання західних інвестицій та нових технологій. Щодо численних правозахисних вимог Заходу, то пан Лукашенко намагається їх ігнорувати, а якщо і йде на якісь поступки, то дуже незначні.
Втім, варто зазначити, що завдяки позиції Заходу в Білорусі випустили з тюрем політв’язнів та пригамували репресивну машину. Але машина ця в доброму стані, а тому в будь-який момент може бездоганно відновити свою роботу.
Днями у Мінську декілька білоруських опозиціонерів оголосили голодування. Вони проводять акцію солідарності з трьома дрібними підприємцями з міста Вавкависьк Гродненської області. Підприємців фактично заарештували за політичними мотивами. Один із них, Микола Автухович, третій тиждень голодує за гратами, протестуючи проти арешту та невмотивованого кримінального переслідування. Тим часом влада каже, що в Білорусі політв’язнів взагалі немає.
Пан Автухович та його колеги, які перебувають за гратами, на власній шкурі відчувають, чого варті обіцянки президента Лукашенка в його інтерв’ю західним ЗМІ.
(Мінськ – Прага – Київ)
А ще раніше в Білорусі створили кілька громадських рад при адміністрації президента та уряді, які не мають реальних повноважень, а лише готують поради владі. Не більше.
Все це, разом із останніми заявами президента Лукашенка, на думку оглядачів, адресоване західному споживачеві, щоб представити Білорусь як європейську державу.
Внутрішній публіці пан Лукашенко каже зовсім інше. Наприкінці минулого місяця у зверненні до парламенту він по-сталінськи назвав опозицію «ворогами народу».
Звісно, ніяких ілюзій білоруська опозиція щодо якоїсь лібералізації та демократизації в своїй країні не має і не рекомендує Заходу особливо вірити словам Лукашенка.
Зрештою, сам білоруський президент, який авторитарними методами править уже 15-ий рік, визнає, що нинішні відносини Білорусі та ЄС ще «не набули незворотнього характеру».
Тим більше в цьому не впевнені опоненти Лукашенка в Білорусі. Справа в тому, що він не хоче чути від Заходу якихось звернень ідеологічного характеру, зокрема щодо поваги демократичних цінностей та прав людини.
Для нього стосунки із Заходом потрібні лише в прагматичному економічному плані: заради розвитку торгівлі, отримання західних інвестицій та нових технологій. Щодо численних правозахисних вимог Заходу, то пан Лукашенко намагається їх ігнорувати, а якщо і йде на якісь поступки, то дуже незначні.
Втім, варто зазначити, що завдяки позиції Заходу в Білорусі випустили з тюрем політв’язнів та пригамували репресивну машину. Але машина ця в доброму стані, а тому в будь-який момент може бездоганно відновити свою роботу.
Днями у Мінську декілька білоруських опозиціонерів оголосили голодування. Вони проводять акцію солідарності з трьома дрібними підприємцями з міста Вавкависьк Гродненської області. Підприємців фактично заарештували за політичними мотивами. Один із них, Микола Автухович, третій тиждень голодує за гратами, протестуючи проти арешту та невмотивованого кримінального переслідування. Тим часом влада каже, що в Білорусі політв’язнів взагалі немає.
Пан Автухович та його колеги, які перебувають за гратами, на власній шкурі відчувають, чого варті обіцянки президента Лукашенка в його інтерв’ю західним ЗМІ.
(Мінськ – Прага – Київ)
