Українці релігійні, толерантні й носять у собі приховані язичницькі вірування. До такого узагальнення можна вдатися поєднавши думки соціологів і фольклористів. Перші оперують лише цифрами, а другі вивчають вірування через конкретних людей та їхні традиції. Єдність протилежностей дає привід для роздумів.
Ірина Клименко, етномузиколог, етноспівачка і керівник проетку «Гуртоправці», розповідає як під час Великодніх свят вони записували народні співи у одному селі житомирського Полісся.
«Жінка, заледве побачивши нас на вулиці, ще навіть не привітавшись і не розпитавши, хто ми, почала співати веснянки. Як виявилося, так тут роблять за звичаєм на Великдень, пробуджуючи своїми співами землю. І навіть після того, як ми вже у хаті позаписували їхні співи – коли всі вийшли на подвір’я, то знову, не змовляючись, почали співати, щоб чуло усе навколо», – розповідає Ірина Клименко.
Україні вважають себе слов’янами, християнами і віруючими
Поєднання християнської традиції і давнішої язичницької вчені називають синкритизмом. На цю тему написано багато наукових робіт. Але справжнім відкриттям для дослідників стало з’ясування рекордно високого загального рівня релігійності українців.
Київський міжнародний інститут соціології, Інститут політики, Центр «Соціальні індикатори» і Інститут соціології НАНУ взяли участь у Міжнародній програмі соціальних досліджень (ISSP) , що визначала місце релігії у житті громадян 44 країн.
Дослідження проводилися наприкінці 2008 року, а результати були опубліковані нещодавно.
Українці виявилися п’ятими у Європі за рівнем релігійності. Після Кіпру, Польщі, Словаччини і Португалії, повідомила науковий керівник проекту, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАНУ Ольга Іващенко.
За даними дослідження, абсолютна більшість українців – 91% християнського віросповідання (православні, греко-католики, протестанти). Зокрема, 39% вірян належать до трьох основних православних церков (Московського й Київського патріархатів і УАПЦ), 44% вказали, що вони є православними без чіткої належності до певної церкви, а 8%, що вони є греко-католиками.
І лише кожен дев'ятий або ніколи не вірив, або перестав вірити.
І хоч більшість із тих, хто повідомив, що вірить у Бога, рідко ходить до церкви, вони пройшли випробування питаннями-пастками і підтвердили свою релігійність. Таких 85%.
Росія виявилася шостою з кінця рейтингу релігійності
Ольга Іващенко розповідає, що окремою темою для глибшого наукового порівняльного пошуку стала велика різниця у рівні релігійності між Україною та Росією.
Хоча ці дві країни мають спільне минуле, результат виявився майже дзеркально протилежним.
Громадяни Росії показали шостий з кінця рейтингу рівень релігійності серед усіх 44 країн.
Певною мірою це відображається і у регіональних відмінностях всередині України. Найбільша різниця між сходом і заходом. У східних областях більший відсоток невіруючих, натомість у західному регіоні частка релігійних людей сягає 97%.
Політикам краще релігію не чіпати
Ще одним відкриттям стало те, що постійно збільшується кількість молодих людей, які вірять у Бога і ходять до церкви. А 24% опитаних сказали, що вони раніше не вірили, а тепер стали релігійними.
Також дослідників вразила міжконфесійна і міжрелігійна толерантність усіх опитаних.
Чого не скажеш про ставлення українців до політиків. Вони висловилися вкрай негативно до їхніх спроб маніпулювати вірою людей та використовувати релігію, як аргумент під час виборчих кампаній.
Восени будуть оприлюднені усі результати Міжнародної програми соціальних досліджень вже у 45 країнах. Після України до них долучилася Естонія.
(Київ–Прага)
Ірина Клименко, етномузиколог, етноспівачка і керівник проетку «Гуртоправці», розповідає як під час Великодніх свят вони записували народні співи у одному селі житомирського Полісся.
«Жінка, заледве побачивши нас на вулиці, ще навіть не привітавшись і не розпитавши, хто ми, почала співати веснянки. Як виявилося, так тут роблять за звичаєм на Великдень, пробуджуючи своїми співами землю. І навіть після того, як ми вже у хаті позаписували їхні співи – коли всі вийшли на подвір’я, то знову, не змовляючись, почали співати, щоб чуло усе навколо», – розповідає Ірина Клименко.
Україні вважають себе слов’янами, християнами і віруючими
Поєднання християнської традиції і давнішої язичницької вчені називають синкритизмом. На цю тему написано багато наукових робіт. Але справжнім відкриттям для дослідників стало з’ясування рекордно високого загального рівня релігійності українців.
Київський міжнародний інститут соціології, Інститут політики, Центр «Соціальні індикатори» і Інститут соціології НАНУ взяли участь у Міжнародній програмі соціальних досліджень (ISSP) , що визначала місце релігії у житті громадян 44 країн.
Дослідження проводилися наприкінці 2008 року, а результати були опубліковані нещодавно.
Українці виявилися п’ятими у Європі за рівнем релігійності. Після Кіпру, Польщі, Словаччини і Португалії, повідомила науковий керівник проекту, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАНУ Ольга Іващенко.
За даними дослідження, абсолютна більшість українців – 91% християнського віросповідання (православні, греко-католики, протестанти). Зокрема, 39% вірян належать до трьох основних православних церков (Московського й Київського патріархатів і УАПЦ), 44% вказали, що вони є православними без чіткої належності до певної церкви, а 8%, що вони є греко-католиками.
І лише кожен дев'ятий або ніколи не вірив, або перестав вірити.
І хоч більшість із тих, хто повідомив, що вірить у Бога, рідко ходить до церкви, вони пройшли випробування питаннями-пастками і підтвердили свою релігійність. Таких 85%.
Росія виявилася шостою з кінця рейтингу релігійності
Ольга Іващенко розповідає, що окремою темою для глибшого наукового порівняльного пошуку стала велика різниця у рівні релігійності між Україною та Росією.
Хоча ці дві країни мають спільне минуле, результат виявився майже дзеркально протилежним.
Громадяни Росії показали шостий з кінця рейтингу рівень релігійності серед усіх 44 країн.
Певною мірою це відображається і у регіональних відмінностях всередині України. Найбільша різниця між сходом і заходом. У східних областях більший відсоток невіруючих, натомість у західному регіоні частка релігійних людей сягає 97%.
Політикам краще релігію не чіпати
Ще одним відкриттям стало те, що постійно збільшується кількість молодих людей, які вірять у Бога і ходять до церкви. А 24% опитаних сказали, що вони раніше не вірили, а тепер стали релігійними.
Також дослідників вразила міжконфесійна і міжрелігійна толерантність усіх опитаних.
Чого не скажеш про ставлення українців до політиків. Вони висловилися вкрай негативно до їхніх спроб маніпулювати вірою людей та використовувати релігію, як аргумент під час виборчих кампаній.
Восени будуть оприлюднені усі результати Міжнародної програми соціальних досліджень вже у 45 країнах. Після України до них долучилася Естонія.
(Київ–Прага)
