Останній подібний випадок стався днями, коли для обстеження виключної морської економічної зони України вилетів літак АН-26 Одеської авіаескадрильї Державної прикордонної служби України. Кораблі морської охорони «Донбас» і «Павло Державін» були напоготові, щоб вийти на затримання порушників законодавства.
Під час обльоту екіпаж АН-26 помітив дві шхуни, які входили до української економічної зони. Плавзасоби йшли без прапорів та розпізнавальних знаків, але за конструктивними особливостями вони були схожі на турецькі рибопромислові. Порушники, на думку прикордонників, найімовірніше, мали намір вести незаконний вилов риби, але помітивши літак, який їм просигналив, щоб вони зупинилися, розвернулися і покинули українські води. Втручання кораблів морської охорони не знадобилося.
Загалом, як відзначають прикордонники, останнім часом спостерігається активізація браконьєрської діяльності у виключній морській економічній зоні України, а також у прикордонних річках та озерах. Лише від початку квітня співробітники Керченського загону морської охорони підняли та вилучили близько півтора кілометра браконьєрських сіток, переважно у російських рибалок.
А наприкінці березня були видворені ще дві браконьєрські шхуни в районі острова Зміїного. Загалом за останні кілька років Морська охорона України затримала 5 турецьких рибальських шхун, 20 плавзасобів витіснила з українських вод. Останні, за словами експертів, просто втекли від українських прикордонників, бо просто швидкість їхнього ходу значно більша.
Нові «старі» проблеми – брак коштів
Більшість прикордонних кораблів і катерів Морської охорони Держприкордонслужби України уже застарілі і часто поступаються у швидкості браконьєрам. Головна нині проблема для прикордонників – оновлення техніки і плавзасобів. Якщо останні 4-5 років кошти на заміну і ремонт плавскладу виділялися значні і регулярно, то цього року це не так.
На виконання минулорічного Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави» планувалося спільно з Міністерством промислової політики України затвердити Державну цільову програму розвитку кораблебудування на період до 2035 року і продовжити виконання чинної програми розвитку корабельно-катерного складу, як складової частини Державної цільової правоохоронної програми «Облаштування та реконструкція державного кордону». Втім, цього року через брак фінансів виконання цих планів призупинене.
(Сімферополь–Київ–Прага)
Під час обльоту екіпаж АН-26 помітив дві шхуни, які входили до української економічної зони. Плавзасоби йшли без прапорів та розпізнавальних знаків, але за конструктивними особливостями вони були схожі на турецькі рибопромислові. Порушники, на думку прикордонників, найімовірніше, мали намір вести незаконний вилов риби, але помітивши літак, який їм просигналив, щоб вони зупинилися, розвернулися і покинули українські води. Втручання кораблів морської охорони не знадобилося.
Загалом, як відзначають прикордонники, останнім часом спостерігається активізація браконьєрської діяльності у виключній морській економічній зоні України, а також у прикордонних річках та озерах. Лише від початку квітня співробітники Керченського загону морської охорони підняли та вилучили близько півтора кілометра браконьєрських сіток, переважно у російських рибалок.
А наприкінці березня були видворені ще дві браконьєрські шхуни в районі острова Зміїного. Загалом за останні кілька років Морська охорона України затримала 5 турецьких рибальських шхун, 20 плавзасобів витіснила з українських вод. Останні, за словами експертів, просто втекли від українських прикордонників, бо просто швидкість їхнього ходу значно більша.
Нові «старі» проблеми – брак коштів
Більшість прикордонних кораблів і катерів Морської охорони Держприкордонслужби України уже застарілі і часто поступаються у швидкості браконьєрам. Головна нині проблема для прикордонників – оновлення техніки і плавзасобів. Якщо останні 4-5 років кошти на заміну і ремонт плавскладу виділялися значні і регулярно, то цього року це не так.
На виконання минулорічного Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави» планувалося спільно з Міністерством промислової політики України затвердити Державну цільову програму розвитку кораблебудування на період до 2035 року і продовжити виконання чинної програми розвитку корабельно-катерного складу, як складової частини Державної цільової правоохоронної програми «Облаштування та реконструкція державного кордону». Втім, цього року через брак фінансів виконання цих планів призупинене.
(Сімферополь–Київ–Прага)
