Перелік «жертв» Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі поки не дуже великий. Це гурт «Скрябін», Український «Comedy club», письменник Олесь Ульяненко, газета «Блік», мультсеріал «Сімпсони». Але українські правозахисники вирішили, що і цього більш ніж достатньо і зібралися у Києві, щоб виробити шляхи боротьби із «комісією моралі».
Проблема в тому, що ніхто із «ображених» не може відстояти свої права у суді, стверджує виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Володимир Яворський
Суди просто відмовляються розглядати ці справи. Адже у законодавстві написано, що такі справи розглядаються у порядку цивільного судочинства. Загальні ж суди відсилають до адміністративних. А останні взагалі вважають, що рішення Комісії не є обов’язковими для виконання.
Ця «тяганина» забрала півтора року в справі оскарження рішення Комісії з питань захисту моралі щодо встановлення критеріїв визначення порнографії. Хоча саме це рішення стало підставою для блокування поширення книги Олеся Ульяненка.
Держава не може бути арбітром моралі
Національна експертна Комісії з питань захисту суспільної моралі взагалі не має права на існування, заявляють правозахисники і закликали владу ліквідувати цей орган.
Комісія порушує міжнародне законодавство у сфері прав людини, а українське законодавство, в свою чергу, не містить норм, що регулюють її діяльність і механізмів протидії.
Але це зовсім не означає, що суспільну мораль не потрібно захищати, наголошує співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Однак цей захист має здійснюватися через саморегуляцію творчого середовища і в судовому порядку.
Якщо якийсь твір ображає чиїсь уявлення про мораль, то ображені мають звернутися до суду. Тоді суд передасть цей твір на розгляд незалежних недержавних експертів, що отримали ліцензію у Міністерстві юстиції. Експерти розглянуть твір і повідомлять суду про своє рішення, на підставі якого суд або задовольнить, або відхилить скаргу.
Голова Нацкомісії: наше завдання контролювати
За вдосконалення законодавства виступає і голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький. Але ці зміни, на його думку, мають лише допомогти Комісії захищати мораль без посилення «репресивних можливостей, ліцензійних або дозвільних повноважень».
За словами Костицького, пріоритетом діяльності комісії є «формування суспільного діалогу й суспільного запиту на підвищення рівня моралі серед населення».
А основними завданнями комісії з моралі є проведення експертизи продукції й видовищних заходів сексуального або еротичного характеру, що містять елементи або пропаганду насильства, жорстокості, порнографії й контроль за дотриманням законодавства в сфері захисту суспільної моралі.
(Київ – Прага)
Проблема в тому, що ніхто із «ображених» не може відстояти свої права у суді, стверджує виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Володимир Яворський
Суди просто відмовляються розглядати ці справи. Адже у законодавстві написано, що такі справи розглядаються у порядку цивільного судочинства. Загальні ж суди відсилають до адміністративних. А останні взагалі вважають, що рішення Комісії не є обов’язковими для виконання.
Ця «тяганина» забрала півтора року в справі оскарження рішення Комісії з питань захисту моралі щодо встановлення критеріїв визначення порнографії. Хоча саме це рішення стало підставою для блокування поширення книги Олеся Ульяненка.
Держава не може бути арбітром моралі
Національна експертна Комісії з питань захисту суспільної моралі взагалі не має права на існування, заявляють правозахисники і закликали владу ліквідувати цей орган.
Комісія порушує міжнародне законодавство у сфері прав людини, а українське законодавство, в свою чергу, не містить норм, що регулюють її діяльність і механізмів протидії.
Але це зовсім не означає, що суспільну мораль не потрібно захищати, наголошує співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Однак цей захист має здійснюватися через саморегуляцію творчого середовища і в судовому порядку.
Якщо якийсь твір ображає чиїсь уявлення про мораль, то ображені мають звернутися до суду. Тоді суд передасть цей твір на розгляд незалежних недержавних експертів, що отримали ліцензію у Міністерстві юстиції. Експерти розглянуть твір і повідомлять суду про своє рішення, на підставі якого суд або задовольнить, або відхилить скаргу.
Голова Нацкомісії: наше завдання контролювати
За вдосконалення законодавства виступає і голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький. Але ці зміни, на його думку, мають лише допомогти Комісії захищати мораль без посилення «репресивних можливостей, ліцензійних або дозвільних повноважень».
За словами Костицького, пріоритетом діяльності комісії є «формування суспільного діалогу й суспільного запиту на підвищення рівня моралі серед населення».
А основними завданнями комісії з моралі є проведення експертизи продукції й видовищних заходів сексуального або еротичного характеру, що містять елементи або пропаганду насильства, жорстокості, порнографії й контроль за дотриманням законодавства в сфері захисту суспільної моралі.
(Київ – Прага)
