Коли американського солдата нещодавно поранили в Афганістані в іспанській зоні відповідальності, то іспанці не відмовилися, але й відразу не поспішили йому на допомогу, бо це, мовляв, дуже ризикований район. Американські вояки перемістили хлопця і лише тоді іспанці забрали пораненого солдата. Оскільки допомога надійшла надто пізно, то воякові ампутували ногу. Таку історію розповів депутат британського парламенту, колишній лідер Консервативної партії Майкл Говард. Він закликає всіх членів НАТО до спільної відповідальності, щоб подібного не трапилося знову.
«Кожна країна НАТО має робити свій, належний внесок, щоб досягти мети Альянсу», – каже Говард.
Американці і британці розчаровані тим, що більшість європейців не беруть активної участі в операції НАТО в Афганістані. В кулуарах Конгресу дехто навіть подейкує, що США варто завершити афганську місію самостійно, говорить Джуліанна Сміт, керівник Європейської програми Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Сміт очікує, що на ювілейному самміті навесні НАТО ключовою буде справа фінансування військових програм. Європейські країни останнім часом скорочували оборонні бюджети. Тому виклик для Білого Дому, як на тлі фінансової кризи запевнитися, що союзники США у Європі все-таки модернізують свої збройні сили.
За оцінкою Сміт, до кінця ще неясно, якою буде зовнішня політика нового керівництва США. Але з усього виглядає, що часи, коли європейські партнери дізнавалися про рішення Вашингтона зі сторінок газет, відійшли у минуле. Адміністрація президента Барака Обами серйозно налаштована на діалог з Європою, а це може зміцнити НАТО.
Стосовно Росії, то американська дослідниця передбачає, що політика президента Обами матиме два рівні.
«З одного боку, нам треба переконати росіян у тому, що в їхніх найкращих інтересах, у наших інтересах та в інтересах Європи брати участь у діалозі щодо контролю за озброєнням, забезпеченні транзитних шляхів до Афганістану, навіть кліматичних змін і питань охорони здоров’я. З іншого боку, ми одночасно маємо запевнитися, що наші союзники , особливо в цій частині Європі, будуть розуміти, що США зроблять все, що зможуть, щоб дати відсіч залякуванням. А Росія має усвідомити, що для неї будуть наслідки, якщо вона не відмовиться від залякувань, чи це йдеться про кібератаки, чи енергетичну безпеку, чи порушення повітряного простору російськими літакам», – каже Сміт.
Питання НАТО розколює Україну?
Експерт Центру стратегічних та міжнародних досліджень переконана, що США й далі зацікавлені у вступі України до НАТО, але навряд чи найближчим часом в лавах Альянсу буде консенсус щодо терміну вступу.
«Щиро кажучи, я не бачу можливості, щоб Адміністрація Обами займалася просуванням цього так само як це робила Адміністрація Буша. Тому що є багато інших питань, якими вони мають займатися. Це не зменшує їхньої підтримки розширення НАТО, але вони усвідомлюють наскільки сильним є нині розкол в Альянсі», – каже вашингтонський політолог Джуліанна Сміт.
Про те, що Україні зарано в НАТО попередив Карстен Фойґт, координатор німецько-американської співпраці у Міністерстві закордонних справ Німеччини.
Висловлюючи свою власну думку, Фойґт заявив, що він побоюється політичного розколу України у разі торпедування євроатлантичної інтеграції.
«Я був в Україні багато разів і зацікавлений в незалежній, прозахідній Україні. Але я завжди думав, що найважливішою є проблема розколу. Не те, що країна розколеться, а політичний розкол між сходом і заходом держави. Об’єднати українців може економічний розвиток, особливо на тлі фінансової кризи. Поки ми не можемо запропонувати Україні членства в ЄС, але можемо тісніше співпрацювати. Ми повинні сприяти Україні в економці та в урядуванні, передовсім боротьбі з корупцією. Питання НАТО, це моя думка, а не німецького уряду, це питання, яке розколює Україну», – зауважив німецький дипломат.
Натомість Майкл Говард, депутат британського парламенту, вважає, що не треба позбавляти вибору самих українців, які мають ще визначатися стосовно НАТО на референдумі.
Водночас Говард закликає НАТО розробити чіткі критерії щодо вступу до Альянсу. Наразі, на його думку, ці вимоги надто загальні. Якщо країни виконали необхідні передумови і готові робити внесок у діяльність Альянсу, то мають бути в лавах НАТО, каже британський політик і зауважує, що такий підхід відрізняється від політики консенсусу, яка сьогодні прийнята в організації.
Щодо майбутнього європейської політики безпеки, куди хоче долучити Україну Прем’єр Юлія Тимошенко, то тут думки учасників круглого столу розійшлися. Якщо німецький дипломат вважає ідею перспективною, то британський політик говорить, що подібна система дублюватиме НАТО та відволікатиме і до того незначні військові ресурси європейців. Американський політолог зауважила, що в експертних колах у Вашингтоні ставлення до проекту змінилося. Якщо спершу було неприйняття, то тепер говорять, що може нехай буде і така система, якщо це єдиний спосіб, який заохотить європейців нарешті належно розбудувати своє військо.
(Прага–Київ)
«Кожна країна НАТО має робити свій, належний внесок, щоб досягти мети Альянсу», – каже Говард.
Американці і британці розчаровані тим, що більшість європейців не беруть активної участі в операції НАТО в Афганістані. В кулуарах Конгресу дехто навіть подейкує, що США варто завершити афганську місію самостійно, говорить Джуліанна Сміт, керівник Європейської програми Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Сміт очікує, що на ювілейному самміті навесні НАТО ключовою буде справа фінансування військових програм. Європейські країни останнім часом скорочували оборонні бюджети. Тому виклик для Білого Дому, як на тлі фінансової кризи запевнитися, що союзники США у Європі все-таки модернізують свої збройні сили.
За оцінкою Сміт, до кінця ще неясно, якою буде зовнішня політика нового керівництва США. Але з усього виглядає, що часи, коли європейські партнери дізнавалися про рішення Вашингтона зі сторінок газет, відійшли у минуле. Адміністрація президента Барака Обами серйозно налаштована на діалог з Європою, а це може зміцнити НАТО.
Стосовно Росії, то американська дослідниця передбачає, що політика президента Обами матиме два рівні.
«З одного боку, нам треба переконати росіян у тому, що в їхніх найкращих інтересах, у наших інтересах та в інтересах Європи брати участь у діалозі щодо контролю за озброєнням, забезпеченні транзитних шляхів до Афганістану, навіть кліматичних змін і питань охорони здоров’я. З іншого боку, ми одночасно маємо запевнитися, що наші союзники , особливо в цій частині Європі, будуть розуміти, що США зроблять все, що зможуть, щоб дати відсіч залякуванням. А Росія має усвідомити, що для неї будуть наслідки, якщо вона не відмовиться від залякувань, чи це йдеться про кібератаки, чи енергетичну безпеку, чи порушення повітряного простору російськими літакам», – каже Сміт.
Питання НАТО розколює Україну?
Експерт Центру стратегічних та міжнародних досліджень переконана, що США й далі зацікавлені у вступі України до НАТО, але навряд чи найближчим часом в лавах Альянсу буде консенсус щодо терміну вступу.
«Щиро кажучи, я не бачу можливості, щоб Адміністрація Обами займалася просуванням цього так само як це робила Адміністрація Буша. Тому що є багато інших питань, якими вони мають займатися. Це не зменшує їхньої підтримки розширення НАТО, але вони усвідомлюють наскільки сильним є нині розкол в Альянсі», – каже вашингтонський політолог Джуліанна Сміт.
Про те, що Україні зарано в НАТО попередив Карстен Фойґт, координатор німецько-американської співпраці у Міністерстві закордонних справ Німеччини.
Висловлюючи свою власну думку, Фойґт заявив, що він побоюється політичного розколу України у разі торпедування євроатлантичної інтеграції.
«Я був в Україні багато разів і зацікавлений в незалежній, прозахідній Україні. Але я завжди думав, що найважливішою є проблема розколу. Не те, що країна розколеться, а політичний розкол між сходом і заходом держави. Об’єднати українців може економічний розвиток, особливо на тлі фінансової кризи. Поки ми не можемо запропонувати Україні членства в ЄС, але можемо тісніше співпрацювати. Ми повинні сприяти Україні в економці та в урядуванні, передовсім боротьбі з корупцією. Питання НАТО, це моя думка, а не німецького уряду, це питання, яке розколює Україну», – зауважив німецький дипломат.
Натомість Майкл Говард, депутат британського парламенту, вважає, що не треба позбавляти вибору самих українців, які мають ще визначатися стосовно НАТО на референдумі.
Водночас Говард закликає НАТО розробити чіткі критерії щодо вступу до Альянсу. Наразі, на його думку, ці вимоги надто загальні. Якщо країни виконали необхідні передумови і готові робити внесок у діяльність Альянсу, то мають бути в лавах НАТО, каже британський політик і зауважує, що такий підхід відрізняється від політики консенсусу, яка сьогодні прийнята в організації.
Щодо майбутнього європейської політики безпеки, куди хоче долучити Україну Прем’єр Юлія Тимошенко, то тут думки учасників круглого столу розійшлися. Якщо німецький дипломат вважає ідею перспективною, то британський політик говорить, що подібна система дублюватиме НАТО та відволікатиме і до того незначні військові ресурси європейців. Американський політолог зауважила, що в експертних колах у Вашингтоні ставлення до проекту змінилося. Якщо спершу було неприйняття, то тепер говорять, що може нехай буде і така система, якщо це єдиний спосіб, який заохотить європейців нарешті належно розбудувати своє військо.
(Прага–Київ)
