Італієць Джанкарло Фортуна має 3000 льотних годин досвіду. Сьогодні він працює у Римі в Оборонному коледжі НАТО – найвищій освітній установі альянсу. Він один із тих, хто брав участь у плануванні програми цьогорічного тижня НАТО в Україні. Полковник жартує, що вони хотіли б приїхати навесні, коли в Києві тепліше, але дата заходу цілком залежить від навчальної програми Національної академії оборони. Те, що в Києві у лютому може бути і 20 градусів морозу, пан Фортуна знає з власного досвіду – це його четвертий тиждень НАТО в Україні. 
Полковник Джанкарло Фортуна (ВПС Італії)
Наскрізною ниткою тижня минулого року був так званий «комплексний підхід НАТО». Вони хотіли показати, що НАТО працює не тільки у військовій сфері, але і на реконструкції країн після військових операцій, у розробці законодавства; говорили і про роль НАТО у становленні демократії.
«Рупор» альянсу
Попередні роки цей захід був відкритий тільки для слухачів академії, а зараз запрошують учасників із двох міністерств: закордонних та внутрішніх справ. Пан Фортуна каже, що в актовому залі очікували 250 людей, а прийшли всі чотири сотні. «Я думаю, – каже він, – що ми в Києві виступаємо в якості інструменту НАТО, щоб поширювати правильну та точну інформацію. НАТО не просить вас: «Ходімо з нами», ми кажемо: «Якщо ви маєте бажання, і якщо вас добре проходить реформа системи оборони, ми можемо починати співпрацю. Ми її вже і почали».
Італієць зауважує, що в останніх опитуваннях збільшився відсоток тих, хто не визначився щодо НАТО, – і це, за його словами, певний крок вперед. Але до позитивного результату ще далеко. У Польщі, наприклад, близько 90% населення висловлювалися за вступ до Північноатлантичного союзу.
У березні цього року Польща буде відзначати десяту річницю вступу, зазначає генерал-лейтенант Мечислав Цєнюх, який працює військовим представником Польщі у штаб-квартирі НАТО та військових комітетах ЄС.
Пан Цєнюх говорить російською, але коли йдеться про роботу, надає перевагу англійській. До речі, англійську він почав вчити вже після вступу Польщі в НАТО у віці 50 років – зараз англійська допомагає йому в кар’єрі.
Свою лекцію про польський досвід вступу в НАТО Мєчислав Цєнюх прочитає у четвер. Наразі він зазначив: «У сфері підготовки польських військ до вступу це означало співпрацю з військами НАТО, підготовку військових кадрів до спільних дій з іншими країнами-членами НАТО».
Полковник доповідає про плюси і мінуси
Комп’ютеризація та єдина система навчання. А ще тренажери, в яких не тільки екіпаж танку, а навіть відділення та взвод можна тренувати, не виходячи на полігон, – таким побачив НАТО полковник Ігор Шпак. Зараз він слухач Національної академії оборони. Міжнародний тиждень НАТО в його житті перший. Але з НАТО він вже знайомий з поїздки в Іспанію. Також військовослужбовці НАТО приїжджали і в його танкову бригаду Гончарівська під Черніговим.
Про плюси та мінуси вступу України в НАТО доповідав Ігор Шпак: «Та техніка, яка є на озброєнні в Україні, навіть зі вступом в НАТО, завтра не зміниться. А от комп’ютеризація, удосконалення, навчання, не виходячи в поле, ті ж самі тренажери – я думаю, що це буде позитивний момент». Та у вступі в НАТО він бачить і проблемні моменти: «Що робити з тим комплектом техніки – питання перше, але це не саме головне. А що робити з людьми, які навчалися безпосередньо на цю техніку: або їх переучувати потрібно буде, або можливо, і на пенсію. Але ж вони не мають вислуги років». Ця проблема може торкнутися десятків тисяч військовослужбовців.
Попереду в межах Міжнародного тижня НАТО в Україні – ще чотири дні лекцій та дискусій. Як розв’язати проблему застарілої техніки та працевлаштування військовослужбовців полковник Шпак зможе запитати безпосередньо у пана Цєнюха з Польщі в четвер, коли той буде читати свою лекцію. А полковник Фортуна вже зараз почав обговорювати наступний десятий тиждень НАТО, який має пройти рівно через рік.
На риторичне питання «коли Україна вступить в НАТО», військові жартують: мабуть тоді, коли вийде з кризи.
(Київ – Прага)
Наскрізною ниткою тижня минулого року був так званий «комплексний підхід НАТО». Вони хотіли показати, що НАТО працює не тільки у військовій сфері, але і на реконструкції країн після військових операцій, у розробці законодавства; говорили і про роль НАТО у становленні демократії.
«Рупор» альянсу
Попередні роки цей захід був відкритий тільки для слухачів академії, а зараз запрошують учасників із двох міністерств: закордонних та внутрішніх справ. Пан Фортуна каже, що в актовому залі очікували 250 людей, а прийшли всі чотири сотні. «Я думаю, – каже він, – що ми в Києві виступаємо в якості інструменту НАТО, щоб поширювати правильну та точну інформацію. НАТО не просить вас: «Ходімо з нами», ми кажемо: «Якщо ви маєте бажання, і якщо вас добре проходить реформа системи оборони, ми можемо починати співпрацю. Ми її вже і почали».
Італієць зауважує, що в останніх опитуваннях збільшився відсоток тих, хто не визначився щодо НАТО, – і це, за його словами, певний крок вперед. Але до позитивного результату ще далеко. У Польщі, наприклад, близько 90% населення висловлювалися за вступ до Північноатлантичного союзу.
У березні цього року Польща буде відзначати десяту річницю вступу, зазначає генерал-лейтенант Мечислав Цєнюх, який працює військовим представником Польщі у штаб-квартирі НАТО та військових комітетах ЄС.
Пан Цєнюх говорить російською, але коли йдеться про роботу, надає перевагу англійській. До речі, англійську він почав вчити вже після вступу Польщі в НАТО у віці 50 років – зараз англійська допомагає йому в кар’єрі.
Свою лекцію про польський досвід вступу в НАТО Мєчислав Цєнюх прочитає у четвер. Наразі він зазначив: «У сфері підготовки польських військ до вступу це означало співпрацю з військами НАТО, підготовку військових кадрів до спільних дій з іншими країнами-членами НАТО».
Полковник доповідає про плюси і мінуси
Комп’ютеризація та єдина система навчання. А ще тренажери, в яких не тільки екіпаж танку, а навіть відділення та взвод можна тренувати, не виходячи на полігон, – таким побачив НАТО полковник Ігор Шпак. Зараз він слухач Національної академії оборони. Міжнародний тиждень НАТО в його житті перший. Але з НАТО він вже знайомий з поїздки в Іспанію. Також військовослужбовці НАТО приїжджали і в його танкову бригаду Гончарівська під Черніговим.
Про плюси та мінуси вступу України в НАТО доповідав Ігор Шпак: «Та техніка, яка є на озброєнні в Україні, навіть зі вступом в НАТО, завтра не зміниться. А от комп’ютеризація, удосконалення, навчання, не виходячи в поле, ті ж самі тренажери – я думаю, що це буде позитивний момент». Та у вступі в НАТО він бачить і проблемні моменти: «Що робити з тим комплектом техніки – питання перше, але це не саме головне. А що робити з людьми, які навчалися безпосередньо на цю техніку: або їх переучувати потрібно буде, або можливо, і на пенсію. Але ж вони не мають вислуги років». Ця проблема може торкнутися десятків тисяч військовослужбовців.
Попереду в межах Міжнародного тижня НАТО в Україні – ще чотири дні лекцій та дискусій. Як розв’язати проблему застарілої техніки та працевлаштування військовослужбовців полковник Шпак зможе запитати безпосередньо у пана Цєнюха з Польщі в четвер, коли той буде читати свою лекцію. А полковник Фортуна вже зараз почав обговорювати наступний десятий тиждень НАТО, який має пройти рівно через рік.
На риторичне питання «коли Україна вступить в НАТО», військові жартують: мабуть тоді, коли вийде з кризи.
(Київ – Прага)
