Більшість посткомуністичних країн провели декомунізацію (публічний осуд і заборона комуністичної ідеології) та люстрації (яка забороняє обіймати посади в державній службі особам, які співпрацювали з органами злочинної системи) і це стало важливим чинником у переході від тоталітаризму до демократичного суспільств. Для прикладу, у Чехії після розпаду СРСР колишнім партійним функціонерам одразу заборонили протягом 10 років займати високі посади. У Східній Німеччині кожен 5 німець був інформатором чи агентом спецслужб.
Під час люстрації у Польщі не бракувало скандалів
Процес люстрації у Польщі, по суті, завершений. Він зачепив як світських осіб, так і духовних. Скандалів у сусідній державі не бракувало, як і виправдань і судових позовів. До 2005 року люстраційну процедуру у Польщі пройшли більше 150 тисяч поляків, зазначив польський публіцист українського походження Мирослав Чех. Однак, з 30 000 справ, лише 127 підтверджували, що людина дійсно співпрацювала зі спецслужбами.
За словами пана Чеха, завдяки таким «чисткам» Польща виграла, тому що вдалося змінити мислення державної еліти загалом. А це лише дало поштовх до динамічнішого просування до європейської спільноти. Як результат, Польща у складі ЄС.
Українське суспільство не готове до люстрації
Однак, на думку польського публіциста, сьогодні в Україні нереально розпочати процес люстрації. Адже більшість архівів зберігаються у Москві. Тому важко буде довести, чи співпрацювала людина з КДБ. Оскільки, за досвідом тієї ж Польщі, можуть бути випадки, коли у документах значиться, що людина агент КДБ, але насправді спецслужбам не вдалося завербувати цю особу. І таких випадків у справах поляків було чимало. Тому мусить бути доказова база.
Президента Польщі Александра Кваснєвського звинуватили у співпраці з таємними спецслужбами тільки для того, щоб не дозволити йому балотуватись на виборах. І це приклад як закон використовували у політичній боротьбі.
Чи готове українське суспільство до таких викликів? У такій нестабільній політичній ситуації та економічній кризі – ні, каже Мирослав Чех.
Близько 15 тисяч посадовців були змінені в Україні після помаранчевої революції, але переважна більшість екс - чиновників нині знову при посадах.
Проект Закону про люстрацію готується
Народний депутат України Ярослав Кендзьор працює над проектом закону про люстрацію. У нього назбиралось чимале досьє про співпрацю українських чиновників і політиків зі спецслужбами КДБ. Але, впевнений парламентар, цей склад Верховної Ради не ухвалить Закон про люстрацію. Адже більшість українських політиків колишні партійні функціонери чи комсомольські діячі. Однак те, що СБУ відкрило доступ до архівів уже є першим кроком на шляху до процесу люстрації в Україні, зазначає пан Кендзьор.
«Більшість парламентарів бояться цього, люстрації, вони тремтять перед нею. Можна собі лише уявити як багато колишніх агентів КДБ нині у кріслах Верховної Ради…Я вважаю, що зараз необхідно перевірити верхні ешелони влади, Секретаріату Президента, Кабміну, обласних чиновників, парламентарів, цього на перший крок буде достатньо. Але перед виборами такої чистки просто не допустять. Однак Україну люстрація чекає», – заявив народний депутат України Ярослав Кендзьор.
Пригадую у Львові один випадок, коли православний священик публічно вибачився, що він у радянський час порушував таїнство сповіді. Перед ним був вибір, або його родина з маленькими дітьми відбуде на заслання або він інформуватиме КДБ. У середині 90-х священик покинув високе становище і виїхав у далеке село в південній Україні, щоб там служити Господові і людям.
(Львів–Київ–Прага)
Під час люстрації у Польщі не бракувало скандалів
Процес люстрації у Польщі, по суті, завершений. Він зачепив як світських осіб, так і духовних. Скандалів у сусідній державі не бракувало, як і виправдань і судових позовів. До 2005 року люстраційну процедуру у Польщі пройшли більше 150 тисяч поляків, зазначив польський публіцист українського походження Мирослав Чех. Однак, з 30 000 справ, лише 127 підтверджували, що людина дійсно співпрацювала зі спецслужбами.
За словами пана Чеха, завдяки таким «чисткам» Польща виграла, тому що вдалося змінити мислення державної еліти загалом. А це лише дало поштовх до динамічнішого просування до європейської спільноти. Як результат, Польща у складі ЄС.
Українське суспільство не готове до люстрації
Однак, на думку польського публіциста, сьогодні в Україні нереально розпочати процес люстрації. Адже більшість архівів зберігаються у Москві. Тому важко буде довести, чи співпрацювала людина з КДБ. Оскільки, за досвідом тієї ж Польщі, можуть бути випадки, коли у документах значиться, що людина агент КДБ, але насправді спецслужбам не вдалося завербувати цю особу. І таких випадків у справах поляків було чимало. Тому мусить бути доказова база.
Президента Польщі Александра Кваснєвського звинуватили у співпраці з таємними спецслужбами тільки для того, щоб не дозволити йому балотуватись на виборах. І це приклад як закон використовували у політичній боротьбі.
Чи готове українське суспільство до таких викликів? У такій нестабільній політичній ситуації та економічній кризі – ні, каже Мирослав Чех.
Близько 15 тисяч посадовців були змінені в Україні після помаранчевої революції, але переважна більшість екс - чиновників нині знову при посадах.
Проект Закону про люстрацію готується
Народний депутат України Ярослав Кендзьор працює над проектом закону про люстрацію. У нього назбиралось чимале досьє про співпрацю українських чиновників і політиків зі спецслужбами КДБ. Але, впевнений парламентар, цей склад Верховної Ради не ухвалить Закон про люстрацію. Адже більшість українських політиків колишні партійні функціонери чи комсомольські діячі. Однак те, що СБУ відкрило доступ до архівів уже є першим кроком на шляху до процесу люстрації в Україні, зазначає пан Кендзьор.
«Більшість парламентарів бояться цього, люстрації, вони тремтять перед нею. Можна собі лише уявити як багато колишніх агентів КДБ нині у кріслах Верховної Ради…Я вважаю, що зараз необхідно перевірити верхні ешелони влади, Секретаріату Президента, Кабміну, обласних чиновників, парламентарів, цього на перший крок буде достатньо. Але перед виборами такої чистки просто не допустять. Однак Україну люстрація чекає», – заявив народний депутат України Ярослав Кендзьор.
Пригадую у Львові один випадок, коли православний священик публічно вибачився, що він у радянський час порушував таїнство сповіді. Перед ним був вибір, або його родина з маленькими дітьми відбуде на заслання або він інформуватиме КДБ. У середині 90-х священик покинув високе становище і виїхав у далеке село в південній Україні, щоб там служити Господові і людям.
(Львів–Київ–Прага)
