За статистикою, у найбільшій скруті нині опинилися підприємства автомобільної, електронної, хімічної та деяких інших галузей. Причому найпотужніше криза б’є по угорській глибинці.
Місцева преса рясніє повідомленнями про масові звільнення у малих містечках, де колись ритмічно працювали спільні підприємства, що давали роботу сотням і тисячам сільських жителів. Не допомагають ані безоплатні відпустки, ані скорочені робочі тижні.
Виробництво зупиняти ще не хочуть, працевлаштувати людей вже не можуть
За словами голови профспілки працівників хімічної промисловості Ґабора Шалаґварді, така компанія як BorsodChem зі змішаним угорсько-німецьким капіталом аж ніяк не може зупинити виробництво. Він каже, що це безперервний технологічний процес. Однак, проблема у тому, каже профспілковий керівник, що останнім часом сюди надходить дуже мало замовлень, і тому працівники сидять без роботи.
Це діється в місті Казінцбарціка на північному сході Угорщини. Мер цього міста Петер Сітка дуже стурбований перспективою закриття компанії, адже на вулицю потраплять понад півтисячі осіб. «Для соціальної мережі міста і навколишніх сіл це буде таким великим тягарем, що вона може не витримати», – ділиться невеселими прогнозами Петер Сітка. Побоювання мера не даремні: в цій окрузі кожен п’ятий мешканець безробітний.
Підприємства блукають наосліп
Термінової допомоги центру потребують і більш благополучні регіони Угорщини. З дня на день лави безробітних поповнюють працівники колись дуже перспективного промислового парку в місті Секешфегервар, куди наприкінці 1990-х років навіть їздив переймати досвід зі своїми профільними міністрами колишній Президент України Леонід Кучма. (До речі, історія подає ще й такий цікавий факт: у середньовіччя сюди на коронацію одного з угорських монархів приїздив король Данило Галицький.)
Так само залихоманило зараз і центр угорського автомобілебудування місто Дьєр і не будь-кого, а дочірню компанію концерну «Ауді». Капітани інших великих виробництв розгублені не менше. Опитування свідчать, що з десяти угорських топ-менеджерів, семеро не мають жодної програми виходу їхнього підприємства з кризи, а восьмеро покладаються лише на ... звільнення персоналу.
Виконавчий директор інформативно-аналітичного центру «Оптен» Томаш Тоут розповів про тривожне становище в будівельній галузі країни: «Проблема виникає тоді, коли починаються негаразди у великих трестах, і тоді діяльність усього ланцюга будівельних компаній зводиться нанівець. Наш досвід свідчить про те, що нерідко лише після однієї компанії залишаються мільярдні борги».
В Угорщині, за даними статистики, на межі банкрутства є кожне 20-те будівельне підприємство. Ці компанії не спроможні фінансувати загальгромадські соціальні програми і не здатні сплачувати жодних податків державі.
(Угорщина – Прага – Київ)
