Лічені години минули по тому, як 2 лютого уряд Казахстану перебрав контроль за найбільшим у країні комерційним «БТА Банком», як до столиці Астани прибула делегація російського «Сбербанку» на переговори про купівлю частини цього банку.
Якщо (чи, радше, коли) ця акція здійсниться, це стане вже другим за останній час важливим вторгненням російських банків, контрольованих державою, в фінансові сектори сусідніх країн: щойно в середині січня російський «Внєшекономбанк» купив 75 відсотків українського «Промінвестбанку», який теж перед тим перебрала українська держава.
Такі операції виглядають лиховісно для цих сусідніх із Росією країн, застерігають аналітики, бо більший економічний вплив Москви поставить під загрозу здатність Києва й Астани діяти незалежно від Росії.
Обидві ці країни шукали західних (а в випадку з Казахстаном і китайських) інвестицій, щоб урівноважити такий російський вплив; останні ж події можуть підірвати цю рівновагу, особливо ж в Україні.
Найбільші банки Росії, які всі контролює Кремль, виглядають охочими поширити свій вплив у той час, коли післярадянським простором поширюється світова економічна криза.
Але й російські банки, і їхній спонсор – російська держава – однаково виглядають вразливими перед обличчям цієї кризи, звертають увагу економісти.
Казахстан: уряд купив і перепродує росіянам
У Казахстані влада фактично націоналізувала «БТА Банк», хоча всіляко наголошувала, що це не націоналізація, а «черговий крок для дальшого врегулювання національної банківської системи».
Уряд країни через фонд, який керує державним майном, викупив додатково випущені з цієї нагоди акції банку, ставши таким чином власником понад 78 відсотків цих акцій за суму, що перевищує 2 мільярди доларів.
Відтак уряд негайно взявся перепродувати свою нову купівлю. Того ж дня, 2 лютого, прем’єр-міністр Карім Масімов на засіданні кабміну оголосив, що уряд веде переговори з російським «Сбербанком». Ці переговори ще тривають.
Казахстанський «БТА Банк», крім того, що є найбільшим у цій країні, має також дочірні банки в низці інших післярадянських держав, серед них в Україні, Росії чи Білорусі.
Україна: ще одна вдала купівля для Путіна
В Україні таке саме вдале придбання здійснив «Внєшекономбанк», головою наглядової ради якого є прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.
15 січня цей російський банк купив 75 відсотків українського «Промінвестбанку».
За повідомленнями, це обійшлося росіянам в 1 мільярд 300 мільйонів гривень, тобто понад 165 мільйонів доларів, і обіцянку збільшити капіталізацію банку на 7 мільярдів гривень.
«Промінвестбанк» є шостим в Україні й має мережу більш як у 800 відділень. Його взяв в управління український Національний банк, коли «Промінвестбанк» виявився нездатним виплатити депозити.
І Росії може забракнути сил
Але попри такі вдалі кроки російських контрольованих державою банків останніми тижнями не ясно, які можливості мають ці банки для захоплення нових ринків, застерігають британські економісти.
Наприклад, у згаданого «Сбербанку» оприлюднені дані, які стосуються ще періоду до вересня минулого року, коли криза в Росії ще не спалахнула на повну силу, свідчать про його дедалі більшу слабкість, зазначають аналітики: прибутки банку за третій квартал 2008 року менші, ніж за три попередні квартали.
Фахівці вважають за очевидне, що останні дані, які ще не потрапили до оприлюднених звітів, іще гірші. І те саме стосується й інших банків.
За «Сбербанком» і «Внєшекономбанком» стоїть російська держава, яка й контролює їх. Але й державні ресурси зараз теж напружені, нагадують оглядачі з «Економіст».
Наприклад, за даними російського Центрального банку, його валютні резерви на 23 січня впали до386,5 мільярдів доларів – а ще в липні минулого року вони становили майже 600 мільярдів.
Російська влада за останні півроку витратила мільярди доларів на підтримку рубля, але грошова одиниця Росії все одно втратила за цей час понад 34 відсотки своєї вартості щодо долара.
(Прага – Київ)
Якщо (чи, радше, коли) ця акція здійсниться, це стане вже другим за останній час важливим вторгненням російських банків, контрольованих державою, в фінансові сектори сусідніх країн: щойно в середині січня російський «Внєшекономбанк» купив 75 відсотків українського «Промінвестбанку», який теж перед тим перебрала українська держава.
Такі операції виглядають лиховісно для цих сусідніх із Росією країн, застерігають аналітики, бо більший економічний вплив Москви поставить під загрозу здатність Києва й Астани діяти незалежно від Росії.
Обидві ці країни шукали західних (а в випадку з Казахстаном і китайських) інвестицій, щоб урівноважити такий російський вплив; останні ж події можуть підірвати цю рівновагу, особливо ж в Україні.
Найбільші банки Росії, які всі контролює Кремль, виглядають охочими поширити свій вплив у той час, коли післярадянським простором поширюється світова економічна криза.
Але й російські банки, і їхній спонсор – російська держава – однаково виглядають вразливими перед обличчям цієї кризи, звертають увагу економісти.
Казахстан: уряд купив і перепродує росіянам
У Казахстані влада фактично націоналізувала «БТА Банк», хоча всіляко наголошувала, що це не націоналізація, а «черговий крок для дальшого врегулювання національної банківської системи».
Уряд країни через фонд, який керує державним майном, викупив додатково випущені з цієї нагоди акції банку, ставши таким чином власником понад 78 відсотків цих акцій за суму, що перевищує 2 мільярди доларів.
Відтак уряд негайно взявся перепродувати свою нову купівлю. Того ж дня, 2 лютого, прем’єр-міністр Карім Масімов на засіданні кабміну оголосив, що уряд веде переговори з російським «Сбербанком». Ці переговори ще тривають.
Казахстанський «БТА Банк», крім того, що є найбільшим у цій країні, має також дочірні банки в низці інших післярадянських держав, серед них в Україні, Росії чи Білорусі.
Україна: ще одна вдала купівля для Путіна
В Україні таке саме вдале придбання здійснив «Внєшекономбанк», головою наглядової ради якого є прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.
15 січня цей російський банк купив 75 відсотків українського «Промінвестбанку».
За повідомленнями, це обійшлося росіянам в 1 мільярд 300 мільйонів гривень, тобто понад 165 мільйонів доларів, і обіцянку збільшити капіталізацію банку на 7 мільярдів гривень.
«Промінвестбанк» є шостим в Україні й має мережу більш як у 800 відділень. Його взяв в управління український Національний банк, коли «Промінвестбанк» виявився нездатним виплатити депозити.
І Росії може забракнути сил
Але попри такі вдалі кроки російських контрольованих державою банків останніми тижнями не ясно, які можливості мають ці банки для захоплення нових ринків, застерігають британські економісти.
Наприклад, у згаданого «Сбербанку» оприлюднені дані, які стосуються ще періоду до вересня минулого року, коли криза в Росії ще не спалахнула на повну силу, свідчать про його дедалі більшу слабкість, зазначають аналітики: прибутки банку за третій квартал 2008 року менші, ніж за три попередні квартали.
Фахівці вважають за очевидне, що останні дані, які ще не потрапили до оприлюднених звітів, іще гірші. І те саме стосується й інших банків.
За «Сбербанком» і «Внєшекономбанком» стоїть російська держава, яка й контролює їх. Але й державні ресурси зараз теж напружені, нагадують оглядачі з «Економіст».
Наприклад, за даними російського Центрального банку, його валютні резерви на 23 січня впали до386,5 мільярдів доларів – а ще в липні минулого року вони становили майже 600 мільярдів.
Російська влада за останні півроку витратила мільярди доларів на підтримку рубля, але грошова одиниця Росії все одно втратила за цей час понад 34 відсотки своєї вартості щодо долара.
(Прага – Київ)
