Україна є членом Ради Європи з 1996 року. Ця міждержавна установа покликана відстоювати права людини, демократію та правове суспільство. Входження до неї України докорінно змінило долю цієї держави, каже представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Аке Петерсен.
«За цей час Раді Європи вдалося багато досягти за рахунок створення реальних механізмів захисту прав людини, якими стали Європейський Суд, Комітет із запобігання катуванням, та український офіс Комісара з прав людини. Євросуд грає велику роль для кожної держави – члена Ради Європи. Його судові стандарти взяли собі всі країни, є лише один виняток – Білорусь. Національні судові практики уже узгоджені з нормами цих установ», – зазначив пан Петерсен.
За словами Міністра юстиції України Миколи Оніщука, розвиток держави починається з якісних законів. Саме в цій площині Рада Європи зробила найбільше для України, оцінюючи якість законопроектів та наближаючи їх до міжнародних норм.
«Із моменту здобуття нашого членства, Україна ратифікувала понад 62 її конвенції. Рада Європи працює над цими документами, пропонує своїм членам врегульовувати за їх допомогою відносини у сфері демократії, захисту прав людини та верховенства права. Ще 29 конвенцій підписані Україною, і зараз перебувають на розгляді для ратифікації», – наголосив міністр.
Перші кроки демократії: перегляд смертних вироків та повага до в’язнів
Експерти Ради Європи неодноразово оцінювали досягнення України в розбудові демократії, те, наскільки сумлінно виконуються на її території державні закони та міжнародні норми. Остання така комісія перевіряла умови перебування в’язнів у місцях позбавлення волі.
Висновки експертів: українська система виконання покарань стала набагато демократичнішою, і на сьогодні в цілому відповідає європейським вимогам.
Вісім тисяч українців позиваються до своєї держави
Що стосується Європейського Суду, то завдяки ньому ще в кінці 1990-х було скасовано десятки смертних вироків. А зараз кожне одинадцяте звернення, яке він розглядає, стосується України.
Така затребуваність Європейського суду з прав людини – велике досягнення. Але це також відображає певні проблеми в суспільстві: понад 8 тисяч громадян подали позов на державні органи, що не надають їм належних пільг та соціальних виплат!
Ще одна больова точка українського шляху до демократії – корупція. Зараз у державі реалізується спільний з Радою Європи проект протидії корупції. Три відповідні законопроекти вже очікують другого читання у Верховній Раді. За словами Аке Петерсена, вони дадуть змогу перешкоджати корупції на найвищих рівнях влади. Зокрема, вони передбачатимуть більш потужну систему контролю доходів державного службовця, відповідальність за лобіювання інтересів того чи іншого бізнесу, за надання конкурентних переваг «дружній» фірмі, чого раніше українська правова система не знала.
(Київ – Прага)
