Відспівування і прощання з Анастасією Бабуровою відбулося в Свято-Володимирському адміральському соборі Севастополя – на Центральній гірці міста. Неподалік розташована її рідна Третя гімназія – школа з поглибленим вивченням англійської мови. Вона на відмінно закінчила цей заклад, отримавши золоту медаль. Через скруту у сім’ї не змогла поїхати до Йєлю, хоча пройшла там за конкурсом.
Натомість Настя поступила до престижної у Севастополі Чорноморської філії Московського Державного Університету, але провчившись там лише рік, поїхала до Москви. А там пішла вчитися до Московського Державного Інституту Міжнародних Відносин – кузні елітних кадрів. Втім, потяг до справедливості примусив її повернутися до МДУ – на факультет журналістики, а також зайнятися громадською діяльністю. Вона стала активісткою екологічних та антифашистських організацій.
Попри те, що з 2000 року, часу її від’їзду до Москви, минуло чимало часу, у Севастополі її добре пам’ятають. Олена Баженова, мама однокласниці Насті, каже, що дівчинка була напрочуд талановитою – вигравала всеукраїнські олімпіади з навчальних дисциплін і чемпіонати з шахів. А приїхавши до Москви, почала стрибати з парашутом і займатися бойовими мистецтвами.
Саме відчуття справедливості і навички самооборони, як вважають друзі Насті, спонукали її кинутися на кілера, який минулого понеділка неподалік Кремля стріляв в адвоката Станіслава Маркелова. З ним журналістка Анастасія Бабурова щойно записала інтерв’ю для «Новой газеты».
Чи знайдуть і покарають вбивць та замовників російські власті – питання риторичне…
Загибель у Москві землячки викликала в Севастополі і Криму великий громадський резонанс. Обговорення цієї трагічної події на місцевих інтернет-сайтах вилилося в гострі політичні дискусії, які відбувалися інколи за межею пристойності. Але більшість учасників таких суперечок єдині в тому, що російська влада зобов’язана знайти вбивць і замовників злочину.
Із цією ж вимогою виступила і Кримська Асоціація вільних журналістів. Але її голова Ліля Буджурова не вірить у те, що вбивство відомого правозахисника і молодої журналістки буде розкрите. За її словами, це характерно для сучасної Росії.
Наприкінці минулого тижня Президент України Віктор Ющенко висловив співчуття родині загиблої журналістки. Тоді як російські керівники Володимир Путін і Дмитро Медвєдєв промовчали, дистанціювавшись від цього злочину, що стався в центрі російської столиці.
Анастасію Бабурову поховають на Центральному міському кладовищі на 5 кілометрі Балаклавського шосе – у найбільш скелястому місці Севастополя. Її друзі вважають це символічним: Настя ніколи не боялася труднощів та уникала простих рішень.
Натомість Настя поступила до престижної у Севастополі Чорноморської філії Московського Державного Університету, але провчившись там лише рік, поїхала до Москви. А там пішла вчитися до Московського Державного Інституту Міжнародних Відносин – кузні елітних кадрів. Втім, потяг до справедливості примусив її повернутися до МДУ – на факультет журналістики, а також зайнятися громадською діяльністю. Вона стала активісткою екологічних та антифашистських організацій.
Попри те, що з 2000 року, часу її від’їзду до Москви, минуло чимало часу, у Севастополі її добре пам’ятають. Олена Баженова, мама однокласниці Насті, каже, що дівчинка була напрочуд талановитою – вигравала всеукраїнські олімпіади з навчальних дисциплін і чемпіонати з шахів. А приїхавши до Москви, почала стрибати з парашутом і займатися бойовими мистецтвами.
Саме відчуття справедливості і навички самооборони, як вважають друзі Насті, спонукали її кинутися на кілера, який минулого понеділка неподалік Кремля стріляв в адвоката Станіслава Маркелова. З ним журналістка Анастасія Бабурова щойно записала інтерв’ю для «Новой газеты».
Чи знайдуть і покарають вбивць та замовників російські власті – питання риторичне…
Загибель у Москві землячки викликала в Севастополі і Криму великий громадський резонанс. Обговорення цієї трагічної події на місцевих інтернет-сайтах вилилося в гострі політичні дискусії, які відбувалися інколи за межею пристойності. Але більшість учасників таких суперечок єдині в тому, що російська влада зобов’язана знайти вбивць і замовників злочину.
Із цією ж вимогою виступила і Кримська Асоціація вільних журналістів. Але її голова Ліля Буджурова не вірить у те, що вбивство відомого правозахисника і молодої журналістки буде розкрите. За її словами, це характерно для сучасної Росії.
Наприкінці минулого тижня Президент України Віктор Ющенко висловив співчуття родині загиблої журналістки. Тоді як російські керівники Володимир Путін і Дмитро Медвєдєв промовчали, дистанціювавшись від цього злочину, що стався в центрі російської столиці.
Анастасію Бабурову поховають на Центральному міському кладовищі на 5 кілометрі Балаклавського шосе – у найбільш скелястому місці Севастополя. Її друзі вважають це символічним: Настя ніколи не боялася труднощів та уникала простих рішень.
