Інститут Геллапа, це либонь найавторитетніший соціологічний центр в Америці, спільно з газетою «USA Today» провів опитування невдовзі після президентських виборів і отримав цікаві результати. Дві третини опитуваних, а це значно більше, ніж 53 відсотки голосів, отриманих Обамою на виборах, вважають, що стосунки між білими й чорними громадянами вже в найближчому майбутньому значною мірою поліпшаться внаслідок обрання Барака Обами президентом.
Цікаво, що півроку тому лише половина чорношкірих громадян поділяла цю думку, а нині – понад 68 відсотків. Показово, що серед опитуваних, які стверджували, що вони «пишаються» результатом виборів, половину складали консервативно наставлені виборці, 38 відсотків – республіканці і понад третину - ті, хто голосував за Джона МакКейна, республіканського кандидата.
Роджер Вілкінс, відомий діяч негритянського правозахисного руху, а нині професор-історик університету Джорджа Мейсона, в інтерв’ю газеті «USA Today» сказав, що перемога Обами та результати опитування віддзеркалюють той факт, що американці як нація вже зазнали змін.
«Барак не обрав себе сам, його обрали американці. На мій погляд, є дуже й дуже багато людей, які кажуть сьогодні: «Дідько мене забери, виходить, ми не расисти», і вони цим пишаються», – наголосив Вілкінс.
Чи перемога Обами відправляє расизм на звалище історії?
Такий висновок був би, мабуть, дещо передчасним. Варто згадати, що менш ніж півстоліття тому, влітку 1963, лідер руху за громадянські права чорношкірого населення Мартін Лютер Кінг казав, що мріє про той час, коли людину оцінюватимуть на підставі характеру, а не кольору шкіри.
Чорношкірі, або, як їх тепер дедалі частіше називають, афро-американці перебороли відверту дискримінацію, упослідження, расову сегрегацію на Півдні Америки. Там досі пам’ятають часи, коли чорний не міг зайти до ресторану, отримати номер у готелі для білих, пам’ятають, як тероризувала чорних громадян расистська організація «Ку-Клукс-Клан» і як 1955 року в Алабамі Роза Паркс відмовилася виконати наказ водія автобусу поступитися місцем білому пасажирові. Мужній виклик існуючим тоді на півдні країни порядкам поклав початок Рухові за громадянські права – проти усіх форм расової дискримінації. Відтоді чимало води спливло.
Державний секретар Сполучених Штатів Кондоліза Райс так прокоментувала результат президентських виборів: «Як афро-американка, я пишаюся тим, що ця країна пройшла довгий шлях, загоїла рани і відтак расова належність уже не є значним фактором у нашому житті. Ця робота ще не закінчена, але завдяки вчорашнім виборам зроблений екстраординарний крок уперед».
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Цікаво, що півроку тому лише половина чорношкірих громадян поділяла цю думку, а нині – понад 68 відсотків. Показово, що серед опитуваних, які стверджували, що вони «пишаються» результатом виборів, половину складали консервативно наставлені виборці, 38 відсотків – республіканці і понад третину - ті, хто голосував за Джона МакКейна, республіканського кандидата.
Роджер Вілкінс, відомий діяч негритянського правозахисного руху, а нині професор-історик університету Джорджа Мейсона, в інтерв’ю газеті «USA Today» сказав, що перемога Обами та результати опитування віддзеркалюють той факт, що американці як нація вже зазнали змін.
«Барак не обрав себе сам, його обрали американці. На мій погляд, є дуже й дуже багато людей, які кажуть сьогодні: «Дідько мене забери, виходить, ми не расисти», і вони цим пишаються», – наголосив Вілкінс.
Як афро-американка, я пишаюся тим, що ця країна пройшла довгий шлях, загоїла рани і відтак расова належність вже не є значним фактором у нашому житті... – Кондоліза Райс.
Чи перемога Обами відправляє расизм на звалище історії?
Такий висновок був би, мабуть, дещо передчасним. Варто згадати, що менш ніж півстоліття тому, влітку 1963, лідер руху за громадянські права чорношкірого населення Мартін Лютер Кінг казав, що мріє про той час, коли людину оцінюватимуть на підставі характеру, а не кольору шкіри.
Чорношкірі, або, як їх тепер дедалі частіше називають, афро-американці перебороли відверту дискримінацію, упослідження, расову сегрегацію на Півдні Америки. Там досі пам’ятають часи, коли чорний не міг зайти до ресторану, отримати номер у готелі для білих, пам’ятають, як тероризувала чорних громадян расистська організація «Ку-Клукс-Клан» і як 1955 року в Алабамі Роза Паркс відмовилася виконати наказ водія автобусу поступитися місцем білому пасажирові. Мужній виклик існуючим тоді на півдні країни порядкам поклав початок Рухові за громадянські права – проти усіх форм расової дискримінації. Відтоді чимало води спливло.
Державний секретар Сполучених Штатів Кондоліза Райс так прокоментувала результат президентських виборів: «Як афро-американка, я пишаюся тим, що ця країна пройшла довгий шлях, загоїла рани і відтак расова належність уже не є значним фактором у нашому житті. Ця робота ще не закінчена, але завдяки вчорашнім виборам зроблений екстраординарний крок уперед».
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
