Згідно з латвійським законодавством, будь-яка місцева радіостанція чи телеканал можуть ретранслювати програму іншої держави. У зв’язку з цим латвійський телерадіоефір став русифікованим до такої міри, що інколи слухачі не можуть зрозуміти, про яку країну йде мова – Латвію чи Росію.
Голова правління латвійської Асоціації радіоорганізацій Евіка Самовіча зауважила: «Чую по радіо такі заяви, як зокрема «у нас в городе» чи «наш президент» Тільки через деякий час змогла зрозуміти, що мова йде не про Ригу та президента Затлерса, а про Москву та російського президента».
Депутати, які представляють у латвійському парламенті праві партії, також стурбовані недотриманням норм мовного законодавства в латвійському інформаційному просторі.
«Що нас – об’єднання «Вітчизні та Свободі» – найбільш турбує, так це стан державної мови. Скажу так: збіднення латиської мови у суспільстві і водночас зміцнення інших мов, в першу чергу і головним чином російської», – зазначив латвійський депутат Юріс Добеліс.
«Мені приємно, що Україна захищає свій ринок»
Виконавчий директор Асоціації радіоорганізацій Гунта Лідака наголошує на необхідності удосконалення законів, що регулюють входження іноземного продукту на місцевий ринок радіо- і телемовлення. За її словами, Національна рада з радіо та телебачення Латвії діє всупереч вимогам Асоціації радіоорганізацій і лобіює інтереси тих компаній, які ретранслюють російські програми.
«Мені приємно, що Україна захищає свій ринок, на відміну від наших структур, які цього не роблять. Тут інша специфіка. В Україні є регулятор, який здатний захистити свій ринок, свої інтереси. У нас немає такого регулятора, який був би здатний сьогодні це зробити», – сказала в розмові з Радіо Свобода Гунда Лідака.
Вплив російської пропаганди зростає
На думку експертів, ситуація, яка склалася в країні, не тільки обмежує можливості розвитку національного продукту, а й сприяє зростанню впливу російської пропаганди на латвійському інформаційному полі. Після того, як місцева газета Diena повідомила про рішення України обмежити ретрансляцію телеканалів, не адаптованих до українського законодавства, коментарі до статті пересічних латвійців в основному звелися до висловлювання одного з читачів, який написав: «Український уряд діє правильно, що не дозволив свою країну забруднювати російською пропагандою».
Директор Асоціації радіоорганізацій Гунта Лідака зазначає: «У нас, на жаль, зовсім протилежний ефект. Ми відкриваємо двері і дозволяємо будь-кому входити сюди. Україна зробила правильно, що відстоює свій ринок, своїх підприємців, свою державу. Бо насправді наша проблема в тому, що ми нічого не робимо. І це дуже небезпечно, що ми не відстоюємо свої національні інтереси. Це зараз наша найбільша проблема»
Латвійська асоціація радіоорганізацій звернулась до Міністерства внутрішніх справ та парламенту країни з вимогою вирішити проблему. У країні розробляється проект закону, який сприятиме розвитку національного радіо- і телемовлення та захищатиме місцевий аудіовізуальний ринок від некоректного втручання закордонних телеканалів і радіостанцій.
(Рига – Прага – Київ)
Голова правління латвійської Асоціації радіоорганізацій Евіка Самовіча зауважила: «Чую по радіо такі заяви, як зокрема «у нас в городе» чи «наш президент» Тільки через деякий час змогла зрозуміти, що мова йде не про Ригу та президента Затлерса, а про Москву та російського президента».
Депутати, які представляють у латвійському парламенті праві партії, також стурбовані недотриманням норм мовного законодавства в латвійському інформаційному просторі.
«Що нас – об’єднання «Вітчизні та Свободі» – найбільш турбує, так це стан державної мови. Скажу так: збіднення латиської мови у суспільстві і водночас зміцнення інших мов, в першу чергу і головним чином російської», – зазначив латвійський депутат Юріс Добеліс.
«Мені приємно, що Україна захищає свій ринок»
Виконавчий директор Асоціації радіоорганізацій Гунта Лідака наголошує на необхідності удосконалення законів, що регулюють входження іноземного продукту на місцевий ринок радіо- і телемовлення. За її словами, Національна рада з радіо та телебачення Латвії діє всупереч вимогам Асоціації радіоорганізацій і лобіює інтереси тих компаній, які ретранслюють російські програми.
«Мені приємно, що Україна захищає свій ринок, на відміну від наших структур, які цього не роблять. Тут інша специфіка. В Україні є регулятор, який здатний захистити свій ринок, свої інтереси. У нас немає такого регулятора, який був би здатний сьогодні це зробити», – сказала в розмові з Радіо Свобода Гунда Лідака.
Вплив російської пропаганди зростає
На думку експертів, ситуація, яка склалася в країні, не тільки обмежує можливості розвитку національного продукту, а й сприяє зростанню впливу російської пропаганди на латвійському інформаційному полі. Після того, як місцева газета Diena повідомила про рішення України обмежити ретрансляцію телеканалів, не адаптованих до українського законодавства, коментарі до статті пересічних латвійців в основному звелися до висловлювання одного з читачів, який написав: «Український уряд діє правильно, що не дозволив свою країну забруднювати російською пропагандою».
Директор Асоціації радіоорганізацій Гунта Лідака зазначає: «У нас, на жаль, зовсім протилежний ефект. Ми відкриваємо двері і дозволяємо будь-кому входити сюди. Україна зробила правильно, що відстоює свій ринок, своїх підприємців, свою державу. Бо насправді наша проблема в тому, що ми нічого не робимо. І це дуже небезпечно, що ми не відстоюємо свої національні інтереси. Це зараз наша найбільша проблема»
Латвійська асоціація радіоорганізацій звернулась до Міністерства внутрішніх справ та парламенту країни з вимогою вирішити проблему. У країні розробляється проект закону, який сприятиме розвитку національного радіо- і телемовлення та захищатиме місцевий аудіовізуальний ринок від некоректного втручання закордонних телеканалів і радіостанцій.
(Рига – Прага – Київ)
