Що стоїть за рішенням Нацради заборонити ретрансляцію кількох російських каналів в Україні?

Роман Скрипін: Так які російські канали, пане Віталію рекомендувала або наказала Нацрада виключити з трансляції кабельним операторам України?

Віталій Шевченко: Нацрада насправді російські канали не карала. Це термінологія, яка нав’язана нашими політиками, які намагалися політизувати цю тему.

Віталій Шевченко: Мені хотілося б поправити, що Нацрада насправді російські канали не карала. Це термінологія, яка нав’язана нашими політиками, які намагалися політизувати цю тему.

Жодного рішення суто щодо російських чи російськомовних каналів ми не ухвалювали. Однак сюди мимоволі потрапили деякі російські канали, не тільки російські, які були не адаптовані. Відповідно ми вимагали від провайдерів, щоб вони були вилучені з кабельних мереж.

Роман Скрипін: Пане Віталію, я знаю прекрасно, і всі поінформовані про те, що це не лише російські канали.

Віталій Шевченко: Я не хотів би конкретно їх називати. Хоча найбільше розмов йде, звичайно, щодо «РТР-Планета», щодо «Всемирная сеть.Первый канал».

І сьогодні, власне, в нас було якоюсь мірою знакове рішення, коли російські канали, щодо яких було найбільше розмов і суперечок, прислухалися до наших порад, і «Всемирная сеть» звернулася до нас офіційно з листом про те, що вона готова виконати ці законні умови, готова адаптувати свій програмний продукт, по-перше, і по-друге, що вона готова проліцензуватися в Нацраді відповідно до тих норм, які існують в Україні.

У зв’язку з цим ми розглянули окремо це питання, ми взяли це до відома і запропонували їм подати відповідні документи. Ну, а відтак окремим пунктом роз’яснили нашим провайдерам, що ми тимчасово дозволяємо трансляцію цих каналів до вирішення питання остаточно по суті з тим, що відповідно буде здійснюватися моніторинг цих програм, оскільки немає певності, що вони вже адаптовані цілком.

Це може бути початок великого процесу, коли зарубіжні мовники погодилися, що Нацрада висувала щодо них справедливі вимоги, і готові далі працювати у нашому правому полі відповідно до вимог українського законодавства.

Якщо вони йтимуть і далі цим шляхом, себто звертатимуться до Національної ради вже як їхні підрозділи, як суб’єкти українських інформаційних відносин і будуть нашими ліцензіатами, то це означає, що без посередників Національна рада буде спілкуватися з усіх питань з ними, і відповідно дуже багато нашарувань буде знято в майбутньому.

Роман Скрипін: Серед безлічі українсько-російських конфліктів особливо яскравий і останній – це телевізійний. Можливо, тому, що йдеться про індустрію людських ілюзій.

Тарас Шевченко: Юридичний аспект виглядає таким чином. Чинний закон про телебачення і радіомовлення, який діє з 1 березня 2006 року, визначає такий порядок, що в кабельних мережах канали можуть вільно ретранслюватися, якщо канал походить з країни, що є членом ЄС, або з країни, що ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.

Оскільки Росія, Китай, США не відповідають цим вимогам, то відповідно юридична аргументація Нацради спирається на іншу норму закону, яка говорить, що ці інші телеканали можуть ретранслюватися за умови, що вони адаптовані до вимог українського законодавства.

Юридична норма є. Чи демократична вона, чи ні? Це ще може бути дискусія.

Чи є подібна практика в Європі, наприклад, в тих же країнах, де діє Європейська конвенція про транскордонне телебачення? Якщо чесно, то немає.

Але на мою думку, так само великою мірою тут грає роль і політичний фактор.

Тарас Шевченко: Дії Нацради базуються на законі. Закон не є до кінця чітким, тому в принципі можна підозрювати, що ці дії можуть бути оскарженими.

Чи можна прогнозувати якесь конкретне рішення суду? В українських умовах точно не можна.

Віталій Шевченко

Віталій Шевченко: Нацрада виходить з того, що чим більше зарубіжних каналів буде в нас, тим краще. І ми цьому сприяємо, формуючи цей список для того, щоб легше провайдерам було включати ці канали, до яких немає претензій щодо адаптації.

Інша річ, що у наших претензіях немає абсолютно політики. Ми говоримо про рекламу, про захист авторських прав, про право споживачів, про закон про кінематографію, про захист суспільної моралі.

Ну, і по великому рахунку, ми ведемо мову про те, щоб зарубіжні канали, які не повинні там ні перекладати, ні що інше, повинні , коли вони входять в український ринок, бути в однакових економічних умовах із нашими телеканалами.

І тим паче, щоб вони не вимітали з України мільйони доларів реклами, тим часом принижуючи наш інформаційний ринок і в умовах нерівної конкуренції створюючи економічні проблеми для наших мовців.

От і все. Власне, до цього зводиться вся наша проблема.

А посилання на Конвенцію про транскордонне мовлення… В одному випадку говорять, що на неї навпаки посилаються. В іншому випадку говорять, що вона не прийнята Україною.

Знаєте, конвенція згадана і в нашому законодавстві. Багато норм конвенції ми вже вписали в наше законодавство. Тому ми синтетично зважуємо всі норми і свого законодавства, і європейські підходи, адже ми туди рухаємося і обираємо оптимальні правові варіанти.

Віталій Шевченко: Абсолютно. І про це добре знають. На цьому спекулюють весь час ті, хто хоче звести у площину суто політичну.

Віталій Шевченко: Так.

Віталій Шевченко: Найкоротший шлях у цих умовах, на яких наголошував пан Тарас, що справді тут багато правових нюансів можна вишукувати, то це піти тим шляхом, що зарубіжним каналам, які не входять в ЄС, не підписували конвенцію, просто утворити в Україні свої представництва, надати їм відповідні права, а ті вже як суб’єкти українських інформаційних і підприємницьких відносин нехай звертаються до Національної ради і ліцензуються.

І це означатиме, що вони без будь-яких посередників будуть вирішувати всі свої питання. І не треба тут ні російських дипломатів, ні ніяких політиків. Ми все це можемо преспокійно вирішувати без ніяких політичних нашарувань.

Все насправді просто, і ми всім гарантували, що ми у стрімкому темпі питання вирішуватимемо, якщо буде бажання йти саме цим шляхом і вирішувати питання, а не займатися політикою.

Ми це продемонстрували і сьогодні, і кількома тижнями раніше, коли почали проліцензовувати перші зарубіжні телекомпанії, які вирішили піти саме цим шляхом…

Віталій Шевченко: Ми маємо дорівняти українські канали в можливостях із зарубіжними каналами.

Віталій Шевченко: Як не парадоксально, про це досі навіть і не йшлося. Мова йде від Нацради про те, що ми маємо дорівняти українські канали в можливостях із зарубіжними каналами з тих країн, які ні конвенції не підписували, ні до ЄС не входять, у правах і можливостях здійснювати цей вид діяльності.

Адже до українських телекомпаній застосовується багато норм різних законів, у тому числі й обмежувальних норм, а ці телекомпанії без жодних обмежень входили на територію України, працювали як завгодно і не піддавали ніякій регуляторній діяльності.

От про цей йде мова, що зараз, принаймні, ми хоч поставили українські канали в ті умови, в яких працювали безліцензійні чужоземні мовники на території України…