Впливова «Інтернешнел Гералд Трібюн» оприлюднила велику публікацію про зрослі масштаби комерційної співпраці між Німеччиною та Росією. У статті йдеться про «зближення інтересів двох країн на найвищому рівні» і базування при цьому на історичних традиціях німецько-російської співпраці. «Інтернешнел Гералд Трібюн» називає серед головних фірм, які організують цей процес зближення Німеччини і Росії, організацію «Ост-Аусшус», яка ще з 1952 року поступово створювала мережу експертів у німецьких посольствах і консульствах у радянському блоці.
Особливим успіхом цієї співпраці стала західнонімецька 15-мільярдна інвестиція (в доларах) компанії «Рургаз» у будівництво з 1982 року газогону Ямал – Помари – Ужгород. В аналізі, опублікованому на сторінках «Інтернешнел Гералд Трібюн», наводяться дані, що за минулий рік російсько-німецький товарообіг сягнув майже 60 мільярдів євро і майбутнє цієї співпраці вимірюється у сотнях мільярдів євро німецьких інвестиції в російську економіку.
Газета інформує про нещодавній німецько-російський форум на високому рівні в замку Альбрехтсберґ поблизу Дрездена, міста, де служив Володимир Путін, тодішній офіцер КДБ.
«Інтернешнел Гералд Трібюн» наголошує, що головними доповідачами на цьому форумі були: з німецького боку – колишній канцлер Ґергард Шредер, з російського – посол Росії в Німеччині Володимир Котенєв. Видання також наголошує на тому, що «німецькі компанії в Росії ніколи не були об’єктами будь-якого переслідування» і що «президент Дмитро Медведєв у відповідь на прохання канцлера Анґели Меркель та міністра закордонних справ Штайнмаєра готує спеціальну угоду про особливий статус Німеччини як партнера Росії у справі модернізації».
Лондонська «Таймз» називає переговори керівника російського «Газпрому» Олексія Міллера в Тегерані з представниками Ірану та Катару, де було ухвалене рішення про створення світового газового картелю, «серйозною економічною небезпекою для Європи». Газета нагадує, що Росія, Іран та Катар контролюють понад дві третини світового постачання газу і об’єднання цих та інших багатих на газ країн у своєрідну газову ОПЕК несе Європі лише нові проблеми, насамперед, подальше зростання ціни на газ і можливий енергетичний диктат, як це вже має місце з Україною.
Низка німецьких впливових видань – «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ», «Шпіґель» – пишуть про жорстоку політичну боротьбу між Президентом України Віктором Ющенком і Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Оглядачі вказують на те, що сьогодні сторони «не думають ні про що інше, крім намагання зберегти свою владу». На цьому тлі громадяни України перестають, як пише «Шпіґель», вірити не лише власним політикам, а й своїй економічній системі, що виливається у масовий обмін гривні на американський долар та інші ознаки економічного хаосу в Україні.
(Прага – Київ)
Особливим успіхом цієї співпраці стала західнонімецька 15-мільярдна інвестиція (в доларах) компанії «Рургаз» у будівництво з 1982 року газогону Ямал – Помари – Ужгород. В аналізі, опублікованому на сторінках «Інтернешнел Гералд Трібюн», наводяться дані, що за минулий рік російсько-німецький товарообіг сягнув майже 60 мільярдів євро і майбутнє цієї співпраці вимірюється у сотнях мільярдів євро німецьких інвестиції в російську економіку.
Газета інформує про нещодавній німецько-російський форум на високому рівні в замку Альбрехтсберґ поблизу Дрездена, міста, де служив Володимир Путін, тодішній офіцер КДБ.
«Інтернешнел Гералд Трібюн» наголошує, що головними доповідачами на цьому форумі були: з німецького боку – колишній канцлер Ґергард Шредер, з російського – посол Росії в Німеччині Володимир Котенєв. Видання також наголошує на тому, що «німецькі компанії в Росії ніколи не були об’єктами будь-якого переслідування» і що «президент Дмитро Медведєв у відповідь на прохання канцлера Анґели Меркель та міністра закордонних справ Штайнмаєра готує спеціальну угоду про особливий статус Німеччини як партнера Росії у справі модернізації».
Лондонська «Таймз» називає переговори керівника російського «Газпрому» Олексія Міллера в Тегерані з представниками Ірану та Катару, де було ухвалене рішення про створення світового газового картелю, «серйозною економічною небезпекою для Європи». Газета нагадує, що Росія, Іран та Катар контролюють понад дві третини світового постачання газу і об’єднання цих та інших багатих на газ країн у своєрідну газову ОПЕК несе Європі лише нові проблеми, насамперед, подальше зростання ціни на газ і можливий енергетичний диктат, як це вже має місце з Україною.
Низка німецьких впливових видань – «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ», «Шпіґель» – пишуть про жорстоку політичну боротьбу між Президентом України Віктором Ющенком і Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Оглядачі вказують на те, що сьогодні сторони «не думають ні про що інше, крім намагання зберегти свою владу». На цьому тлі громадяни України перестають, як пише «Шпіґель», вірити не лише власним політикам, а й своїй економічній системі, що виливається у масовий обмін гривні на американський долар та інші ознаки економічного хаосу в Україні.
(Прага – Київ)
