Міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер, щойно повернувшись із Тбілісі, заявив: російські війська покинули «зони безпеки» в Грузії. Об’єднані навколо ідеї поновлення переговорів із Росією, Франція та Німеччина одразу заявили, що Росія вже зробила багато, тож чи не настав час відновити переговори?
Ні, ще не час, відповідають дипломати балтійських країн, Польщі та Швеції. Вони аргументують це тим, що Кремль не повністю виконав угоду з 6 пунктів. Адже понад 7 тисяч російських солдатів усе ще залишаються в двох сепаратистських регіонах Грузії – Південній Осетії й Абхазії. Тим часом, до конфлікту їх було тільки близько 3 тисяч.
До того ж і деякі суміжні частини буферних зон все ще залишаються під російським контролем. І це визнає й той же Бернар Кушнер.
Ідеться про місцевості, які не були під контролем Росії до початку серпневого конфлікту, – верхню частину Кодорського міжгір’я і Ахалґорський район.
Кодорське міжгір’я було частиною адміністративної території Абхазії, а Ахалґорський район – такою самою частиною Південної Осетії, але обидві ці місцевості, де жили переважно місцеві грузини, а не абхази чи осетини, підпорядковувалися Тбілісі, а не фактичним владам сепаратистських регіонів.
Унаслідок конфлікту російські війська передали ці місцевості під владу сепаратистів і взяли їх під свій контроль.
Росія заявляє, що ці місцевості є невід’ємними частинами «незалежних держав» Абхазії і Південної Осетії.
Грузія наполягає, що відхід до стану перед початком конфлікту, передбачений мирними домовленостями, означає й повернення їй контролю за цими місцевостями.
Згідно з мирним планом, до 10 жовтня росіяни мали повернути своїх військовиків на «позиції, що існували до конфлікту».
Тому тепер вирішено, перш ніж переходити до переговорів, детально проаналізувати всі пункти майбутньої угоди про стратегічне партнерство з Росією.
Із іншого боку, як заявив французький міністр Бернар Кушнер, це тільки початок внутрішніх дискусій щодо майбутнього відносин ЄС та Москви.
«Дискусії щодо партнерства були відкладені до того часу, доки росіяни не виконають усіх рекомендацій програми з 6 пунктів. Але поки що вони ще не вивели своїх військ із деяких територій, прилеглих до «буферних зон». Тож цьому дадуть оцінку голови держав і ми», – заявив Бернар Кушнер.
Білоруських лідерів пустять у Європу
Також сьогодні у Люксембурзі міністри ЄС зробили крок назустріч Білорусі. Вперше після тривалої перерви координатор зовнішньої політики ЄС Хав’єр Солана зустрівся з білоруським міністром закордонних справ Сергієм Мартиновим.
Євросоюз також вирішив на 6 місяців послабити обмеження на в’їзд для деяких білоруських чільників, включно з президентом Олександром Лукашенком.
Єврокомісар із зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер назвала себе прихильницею прагматичнішого підходу в просуванні відносин з Білоруссю і додала: «Це означає, що я за те, щоб розпочати діалог, а також за тимчасове припинення хоча б частини санкцій, особливо щодо пересувань» представників білоруської влади.
Санкції на деяких лідерів Білорусі були накладені після грубих порушень під час президентських виборів 2006 року.
Деякі з європейських дипломатів висловились також за пом’якшення візового режиму для громадян Білорусі.
Усе вирішить саміт
Остаточних рішень, як і очікувалося, міністри сьогодні не ухвалювали. Проте вироблені ними рекомендації та пропозиції ляжуть в основу рішень чергового саміту Євросоюзу, що розпочнеться післязавтра у Брюсселі.
Крім того, в той самий день у Женеві стартують міжнародні переговори щодо майбутнього Південної Осетії та Абхазії. У них братимуть участь представники ЄС, Грузії, Росії та Сполучених Штатів.
На думку аналітиків, цей переговорний процес може затягтися надовго. Причина у великій кількості практичних проблем, що останнім часом назбиралися довкола двох сепаратистських регіонів Грузії, – починаючи з того, що Росія визнала ці частини Грузії за окремі країни і не збирається відступати від цього.
(Брюссель – Прага – Київ)
Ні, ще не час, відповідають дипломати балтійських країн, Польщі та Швеції. Вони аргументують це тим, що Кремль не повністю виконав угоду з 6 пунктів. Адже понад 7 тисяч російських солдатів усе ще залишаються в двох сепаратистських регіонах Грузії – Південній Осетії й Абхазії. Тим часом, до конфлікту їх було тільки близько 3 тисяч.
До того ж і деякі суміжні частини буферних зон все ще залишаються під російським контролем. І це визнає й той же Бернар Кушнер.
Ідеться про місцевості, які не були під контролем Росії до початку серпневого конфлікту, – верхню частину Кодорського міжгір’я і Ахалґорський район.
Кодорське міжгір’я було частиною адміністративної території Абхазії, а Ахалґорський район – такою самою частиною Південної Осетії, але обидві ці місцевості, де жили переважно місцеві грузини, а не абхази чи осетини, підпорядковувалися Тбілісі, а не фактичним владам сепаратистських регіонів.
Унаслідок конфлікту російські війська передали ці місцевості під владу сепаратистів і взяли їх під свій контроль.
Росія заявляє, що ці місцевості є невід’ємними частинами «незалежних держав» Абхазії і Південної Осетії.
Грузія наполягає, що відхід до стану перед початком конфлікту, передбачений мирними домовленостями, означає й повернення їй контролю за цими місцевостями.
Згідно з мирним планом, до 10 жовтня росіяни мали повернути своїх військовиків на «позиції, що існували до конфлікту».
Тому тепер вирішено, перш ніж переходити до переговорів, детально проаналізувати всі пункти майбутньої угоди про стратегічне партнерство з Росією.
Із іншого боку, як заявив французький міністр Бернар Кушнер, це тільки початок внутрішніх дискусій щодо майбутнього відносин ЄС та Москви.
«Дискусії щодо партнерства були відкладені до того часу, доки росіяни не виконають усіх рекомендацій програми з 6 пунктів. Але поки що вони ще не вивели своїх військ із деяких територій, прилеглих до «буферних зон». Тож цьому дадуть оцінку голови держав і ми», – заявив Бернар Кушнер.
Білоруських лідерів пустять у Європу
Також сьогодні у Люксембурзі міністри ЄС зробили крок назустріч Білорусі. Вперше після тривалої перерви координатор зовнішньої політики ЄС Хав’єр Солана зустрівся з білоруським міністром закордонних справ Сергієм Мартиновим.
Євросоюз також вирішив на 6 місяців послабити обмеження на в’їзд для деяких білоруських чільників, включно з президентом Олександром Лукашенком.
Єврокомісар із зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер назвала себе прихильницею прагматичнішого підходу в просуванні відносин з Білоруссю і додала: «Це означає, що я за те, щоб розпочати діалог, а також за тимчасове припинення хоча б частини санкцій, особливо щодо пересувань» представників білоруської влади.
Санкції на деяких лідерів Білорусі були накладені після грубих порушень під час президентських виборів 2006 року.
Деякі з європейських дипломатів висловились також за пом’якшення візового режиму для громадян Білорусі.
Усе вирішить саміт
Остаточних рішень, як і очікувалося, міністри сьогодні не ухвалювали. Проте вироблені ними рекомендації та пропозиції ляжуть в основу рішень чергового саміту Євросоюзу, що розпочнеться післязавтра у Брюсселі.
Крім того, в той самий день у Женеві стартують міжнародні переговори щодо майбутнього Південної Осетії та Абхазії. У них братимуть участь представники ЄС, Грузії, Росії та Сполучених Штатів.
На думку аналітиків, цей переговорний процес може затягтися надовго. Причина у великій кількості практичних проблем, що останнім часом назбиралися довкола двох сепаратистських регіонів Грузії, – починаючи з того, що Росія визнала ці частини Грузії за окремі країни і не збирається відступати від цього.
(Брюссель – Прага – Київ)
