Власне, мова йде не про принципові заперечення ухвалення цього закону, а про критику його урядової версії. 11вересня нинішнього року Кабінет Міністрів України затвердив і передав на розгляд парламенту проект Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Законопроект не передбачає жодних пільг раніше депортованим, а лише гарантує їм рівні із постійно проживаючими громадянами права, а також сприяє «створенню умов для облаштування, працевлаштування, забезпечення землею, житлом, збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності в установленому законодавством України порядку».
Надир БекировОдразу кілька кримськотатарських організацій виступили проти ухвалення цього законопроекту у такому вигляді. Проти висловилися і учасники громадських слухань, що у неділю пройшли у Сімферополі. Президент Фонду корінних народів Криму Надир Бекиров каже, що саме повернення до цієї проблеми українським урядом – позитивний факт. Однак, наповнення прямо суперечить міжнародним зобов’язанням України.
Винні, тому що народилися у засланні?
За словами Надира Бекирова, урядовий законопроект не тільки не вирішує проблем кримськотатарського народу, але й поглиблює їх. Він назвав неприйнятним те, що в категорію «депортований за національною ознакою осіб», потрапляють лише власне ті, кого виселяли 18 травня 1944 року та їхні діти. А от уже внуки, навіть, якщо вони народилися у місцях депортації, на цей статус претендувати не можуть. Надир Бекиров каже, що права цих людей таким чином не будуть відновлені.
Президент Фонду корінних народів Криму переконаний, що Українська РСР протягом багатьох років перешкоджала поверненню кримських татар до Криму. Багато з тих, хто намагався повернутися знову силою були депортовані. Саме тому у місцях депортації, за межами історичної батьківщини народилися і нові покоління депортованих.
«Україна є правонаступницею УРСР, тож саме вона несе частину відповідальності за силове утримання кримських татар за межами Криму і саме український уряд має докласти зусиль для відновлення прав депортованих за національною ознакою осіб та їхніх нащадків», – вважає Надир Бекиров.
Меджліс пропонує інші законопроекти
Представницький орган кримськотатарського народу – Меджліс – поки що не висловив офіційної точки зору щодо цього документу, але один із його лідерів
Рефат Чубаровв інтерв’ю Радіо Свобода назвав урядовий законопроект «абсолютно порожнім» і теж висловився за його відкликання з парламенту та переопрацювання за участі фахівців.
Разом з тим, у вівторок відбулася зустріч членів Меджлісу з делегацією депутатів Європейського парламенту. На ній Рефат Чубаров закликав європарламентарів долучитися до обговорення та пошуку шляхів вирішення кримськотатарської проблеми в Україні, а також до стимулювання ухвалення українською державою законів «Про відновлення прав кримськотатарського народу» і «Про статус кримськотатарського народу в Україні». Водночас представники низки громадських організацій розпочали нову кампанію з вимогами реабілітації раніше депортованих кримських татар.
(Сімферополь – Київ – Прага)
Винні, тому що народилися у засланні?
За словами Надира Бекирова, урядовий законопроект не тільки не вирішує проблем кримськотатарського народу, але й поглиблює їх. Він назвав неприйнятним те, що в категорію «депортований за національною ознакою осіб», потрапляють лише власне ті, кого виселяли 18 травня 1944 року та їхні діти. А от уже внуки, навіть, якщо вони народилися у місцях депортації, на цей статус претендувати не можуть. Надир Бекиров каже, що права цих людей таким чином не будуть відновлені.
Президент Фонду корінних народів Криму переконаний, що Українська РСР протягом багатьох років перешкоджала поверненню кримських татар до Криму. Багато з тих, хто намагався повернутися знову силою були депортовані. Саме тому у місцях депортації, за межами історичної батьківщини народилися і нові покоління депортованих.
«Україна є правонаступницею УРСР, тож саме вона несе частину відповідальності за силове утримання кримських татар за межами Криму і саме український уряд має докласти зусиль для відновлення прав депортованих за національною ознакою осіб та їхніх нащадків», – вважає Надир Бекиров.
Меджліс пропонує інші законопроекти
Представницький орган кримськотатарського народу – Меджліс – поки що не висловив офіційної точки зору щодо цього документу, але один із його лідерів
Разом з тим, у вівторок відбулася зустріч членів Меджлісу з делегацією депутатів Європейського парламенту. На ній Рефат Чубаров закликав європарламентарів долучитися до обговорення та пошуку шляхів вирішення кримськотатарської проблеми в Україні, а також до стимулювання ухвалення українською державою законів «Про відновлення прав кримськотатарського народу» і «Про статус кримськотатарського народу в Україні». Водночас представники низки громадських організацій розпочали нову кампанію з вимогами реабілітації раніше депортованих кримських татар.
(Сімферополь – Київ – Прага)
