Євросоюз і Україна ще можуть багато що зробити, щоб поглибити свої нинішні зв’язки, перш ніж можна буде думати про можливе членство України в Європейському Союзі, заявив президент Франції, яка нині головує в ЄС, Ніколя Саркозі.
«Нам іще треба дуже багато зробити, щоб зміцнити зв’язки з Україною, й без можливості її вступу», – заявив він після надзвичайного саміту ЄС у Брюсселі, присвяченого переважно подіям навколо Грузії.
Попри те, що напередодні цього саміту деякі країни-члени ЄС домагалися твердішої лінії щодо Росії, аж до запровадження санкцій, гору взяла поміркована позиція. Головною причиною вважають нафтову й газову залежність Європи від Росії. «Покарали» ж Росію інакше.
Замість санкцій загальмують партерство
Наступне коло переговорів про стратегічне партнерство Європейського Союзу з Росією, заплановане на 15 вересня, відкладається, і воно не відбудеться, доки Росія не здійснить виведення своїх військ, заявив після саміту президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
«Цілком очевидно, що в світлі подій ми не можемо продовжувати, ніби нічого не сталося», – сказав він.
За його словами, ЄС хоче мати «сучасне партнерство» з Росією, але всі зустрічі на тему такого партнерства будуть відкладені, доки російські війська не відійдуть на позиції перед початком конфлікту з Грузією, як то передбачає укладена за посередництва ЄС мирна угода.
А Саркозі застеріг, що Євросоюзові доведеться переглянути своє партнерство з Росією, якщо Москва не виконає цю угоду.
«ЄС був би радий мати справжнє партнерство з Росією, бо це було б в інтересах усіх, але для партнерства потрібні двоє», – сказав він.
За словами Ніколя Саркозі, він відвідає Москву 8 вересня для переговорів про це з російським керівництвом у складі «трійки ЄС», разом із президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу і координатором зовнішньої і безпекової політики ЄС Хав’єром Соланою.
Ці переговори, сказав Саркозі, будуть визначальні для відносин між ЄС і Росією.
ЄС твердо підтримує Грузію
«Європа вважає, що будь-яке мирне й тривале вирішення конфлікту в Грузії повинне ґрунтуватися на дотриманні незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Грузії, а не на створеній там ситуації з односторонніми заходами, які суперечать міжнародному праву», – наголосив він, говорячи про воєнне захоплення російськими військами значної частини території Грузії й самочинне визнання Росією незалежності сепаратистських південноосетинського й абхазького регіонів Грузії.
Саркозі від імені ЄС засудив «непропорційне» використання Росією воєнної сили в Грузії й додав, що повернення до політики «сфер впливу» неприйнятне. «З Ялтою покінчено», – сказав він, згадуючи про Ялтинську конференцію 1945 року, яка стала визначальною для повоєнного розподілу Європи на радянську й західну сфери впливу.
Натомість Євросоюз допоможе відбудувати Грузію після війни: його керівники домовилися на саміті скликати для цього вже найближчим часом міжнародну конференцію донорів. Жозе Мануель Баррозу нагадав, що ЄС уже надав для такої відбудови 6 мільйонів євро, а ще 9 мільйонів надали окремі держави ЄС.
(Прага – Київ)
«Нам іще треба дуже багато зробити, щоб зміцнити зв’язки з Україною, й без можливості її вступу», – заявив він після надзвичайного саміту ЄС у Брюсселі, присвяченого переважно подіям навколо Грузії.
Попри те, що напередодні цього саміту деякі країни-члени ЄС домагалися твердішої лінії щодо Росії, аж до запровадження санкцій, гору взяла поміркована позиція. Головною причиною вважають нафтову й газову залежність Європи від Росії. «Покарали» ж Росію інакше.
Замість санкцій загальмують партерство
Наступне коло переговорів про стратегічне партнерство Європейського Союзу з Росією, заплановане на 15 вересня, відкладається, і воно не відбудеться, доки Росія не здійснить виведення своїх військ, заявив після саміту президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
«Цілком очевидно, що в світлі подій ми не можемо продовжувати, ніби нічого не сталося», – сказав він.
За його словами, ЄС хоче мати «сучасне партнерство» з Росією, але всі зустрічі на тему такого партнерства будуть відкладені, доки російські війська не відійдуть на позиції перед початком конфлікту з Грузією, як то передбачає укладена за посередництва ЄС мирна угода.
А Саркозі застеріг, що Євросоюзові доведеться переглянути своє партнерство з Росією, якщо Москва не виконає цю угоду.
«ЄС був би радий мати справжнє партнерство з Росією, бо це було б в інтересах усіх, але для партнерства потрібні двоє», – сказав він.
За словами Ніколя Саркозі, він відвідає Москву 8 вересня для переговорів про це з російським керівництвом у складі «трійки ЄС», разом із президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу і координатором зовнішньої і безпекової політики ЄС Хав’єром Соланою.
Ці переговори, сказав Саркозі, будуть визначальні для відносин між ЄС і Росією.
ЄС твердо підтримує Грузію
«Європа вважає, що будь-яке мирне й тривале вирішення конфлікту в Грузії повинне ґрунтуватися на дотриманні незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Грузії, а не на створеній там ситуації з односторонніми заходами, які суперечать міжнародному праву», – наголосив він, говорячи про воєнне захоплення російськими військами значної частини території Грузії й самочинне визнання Росією незалежності сепаратистських південноосетинського й абхазького регіонів Грузії.
Саркозі від імені ЄС засудив «непропорційне» використання Росією воєнної сили в Грузії й додав, що повернення до політики «сфер впливу» неприйнятне. «З Ялтою покінчено», – сказав він, згадуючи про Ялтинську конференцію 1945 року, яка стала визначальною для повоєнного розподілу Європи на радянську й західну сфери впливу.
Натомість Євросоюз допоможе відбудувати Грузію після війни: його керівники домовилися на саміті скликати для цього вже найближчим часом міжнародну конференцію донорів. Жозе Мануель Баррозу нагадав, що ЄС уже надав для такої відбудови 6 мільйонів євро, а ще 9 мільйонів надали окремі держави ЄС.
(Прага – Київ)
