Голова французького завнішньополітичного відомства Бернар Кушнер зазначив, що хоча й ініціатива покарати Москву йде не з Парижа, деякі каральні санкції вже запропонували країни ЄС: «Ми намагаємося розробити потужний текст, наголошуючи на нашому бажанні не визнавати незалежності Абхазії та Південної Осетії. Наразі санкції проти Росії вже передбачені, як, зрештою, й інші заходи».
Про те, що саме може стати результатом саміту, останніми днями жваво дискутують у коридорах європейських інституцій та в західній пресі.
Запропоновані версії – найрізноманітніші: від можливої ізоляції Росії та замороження її діалогу з ЄС до незначних візових обмежень для окремих груп російських громадян.
Втім, в офіційних паризьких колах пролунали заяви про те, що Москві не варто висувати ніяких санкцій.
Відомо, що Польща та Балтійські країни виступають за жорстку позицію ЄС відносно Росії. Тим часом такі «двигуни європейської політики», як Німеччина, Франція та Італія, не хочуть ніякої негативної ескалації відносин.
На думку багатьох західних політиків, Москва не сприйме рішень саміту як загрозу. Причина в тому, що для більшості європейців її гарантії постачання газу та нафти залишаються суттєвим елементом двосторонніх відносин.
Євродипломатів з Москви не відкличуть
Саміту передувала велика кількість дискусій між європейськими лідерами. У журналістських колах навіть існували версії щодо можливого відкликання дипломатів Євросоюзу з Москви. Речниця Єврокомісії Крістіане Гоман заперечила такий розвиток подій: «Слід чекати, власне, самого саміту. Однак такі заходи не спостерігалися поміж запропонованими ідеями», – зазначила представниця Єврокомісії.
Політичний аналітик брюссельського Центру європейської політики Аманда Акчакоджа переконана, що санкції Європи щодо Росії, якщо й будуть, то незначні: «Найімовірніше, наслідком саміту не будуть жорсткі санкції. Можливо, з’являться візові обмеження для російських підприємців. Безумовно, не станеться замороження діалогу, хоча й можливе перенесення деяких цьогорічних переговорів, присвячених партнерству. Я не думаю, що ми побачимо якісь рішучі дії Євросоюзу на цьому саміті. Відтак, я вважаю досить імовірним, що на зустрічі йтиметься й про Україну. У сенсі надання їй деяких гарантій та можливості колись стати кандидатом», – переконана аналітик.
ЄС повинен сфокусуватись на Україні
Відповідь Європи на грузинсько-російський конфлікт має фокусуватися не на Росії, а на країнах, що розташовані між Росією та ЄС. Це найефективніший шлях для запобігання новим війнам у Європі, переконаний Томаш Валашек, директор з питань міжнародної політики та безпеки впливового Центру європейських реформ, що базується у Лондоні.
Європейський Союз повинен прискорити євроінтеграцію України, вважає він. На думку політолога, ЄС повинен подбати про Україну та інших своїх сусідів. І в першу чергу потрібно зменшити вразливість України перед Росією. Європа мусить надати фінансову допомогу Києву для розвитку комерційної інфраструктури Криму.
Томаш Валашек додає, що ЄС мусить допомогти українцям у фінансуванні нових телеканалів. Це створить альтернативу російському телебаченню, що служить основним постачальником новин на сході країни.
Про те, що саме може стати результатом саміту, останніми днями жваво дискутують у коридорах європейських інституцій та в західній пресі.
Запропоновані версії – найрізноманітніші: від можливої ізоляції Росії та замороження її діалогу з ЄС до незначних візових обмежень для окремих груп російських громадян.
Втім, в офіційних паризьких колах пролунали заяви про те, що Москві не варто висувати ніяких санкцій.
Відомо, що Польща та Балтійські країни виступають за жорстку позицію ЄС відносно Росії. Тим часом такі «двигуни європейської політики», як Німеччина, Франція та Італія, не хочуть ніякої негативної ескалації відносин.
На думку багатьох західних політиків, Москва не сприйме рішень саміту як загрозу. Причина в тому, що для більшості європейців її гарантії постачання газу та нафти залишаються суттєвим елементом двосторонніх відносин.
Євродипломатів з Москви не відкличуть
Саміту передувала велика кількість дискусій між європейськими лідерами. У журналістських колах навіть існували версії щодо можливого відкликання дипломатів Євросоюзу з Москви. Речниця Єврокомісії Крістіане Гоман заперечила такий розвиток подій: «Слід чекати, власне, самого саміту. Однак такі заходи не спостерігалися поміж запропонованими ідеями», – зазначила представниця Єврокомісії.
Політичний аналітик брюссельського Центру європейської політики Аманда Акчакоджа переконана, що санкції Європи щодо Росії, якщо й будуть, то незначні: «Найімовірніше, наслідком саміту не будуть жорсткі санкції. Можливо, з’являться візові обмеження для російських підприємців. Безумовно, не станеться замороження діалогу, хоча й можливе перенесення деяких цьогорічних переговорів, присвячених партнерству. Я не думаю, що ми побачимо якісь рішучі дії Євросоюзу на цьому саміті. Відтак, я вважаю досить імовірним, що на зустрічі йтиметься й про Україну. У сенсі надання їй деяких гарантій та можливості колись стати кандидатом», – переконана аналітик.
ЄС повинен сфокусуватись на Україні
Відповідь Європи на грузинсько-російський конфлікт має фокусуватися не на Росії, а на країнах, що розташовані між Росією та ЄС. Це найефективніший шлях для запобігання новим війнам у Європі, переконаний Томаш Валашек, директор з питань міжнародної політики та безпеки впливового Центру європейських реформ, що базується у Лондоні.
Європейський Союз повинен прискорити євроінтеграцію України, вважає він. На думку політолога, ЄС повинен подбати про Україну та інших своїх сусідів. І в першу чергу потрібно зменшити вразливість України перед Росією. Європа мусить надати фінансову допомогу Києву для розвитку комерційної інфраструктури Криму.
Томаш Валашек додає, що ЄС мусить допомогти українцям у фінансуванні нових телеканалів. Це створить альтернативу російському телебаченню, що служить основним постачальником новин на сході країни.
