Ласло Шойом сьогодні перебуватиме в закарпатському місті Берегові, який є центром району, де компактно проживає угорська нацменшина. У програмі перебування Президента Угорщини участь у літургії у Берегівській Католицькій Церкві Св. Хреста за участі єпископів та керівників трьох історичних церков, далі – участь у святі закарпатських угорців до Дня Святого Іштвана, це один із найбільш шанованих угорцями святих, відповідно, нинішнє свято в Угорщині відзначається як державне.
Опісля літургії угорською громадою передбачена зустріч Президента Угорщини з керівництвом міста Берегова, а також відкриття за його участі нового корпусу Закарпатського Угорського Інституту ім. Ракоці Ференца.
Чи порушуються права нацменшин у Закарпатті?
Неодноразово у пресі звучать думки про те, що нацменшинам в Україні живеться не так уже й добре. Але закарпатські спеціалісти, чиновники, громадські діячі переконують, що Закарпаття це не стосується, оскільки саме цей багатонаціональний край робить чи не найбільше в Україні для підтримки прав нацменшин, розширення можливостей для збереження та примноження їхніх національних традицій.
Якщо говорити загалом, то в Закарпатській області проживають представники понад 100 національностей, за останнім переписом населення, в регіоні понад 150 тисяч угорців, 32 — румун, стільки ж росіян, дещо менше ромів та словаків. Представники майже всіх найбільших нацменшин мають школи з рідною мовою викладання, відповідні культурні заклади, бібліотеки з рідною літературою, в області працює словацьке, угорське, німецьке та румунське телебачення, виходять цими мовами газети. За останні десять років в області споруджено і встановлено понад 60 пам'ятників і пам'ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.
Розширення освітніх прав для угорської спільноти в Україні
Угорський Президент відкриватиме корпус угорськомовного інституту. Про те, наскільки це важливо для області та угорської спільноти, говорять бодай такі факти.
Закарпатський угорськомовний інститут ім.Ференца Ракоці П в м.Берегові працює з 1996 року. Розширення цього закладу, яке відбувається сьогодні, вже давно назріло, оскільки є необхідність підготовки кадрів для угорськомовних шкіл, відповідно, угорська спільнота надає цьому питанню особливої ваги. За офіційною статистикою, крім україномовних, у Закарпатті функціонують 121 загальноосвітня школа, гімназія та ліцей з мовами навчання національних меншин, в тому числі 71 з угорською, 12 – румунською, решта – з російською, словацькою, для малочисельних меншин відкриті недільні школи з ромською, єврейською та польською мовами навчання.
Що стосується освітніх питань угорської нацменшини, то в цьому плані в Закарпатті найбільший прогрес, оскільки й найбільша спільнота. З 2005-го року в Закарпатті відкрили 6 шкіл з угорською та українською мовами викладання. Три роки тому на базі історичного факультету УжНУ відкрили кафедру угорської історії та європейської інтеграції, створили кафедру математики з угорською мовою навчання, незабаром повинен запрацювати гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання. Угорське відділення є також у Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті та Ужгородському училищі культури.
(Ужгород – Київ – Прага)
Опісля літургії угорською громадою передбачена зустріч Президента Угорщини з керівництвом міста Берегова, а також відкриття за його участі нового корпусу Закарпатського Угорського Інституту ім. Ракоці Ференца.
Чи порушуються права нацменшин у Закарпатті?
Неодноразово у пресі звучать думки про те, що нацменшинам в Україні живеться не так уже й добре. Але закарпатські спеціалісти, чиновники, громадські діячі переконують, що Закарпаття це не стосується, оскільки саме цей багатонаціональний край робить чи не найбільше в Україні для підтримки прав нацменшин, розширення можливостей для збереження та примноження їхніх національних традицій.
Якщо говорити загалом, то в Закарпатській області проживають представники понад 100 національностей, за останнім переписом населення, в регіоні понад 150 тисяч угорців, 32 — румун, стільки ж росіян, дещо менше ромів та словаків. Представники майже всіх найбільших нацменшин мають школи з рідною мовою викладання, відповідні культурні заклади, бібліотеки з рідною літературою, в області працює словацьке, угорське, німецьке та румунське телебачення, виходять цими мовами газети. За останні десять років в області споруджено і встановлено понад 60 пам'ятників і пам'ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.
Розширення освітніх прав для угорської спільноти в Україні
Угорський Президент відкриватиме корпус угорськомовного інституту. Про те, наскільки це важливо для області та угорської спільноти, говорять бодай такі факти.
Закарпатський угорськомовний інститут ім.Ференца Ракоці П в м.Берегові працює з 1996 року. Розширення цього закладу, яке відбувається сьогодні, вже давно назріло, оскільки є необхідність підготовки кадрів для угорськомовних шкіл, відповідно, угорська спільнота надає цьому питанню особливої ваги. За офіційною статистикою, крім україномовних, у Закарпатті функціонують 121 загальноосвітня школа, гімназія та ліцей з мовами навчання національних меншин, в тому числі 71 з угорською, 12 – румунською, решта – з російською, словацькою, для малочисельних меншин відкриті недільні школи з ромською, єврейською та польською мовами навчання.
Що стосується освітніх питань угорської нацменшини, то в цьому плані в Закарпатті найбільший прогрес, оскільки й найбільша спільнота. З 2005-го року в Закарпатті відкрили 6 шкіл з угорською та українською мовами викладання. Три роки тому на базі історичного факультету УжНУ відкрили кафедру угорської історії та європейської інтеграції, створили кафедру математики з угорською мовою навчання, незабаром повинен запрацювати гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання. Угорське відділення є також у Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті та Ужгородському училищі культури.
(Ужгород – Київ – Прага)
