Імена хакерів стали відомі, коли Федеральна прокуратура оприлюднила обвинувальний висновок. Їх 11. Троє американців – Альберт Гонзалес з Маямі, штат Флорида - ватажок групи. Там таки заарештували його поплічників, це Кристофер Скотт і Деймон Патрик Той. Також троє українських громадян: схоплений у Туреччині харків’янин Максим Ястремський на прізвисько «Максік», Дмитро Буряк і Сергій Сторчак. З Білорусі – Сергій Павлович, з Естонії -Олександр Суворов, його пов’язали у Німеччині. Як і Ястремський, Суворов очікує видачі американському правосуддю. Двоє хакерів – китайські громадяни. Їх, як також іще одного, можливо, італійця на прізвисько «Делп’єро», розшукують.
З огляду на інтернаціональний характер кооперативу злодіїв міністр юстиції Майкл Мюкейсі на прес-конференції у Бостоні говорив про глобальну змову. За його визначенням, «це найбільша і найхитромудріша крадіжка персональної інформації, скоєна у нашій країні».
Інформацію перекидали на сервери в Україні та Латвії
Злодії вламувалися у комп’ютерні системи великих універмагів, таких як «Ті-Джей Макс», «Маршалл», до бази даних мережі книгарень «Барнс-енд-Нобл», корпорацій, наприклад «Бі-Джей Холсейл Клаб» та інших. Вони викрадали номери кредитних карток і рахунків клієнтів, паролі для доступу. Інформацію перекидали на сервери в Україні та Латвії. На українських серверах тримали дані 25 мільйонів карток, у Латвії – 16 мільйонів.
Група торгувала інформацією у Східній Європі, як також у Китаї, Таїланді та на Філіппінах. Злодії крім того грабували банкомати на десятки мільйонів доларів, заносячи викрадені закодовані номери на чисті бланки карток. Отримані мільйони вони відмивали через східноєвропейські банки.
Практично це робилося так: американські хакери їздили повз банкомати, банки та універмаги з ноутбуками, спорядженими бездротовим виходом в інтернет. Таким чином вони перехоплювали інформацію, коли клієнт виймав гроші з банкомату чи електронно оформляв купівлю. В’їхавши на горбі клієнта до комп’ютерної мережі підприємства, хакери встановлювали там шпигунські програми і їм залишалося тільки збирати інформаційний врожай. Шкоду американським бізнесам вони заподіяли величезну, слідчі й досі не можуть визначити цілковитого обсягу крадіжок, але йдеться про сотні мільйонів доларів.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
З огляду на інтернаціональний характер кооперативу злодіїв міністр юстиції Майкл Мюкейсі на прес-конференції у Бостоні говорив про глобальну змову. За його визначенням, «це найбільша і найхитромудріша крадіжка персональної інформації, скоєна у нашій країні».
Інформацію перекидали на сервери в Україні та Латвії
Злодії вламувалися у комп’ютерні системи великих універмагів, таких як «Ті-Джей Макс», «Маршалл», до бази даних мережі книгарень «Барнс-енд-Нобл», корпорацій, наприклад «Бі-Джей Холсейл Клаб» та інших. Вони викрадали номери кредитних карток і рахунків клієнтів, паролі для доступу. Інформацію перекидали на сервери в Україні та Латвії. На українських серверах тримали дані 25 мільйонів карток, у Латвії – 16 мільйонів.
Група торгувала інформацією у Східній Європі, як також у Китаї, Таїланді та на Філіппінах. Злодії крім того грабували банкомати на десятки мільйонів доларів, заносячи викрадені закодовані номери на чисті бланки карток. Отримані мільйони вони відмивали через східноєвропейські банки.
Практично це робилося так: американські хакери їздили повз банкомати, банки та універмаги з ноутбуками, спорядженими бездротовим виходом в інтернет. Таким чином вони перехоплювали інформацію, коли клієнт виймав гроші з банкомату чи електронно оформляв купівлю. В’їхавши на горбі клієнта до комп’ютерної мережі підприємства, хакери встановлювали там шпигунські програми і їм залишалося тільки збирати інформаційний врожай. Шкоду американським бізнесам вони заподіяли величезну, слідчі й досі не можуть визначити цілковитого обсягу крадіжок, але йдеться про сотні мільйонів доларів.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
