Протягом першого дня переговорів з представниками Комісії Європейського Союзу розглядалися різноманітні технічні деталі нової угоди з Україною.
Як зазначив голова української делегації Костянтин Єлисєєв, одним із найважливіших елементів було питання про преамбулу, тобто, вступ із основними цілями майбутньої угоди. Залишилися політичні та технічні питання на кшталт юридичної співпраці чи зняття візових обмежень для українців.
Чимало часу зайняв і економічний діалог, а саме питання створення майбутньої зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, що є частиною майбутньої угоди.
«Головне не дата, а зміст»
Торкаючись питання термінів та дати підписання, заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлісєєв зазначив: «Для нас найважливішим та превалюючим щодо угоди є не дата підписання, а її зміст. Це по-перше. І по-друге, наскільки ця угода враховуватиме національні інтереси України й інтереси національного виробника. Адже ключовим елементом угоди є поглиблена й всеохоплююча зона вільної торгівлі».
Проте левова частка роботи з підготовки угоди між Україною та Євросоюзом має бути виконана саме на саміті в Евіані. Згідно з деякими джерелами, там очікуються суттєві зміни у політичному діалозі між Україною та Євросоюзом. Про це також свідчать обіцянки президента Франції Ніколя Саркозі, який нині очолює Раду Євросоюзу. У листі до делегатів минулотижневого Ялтинського саміту він зазначив, що Франція, мовляв, «підганятиме» своїх європейських партнерів із числа країн-членів та Єврокомісію до підписання угоди з Україною. І ця угода, за словами президента Франції, має бути найбільш амбітною з усіх можливих угод.
«Про членство України в ЄС мова не йде»
Представники України вважають одним із принципових моментів майбутньої угоди чітке визначення європейських перспектив, котре має бути відображене у тексті угоди.
В коментарі для Радіо Свобода політолог брюссельського Центру політичних досліджень Пйотр-Мацей Качинський зазначив: «Мова наразі про це не йде. З часу відхилення Лісабонської угоди на ірландському референдумі можливостей для будь-якого розширення немає. Навіть для Хорватії. Тому у політичному сенсі набуття Україною членства в Євросоюзі теж відкладене. Звичайно, українці кожен раз нагадують про своє бажання зрештою стати членами ЄС. Але їм поки що не слід чекати від Єврокомісії, що вона буде дуже відкритою для цієї ідеї. На сьогодні, гадаю, Європейський Союз перебуває у процесі поступового визнання самого існування української мети приєднання до європейської спільноти».
Коли зважати ще й на пріоритети французьких лідерів, зосереджені на Середземномор'ї, то цього року чіткого поступу Європи назустріч Україні чекати не варто. Визначальною у цьому сенсі, на думку фахівців, буде весна 2009 року, коли в ЄС головуватиме Чеська Республіка. Про це ж свідчить і нещодавня заява чеського віце-прем'єра Олександра Вондри, котрий сказав: «Цей рік – «середземноморський». Наступний рік буде «східноєвропейським».
(Прага – Київ)
Як зазначив голова української делегації Костянтин Єлисєєв, одним із найважливіших елементів було питання про преамбулу, тобто, вступ із основними цілями майбутньої угоди. Залишилися політичні та технічні питання на кшталт юридичної співпраці чи зняття візових обмежень для українців.
Чимало часу зайняв і економічний діалог, а саме питання створення майбутньої зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, що є частиною майбутньої угоди.
«Головне не дата, а зміст»
Торкаючись питання термінів та дати підписання, заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлісєєв зазначив: «Для нас найважливішим та превалюючим щодо угоди є не дата підписання, а її зміст. Це по-перше. І по-друге, наскільки ця угода враховуватиме національні інтереси України й інтереси національного виробника. Адже ключовим елементом угоди є поглиблена й всеохоплююча зона вільної торгівлі».
Проте левова частка роботи з підготовки угоди між Україною та Євросоюзом має бути виконана саме на саміті в Евіані. Згідно з деякими джерелами, там очікуються суттєві зміни у політичному діалозі між Україною та Євросоюзом. Про це також свідчать обіцянки президента Франції Ніколя Саркозі, який нині очолює Раду Євросоюзу. У листі до делегатів минулотижневого Ялтинського саміту він зазначив, що Франція, мовляв, «підганятиме» своїх європейських партнерів із числа країн-членів та Єврокомісію до підписання угоди з Україною. І ця угода, за словами президента Франції, має бути найбільш амбітною з усіх можливих угод.
«Про членство України в ЄС мова не йде»
Представники України вважають одним із принципових моментів майбутньої угоди чітке визначення європейських перспектив, котре має бути відображене у тексті угоди.
В коментарі для Радіо Свобода політолог брюссельського Центру політичних досліджень Пйотр-Мацей Качинський зазначив: «Мова наразі про це не йде. З часу відхилення Лісабонської угоди на ірландському референдумі можливостей для будь-якого розширення немає. Навіть для Хорватії. Тому у політичному сенсі набуття Україною членства в Євросоюзі теж відкладене. Звичайно, українці кожен раз нагадують про своє бажання зрештою стати членами ЄС. Але їм поки що не слід чекати від Єврокомісії, що вона буде дуже відкритою для цієї ідеї. На сьогодні, гадаю, Європейський Союз перебуває у процесі поступового визнання самого існування української мети приєднання до європейської спільноти».
Коли зважати ще й на пріоритети французьких лідерів, зосереджені на Середземномор'ї, то цього року чіткого поступу Європи назустріч Україні чекати не варто. Визначальною у цьому сенсі, на думку фахівців, буде весна 2009 року, коли в ЄС головуватиме Чеська Республіка. Про це ж свідчить і нещодавня заява чеського віце-прем'єра Олександра Вондри, котрий сказав: «Цей рік – «середземноморський». Наступний рік буде «східноєвропейським».
(Прага – Київ)
