«М’ясні перевірки». Хто гарантує якість українського м’яса і молока?

Поза інструкціями та контролем

Лейкоз, тобто рак крові великої рогатої худоби, - інфекційна хвороба, яка передається не лише через кров, але й через молоко та інші біологічні рідини. Але пастеризоване молоко для здоров’я людини безпечне, запевняє мікробіолог, заввідділом гігієни харчування Ігнат Машатар. Хоча таке молоко й не може викликати в людини рак крові, однак воно дуже неякісне.

Хворих на лейкоз корів необхідно забити, м’ясо закопати або ж віддати як корм до звіринця, продовжує лікар, адже за умов ретельної перевірки їх не приймають на м’ясокомбінат. Проте, за інформацією аудиторів контрольно-ревізійного управління у Чернігівській області , через невисокі штрафи - від восьми з половиною до п’ятдесяти однієї гривні - керівники сільських господарств та індивідуальні власники худоби не знищують хворих корів, як цього вимагає інструкція. Вони продовжують тримати їх більше двох років, лише ізолюючи від здорової худоби.

В семи регіонах України, а це в основному західні області, хворих на лейкоз корів немає, зазначає Олександр Вершиховський , заступник головного державного інспектора ветеринарної медицини України. За його словами, після розпаду Радянського Союзу Україна першою серед колишніх республік почала боротьбу з інфекційними хворобами великої рогатої худоби, зокрема і з лейкозом. Якщо власник не бажає позбутися хворої тварини, то він має право її тримати, але не більше двох років. «Для того, щоб отримати приплід (бо може народитися здорове теля). Однак заборонено здавати молоко від хворої корови та виганяти її в гурт», - розповідає Олександр Вершиховський.

Селяни або не мають відомостей про недугу, або свідомо не забивають хворих тварин, зазначає Сергій Нікітченко, заступник голови чернігівського контрольно-ревізійного управління. «Немає лікарів, які б проводили лікування. Це новий напрямок нашої роботи».

Боротьба з хворобою

Ще минулого року у Костопількому районі Рівненщини зафіксували двадцять випадків ураження корів цією інфекцією.

Природа цієї хвороби й справді до кінця ще не вивчена, каже директор Інституту епізоотології Аграрної академії наук України Микола Мандигра, котрий 20 років тому створив у своїй установі лабораторію лейкозу великої рогатої худоби. Однак у Волинському регіоні ситуація з лейкозом корів цілком контрольована. «Наша територія – Волинський край – на фоні всіх областей України займає краще місце в питаннях боротьби з лейкозом ВРХ. На Рівненщині на початок року було 12 неблагополучних господарств. Нині їх лише три. Трохи більше, але теж небагато, на Волині. Тому, що ведеться планова боротьба з цією хворобою».

Лейкоз корів в Україні лишається хворобою, яка має соціальні наслідки. Хоча б тому, що держава не компенсує селянам втрат від забою такої худоби. Взагалі боротися з лейкозом у великих господарствах легше, пояснює Микола Мандигра. В основі цієї боротьби – ізоляція заражених тварин на першій стадії, коли ще немає явної клініки. Ці тварини, як правило, дають стовідсотково здоровий молодняк, з якого при хорошій технології, яка передбачена чинною інструкцією, можна виростити здорових корів. Тому у боротьбі з лейкозом використовують два моменти: розширення відтворення стада – щоб ми могли за рахунок власного відтворення тварин здавати на забій заражених, яких, згідно інструкції, можна утримувати до двох років; і в цей період виростити від них же здоровий молодняк».

Тим часом заможний власник може собі дозволити вакцинацію здорових тварин, яка не зашкодить, але чи допоможе – питання поки що лишається відкритим.

Раніше господарі намагалися всіляко уникнути забою корів-годувальниць. Нині стали більш освіченими, тож дослухаються до порад ветеринарів. А все ж, купуючи молоко на руках у селян, варто вимагати ветеринарну довідку або паспорт тварини, в яких має бути вказана дата останнього дослідження на лейкоз і його результат.

Лікарі, радять взагалі не купувати м’ясо і молоко на стихійних ринках. Адже Державна ветеринарна служба не може контролювати якість цієї продукції. Споживач має право вимагати від продавця паспорт на корову з ветеринарною карткою, а також висновку лабораторії про якість молока, каже ветеринар
Оксана Іванівна.

Лейкоз корів поки що не входить до переліку інфекційних хвороб тварин, тому держава не зобов’язана компенсувати селянам збитки за знищення ураженої худоби, стверджують ветеринари. До того ж символічні штрафи - максимум п’ятдесят одна гривня - дозволяють селянам тримати хворих корів у своїх господарствах. А у Німеччині за подібне порушення доведеться сплатити від 8 до 15 тисяч євро.