Доступність посилання

ТОП новини

«Невпорядкована держава» або як 15 червня Косово зустрічатиме нову Конституцію?


Прага – Лічені дні залишилися до вступу в дію 15 червня нової конституції Косова. Але як насправді функціонуватиме ця територія і настільки гарантована її безпека, залишається не зовсім зрозумілим. Тут зійшлися ООН, ЄС, НАТО і не зрозуміло, як розділять вони свої функції управління і контролю між керованою сербами північною частиною краю і етнічно албанським півднем. В інтерв’ю для Радіо Свобода експерт з проблем Балкан, колишній американський дипломат і виконавчий директор базованої в США Громадської групи з міжнародної політики і права Джеймс Гупер поділився тим, які виклики майбутньому висуває впровадження 15 червня конституції Косова.

Джеймс Гупер: Найважливішим враженням для мене під час останньої поїздки до Косова було те, як у Приштині подолали великий психологічний бар’єр від декларації про незалежність і до визнання цього утворення великою групою держав. Це багато прояснило і дало косовцям віру у майбутнє.

Але тепер міжнародні сили ООН залишають косовців у стані невпорядкованості і невпевненості. Хоча їх ніби й не бажають повністю виводити. Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун намагався вирішити, яка буде роль цих сил у майбутньому. ЄС планує ввійти. Якими будуть стосунки між різними компонентами міжнародних сил, це питання. Якщо чесно, то сили ООН не знають, що їм робити. Вони перебувають під тиском Росії, Сербії з одного боку, а з з іншого – США, Європи й інших країн. Якщо косовці розуміють, що так далі жити не можна, вони мусять брати на себе все більшу відповідальність за свою владу.

Радіо Свобода: Якщо враховувати фактичний поділ краю на албанський південь і сербську північ, чи не бачите ви ризику розколу Косова?

– Зрозуміло, що Сербія має наміри тримати північ, і зрозуміло, що сили ООН не збираються тут нічого робити. Для косовців це велика проблема і невпевненість, як бути з цим далі. Я схвалюю тут витримку і відповідальність косовців. Серби шоковані, бо вони очікували, що їхні провокації призведуть до конфлікту, і міжнародні сили ООН скажуть: «О, добре, ми віддаємо це сербам». Косовцям буде важко встановити свою владу на півночі, серби робитимуть все, щоб завадити цьому. А міжнародні сили, на жаль, стоять осторонь. Косовці мають проявляти тут витримку і не давати сербам просуватися на південь від ріки Ібар, яка ділить Митровицю.

Поки що 42 країни визнали самопроголошену незалежність Косова, включно зі США і 20 країнами-членами ЄС. Питання міжнародного визнання гостро дебатується. Дехто каже, існуюча якість важливіша, а інші стверджують, що кількість не можна ігнорувати. Що Ви скажете про це?

– Косово потребує і якості, і кількості. Сербія і Росія намагаються знизити рівень визнання до попереднього. Це може мати негативні наслідки. Уряд Приштини мусить, насамперед, працювати над цим. Вони потребують щонайменше 60, 70, 80 країн і більше, від цього залежить законність Косова у світі. Має бути прорив, бо повільність цього процесу – це погана ознака. Це має бути національною місією.


  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG