Уряд прем’єра Дональда Туска вважає, що криза польської правової системи виникає від того, що зараз міністр юстиції водночас є й генеральним прокурором країни. На думку урядових кіл, суміщення цих посад є причиною політизації прокуратури та судів.
Лідери уряду звинувачують колишнього міністра юстиції Збігнєва Зьобро у тому, що він як керівник генпрокуратури довів її до крайньої політизації, тобто до підкорення завдань прокуратури та судів політичним вимогам партії братів Качинських.
Тому нинішній міністр юстиції Збігнєв Цвьонкальський зараз рішуче відмовляється від посади та владних повноважень генерального прокурора. За його словами, нинішній стан правової системи не відповідає стандартам Євросоюзу.
«У Європі нема жодного міністра юстиції, який одночасно обіймав би посаду генерального прокурора. Крім цього, ми всі пам’ятаємо останні два роки, коли з’являлась низка критичних зауважень стосовно роботи прокуратури», – заявив міністр на підтримку урядового законопроекту.
Уряд хоче, щоб керівника генпрокуратури призначав президент на шестилітній термін із подачі міністра юстиції. А кандидатів на цей пост рекомендувала б Усепольська рада суддів. Рішення про відставку генерального прокурора мали б ухвалювати за наявності 276 голосів депутатів Сейму.
Президент на боці опозиції
Опозиція критикує урядовий законопроект. На її думку, злочинний світ повинен радіти з проектів міністра юстиції, тому що реформа правової системи, мовляв, доведе до безладу в судах.
Лех Качинський, підтримуючи опозицію, називає цей проект «божевільним» і запевняє: «Незалежно від його успіху в парламенті буде вето. Як президент Польщі, вважаю своїм обов’язком так зробити. Це тому, що кожен, хто знає нашу країну, усвідомлює, що в іншому разі уряд не матиме права говорити про те, що повністю несе відповідальність за внутрішню безпеку держави».
Представники уряду розуміють, що подолати президентське вето лише голосами владної коаліції не вдасться. Однак міністр юстиції Збігнєв Цвьонкальський – оптиміст щодо подальшої долі пропонованого ним законопроекту. Він вважає, що закон таки набере чинності через два роки, так, як того й хоче уряд.
Оптимізм міністра посилюють заяви з боку парламентської посткомуністичної фракції Союзу демократичної лівиці. Один із лідерів цієї фракції Ришард Каліш у цьому питанні на боці уряду й каже: «Ми не підтримаємо президентське вето. Ми також за те, щоб розділити суміщені пости міністра юстиції та генерального прокурора».
На думку оглядачів, жоден уряд за минулі 18 років незалежності не визнав самостійності прокуратури. Чи урядові Дональда Туска вистачить послідовності, щоб, відокремивши посаду генерального прокурора, звільнити від членства у складі Ради міністрів і тим самим зняти політичні нашарування з правової системи країни? Час покаже.
Лідери уряду звинувачують колишнього міністра юстиції Збігнєва Зьобро у тому, що він як керівник генпрокуратури довів її до крайньої політизації, тобто до підкорення завдань прокуратури та судів політичним вимогам партії братів Качинських.
Тому нинішній міністр юстиції Збігнєв Цвьонкальський зараз рішуче відмовляється від посади та владних повноважень генерального прокурора. За його словами, нинішній стан правової системи не відповідає стандартам Євросоюзу.
«У Європі нема жодного міністра юстиції, який одночасно обіймав би посаду генерального прокурора. Крім цього, ми всі пам’ятаємо останні два роки, коли з’являлась низка критичних зауважень стосовно роботи прокуратури», – заявив міністр на підтримку урядового законопроекту.
Уряд хоче, щоб керівника генпрокуратури призначав президент на шестилітній термін із подачі міністра юстиції. А кандидатів на цей пост рекомендувала б Усепольська рада суддів. Рішення про відставку генерального прокурора мали б ухвалювати за наявності 276 голосів депутатів Сейму.
Президент на боці опозиції
Опозиція критикує урядовий законопроект. На її думку, злочинний світ повинен радіти з проектів міністра юстиції, тому що реформа правової системи, мовляв, доведе до безладу в судах.
Лех Качинський, підтримуючи опозицію, називає цей проект «божевільним» і запевняє: «Незалежно від його успіху в парламенті буде вето. Як президент Польщі, вважаю своїм обов’язком так зробити. Це тому, що кожен, хто знає нашу країну, усвідомлює, що в іншому разі уряд не матиме права говорити про те, що повністю несе відповідальність за внутрішню безпеку держави».
Представники уряду розуміють, що подолати президентське вето лише голосами владної коаліції не вдасться. Однак міністр юстиції Збігнєв Цвьонкальський – оптиміст щодо подальшої долі пропонованого ним законопроекту. Він вважає, що закон таки набере чинності через два роки, так, як того й хоче уряд.
Оптимізм міністра посилюють заяви з боку парламентської посткомуністичної фракції Союзу демократичної лівиці. Один із лідерів цієї фракції Ришард Каліш у цьому питанні на боці уряду й каже: «Ми не підтримаємо президентське вето. Ми також за те, щоб розділити суміщені пости міністра юстиції та генерального прокурора».
На думку оглядачів, жоден уряд за минулі 18 років незалежності не визнав самостійності прокуратури. Чи урядові Дональда Туска вистачить послідовності, щоб, відокремивши посаду генерального прокурора, звільнити від членства у складі Ради міністрів і тим самим зняти політичні нашарування з правової системи країни? Час покаже.
