За статистичними даними, економіка Польщі квітне. Однак із інших показників відомо, що зростають ціни на енергоносії, нафтопродукти, харчі, зростає інфляція.
На слабкі місця дотеперішнього росту польської економіки у розмові з Радіо Свобода вказує відомий польський економіст, донедавна заступник міністра фінансів в уряді Дональда Туска, професор Станіслав Ґомулка.
«На мою думку, зникають досі не до кінця використані первісні резерви в економіці країни. Це були резерви у виробничій сфері та резерви робочої сили, що їх спричинило велике безробіття. Сім років тому тривав застій в економіці, потім Польща стала членом Євросоюзу. Це дуже допомогло економіці країни, залучило іноземний капітал, відкрило європейські ринки для польських фірм», – каже економіст.
Професор вважає, що зростання економіки за інерцією триватиме ще два-три роки, але потім на країну чекає крах. За його словами, на це вказують, між іншим, показники росту інфляції, спричиненої зростанням заробітної плати. Поляки хочуть більше заробляти, оскільки щодня витрачають чимдалі більше грошей.
Близько трьох мільйонів поляків перебувають на межі бідності
Люди вимагають вищої зарплати, тому що в Польщі швидкими темпами ростуть ціни. Як із цим явищем щодня змагаються пересічні поляки?
Одна з них, пані Зося, бачить це так: «Людина хотіла б забезпечити своїй дитині якнайкращі умови для життя. Хотілося б дати їй щодня морозиво, щоб дитина мала змогу часом піти в кіно. Однак мої діти ніколи в кіно не ходять».
За статистичними даними, у Польщі таких людей, як пані Зося, близько трьох мільйонів. Усі вони живуть на межі бідності.
Подібні турботи за майбутнє хвилюють керівника автозаправної станції у центрі Варшави. На перший погляд, пан Януш повинен би радіти зростанню ціни на бензин, але виходить не так.
«Різке зростання цін на енергоносії позначиться не лише на ціні бензину. Якщо очікувати підвищення побутових цін, то, на мою думку, спершу подорожчає транспорт, а відтак подорожчає хліб», – каже він.
Поляки платять щораз більші гроші за бензин та затискають зуби, однак чимраз голосніше нарікають, каже пан Януш. Це тому, що уряд вагається щодо рішення про відмову від акцизного збору на бензин. На думку оглядачів, це призвело б до падіння ціни на нафтопродукти.
Порятунок для економіки Польщі прийде з України?
Як Польщі рятуватись від економічної кризи? На думку професора Станіслава Ґомулки, в першу чергу треба повністю лібералізувати польський ринок робочих рук.
«Нам потрібно робочих рук із-за кордону — у першу чергу або навіть головним чином із України. Пріоритетні українсько-польські стосунки мали б сприяти тому, що для зростання польських фірм треба скористатись із потенціалу робочих рук України», – вважає економіст.
Коли б ще незабаром повернулись до батьківщини польські заробітчани з країн Західної Європи, то за таких умов були б шанси на подальший розквіт економіки, каже він.
А коли б це ще поєднати з низьким рівнем інфляції, тоді Польща могла б увійти до зони євро, сподівається Станіслав Ґомулка.
На слабкі місця дотеперішнього росту польської економіки у розмові з Радіо Свобода вказує відомий польський економіст, донедавна заступник міністра фінансів в уряді Дональда Туска, професор Станіслав Ґомулка.
«На мою думку, зникають досі не до кінця використані первісні резерви в економіці країни. Це були резерви у виробничій сфері та резерви робочої сили, що їх спричинило велике безробіття. Сім років тому тривав застій в економіці, потім Польща стала членом Євросоюзу. Це дуже допомогло економіці країни, залучило іноземний капітал, відкрило європейські ринки для польських фірм», – каже економіст.
Професор вважає, що зростання економіки за інерцією триватиме ще два-три роки, але потім на країну чекає крах. За його словами, на це вказують, між іншим, показники росту інфляції, спричиненої зростанням заробітної плати. Поляки хочуть більше заробляти, оскільки щодня витрачають чимдалі більше грошей.
Близько трьох мільйонів поляків перебувають на межі бідності
Люди вимагають вищої зарплати, тому що в Польщі швидкими темпами ростуть ціни. Як із цим явищем щодня змагаються пересічні поляки?
Одна з них, пані Зося, бачить це так: «Людина хотіла б забезпечити своїй дитині якнайкращі умови для життя. Хотілося б дати їй щодня морозиво, щоб дитина мала змогу часом піти в кіно. Однак мої діти ніколи в кіно не ходять».
За статистичними даними, у Польщі таких людей, як пані Зося, близько трьох мільйонів. Усі вони живуть на межі бідності.
Подібні турботи за майбутнє хвилюють керівника автозаправної станції у центрі Варшави. На перший погляд, пан Януш повинен би радіти зростанню ціни на бензин, але виходить не так.
«Різке зростання цін на енергоносії позначиться не лише на ціні бензину. Якщо очікувати підвищення побутових цін, то, на мою думку, спершу подорожчає транспорт, а відтак подорожчає хліб», – каже він.
Поляки платять щораз більші гроші за бензин та затискають зуби, однак чимраз голосніше нарікають, каже пан Януш. Це тому, що уряд вагається щодо рішення про відмову від акцизного збору на бензин. На думку оглядачів, це призвело б до падіння ціни на нафтопродукти.
Порятунок для економіки Польщі прийде з України?
Як Польщі рятуватись від економічної кризи? На думку професора Станіслава Ґомулки, в першу чергу треба повністю лібералізувати польський ринок робочих рук.
«Нам потрібно робочих рук із-за кордону — у першу чергу або навіть головним чином із України. Пріоритетні українсько-польські стосунки мали б сприяти тому, що для зростання польських фірм треба скористатись із потенціалу робочих рук України», – вважає економіст.
Коли б ще незабаром повернулись до батьківщини польські заробітчани з країн Західної Європи, то за таких умов були б шанси на подальший розквіт економіки, каже він.
А коли б це ще поєднати з низьким рівнем інфляції, тоді Польща могла б увійти до зони євро, сподівається Станіслав Ґомулка.
