Ведучий: Кирило Булкін(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Кирило Булкін: Косово. Край проголосив свою незалежність від Сербії.
Це рішення було давно очікуване, але воно викликало різну реакцію у світі. Єдності немає навіть серед країн ЄС. Одні з них визнали незалежність краю, інші сказали, що не зроблять цього, треті ще вагаються.
Які наслідки матиме косовський прецедент для світу, Європи та пострадянського простору?
Спочатку хочу нагадати про те, що вже почалося загострення ситуації в Косово. Я хочу у зв’язку з цим навести вислів речника миротворчих сил у Косово про те, що вже були серйозні прецеденти на кордоні.
Бертран Боно: Два наші прикордонних пункти охоплені вогнем. Це спровокували сербські групи на півночі та північному заході Косова. Така ситуація є неприйнятною. Досі люди демонстрували своє щастя або сум гідно, по-дорослому відповідально. І ми не можемо прийняти такі акції сербської спільноти. Шановні гості, наскільки далі може нагнітатися напруга всередині Косово і, зокрема, на кордоні, на вашу думку?
Юрій Щербак: Я не думаю, що це стане вирішальним фактом. Хоча, звичайно, там дуже непросто буде проходити процес державотворення. Але вже зараз зрозуміло, що Сербія не почне воєнних дій проти Косова. Це зрозуміло. І вже сьогодні Белград дав такий сигнал.
Сербію дуже таким добрим пряником затягують в ЄС. Тобто, ви віддайте нам Косово, а ми вас приймемо в ЄС. І це теж враховує керівництво Сербії.
Щодо якогось серйозного опору албанським там силам і адміністрації, то теж я не думаю, що це буде. Хоча, на мій погляд, ситуація буде дуже поганою для сербів, які ще залишилися на території Косова. Мені здається, що там чи прямі, чи непрямі етнічні чистки можуть початися згодом. Зараз це буде демократично, все буде ясно.
Але ще один такий момент важкий перехідний. Якщо сили КФОР будуть виведені, а почнеться введення контингенту поліцейського ЄС, то там може створитися вакуум безпеки, тому що вже всі налагоджені зв’язки і структури КФОР, включно з українським контингентом, а те, що буде мінятися, то дуже важко сказати, наскільки вони зможуть забезпечити безпеку краю.
Пане Герасимчук, у Вас теж таке тривожне бачення аж до етнічних чисток? Адже наразі уряд Косово запевнив у своїй відданості принципам демократії і так далі.
Сергій Герасимчук: Я хотів би трошки розвинути тези пана Щербака.
Цілком зрозуміла позиція сербів про те, що вони не будуть вести військових дій проти Косова, тому що де-факто це будуть військові дії не проти Косова, а проти держав, які виступають лордами-протекторами цього краю чи цієї незалежної держави, якщо хочете.
Юрій ЩербакЩо стосується того, як Сербія має реагувати, які бонуси Сербія отримає від того, що погодиться на незалежність Косова, то вони є дуже сумнівними. Адже обіцянка вступу Сербії до ЄС – це перспектива дуже віддалена, по-перше, а по-друге, хоча й лунали думки про спрощену процедуру входу до ЄС і Сербії, і Косова, то щодо цього думки в самому ЄС дуже розбігаються, навряд чи буде досягнуто консенсусу, а без консенсусу не буде вступу.
Тому проблеми для колишньої республіки Югославія, держав, що до неї входили, з проголошенням незалежності в Косові виникнуть неодмінно.
І ще. У самому Косові політичні еліти дуже тісно пов’язані з мафіозними структурами, тому що Косово, як і більшість невизнаних держав, була своєрідною «чорною дірою», а тепер вони легітимізовані, фактично тепер люди, які були пов’язані з наркотрафіком, з торгівлею людьми, цілком ймовірно зможуть мати навіть дипломатичні паспорти урядовців Косова.
Юрій Щербак: Я хочу ще один аспект додати.
Якраз тоді, коли я був послом у США, відбувався Дейтонський процес, тобто проголошення якоїсь намальованої країни нової Боснія і Герцеговина. Було ясно, і мені казали люди, дипломати (я не буду казати, хто, але високого рангу), що це мертвонароджена країна, тому що там іде взаємна тотальна недовіра, там боснійці, серби і хорвати, там ось ці три громади… Так от зараз уже підняли питання серби про відновлення державності Сербської крайни там на території. І цілком правдоподібно, що та країна почне розвалюватися, Боснія і Герцеговина. Це те, що стосується теренів Югославії.
І щодо Македонії (тут згадувалося), то це вже буде тоді друга якась ніби албанська республіка. А до того йде, щоб у Македонії проголосити, а вони будуть на це іти.
Тоді взагалі карта світу буде перекроюватися на етнічній основі. Тоді там, де є англійці, нехай проголошують Британію, де є росіяни, будуть проголошувати Росію. Це дуже небезпечний прецедент. Це ламає все міжнародне право, закінчуючи Гельсінкськими домовленостями.
Тоді в мене абсолютно таке наївне запитання з цього виникає: що ж треба було робити, зрештою, в цій ситуації?
Юрій Щербак: Треба було думати. Звичайно, ми повинні об’єктивно ставитися до того, що там відбувалося. Там просто злочинно поводив себе Милошевич, який ще далеко-далеко до війни громадянської в Югославії проголосив примат сербського націоналізму, у той же час він не знайшов якісь політичні рішення щодо зростання населення Косова і щодо того, щоб якось там утихомирити і довести до того, щоб люди різних національностей жили разом. Цим він відрізнявся від Тіта, який там усе ж таки тримав ту Югославію. І він наробив дуже багато злочинів, включаючи і етнічні чистки, які серби проводили. І тепер усі кажуть: це наробив Милошевич, а оце такі наслідки є.
Так що, що треба було робити? Раніше треба було реагувати, думати. Я, наприклад, виступаючи у Вашингтоні минулої осені, пропонував подивитися на варіант поділу території Косова. Ну, якщо вже все в Косові не можна вирішити, бо там албанців переважна більшість, то хоча б частину відділити до Сербії, сербську православну частину.
Ну, були такі ідеї серед європейських політиків, але ніхто на це не пішов. Там була воля американців і декількох європейських країн, які, на мій погляд, пішли на дуже фатальне рішення.
Чи є для України якась небезпека? Чи можна думати, що якась небезпека там з боку Криму чи з іншого регіону в цьому напрямку, в напрямку сепаратизму розів’ється внаслідок косовського прецеденту?
Сергій ГерасимчукЩо відбувається зараз? …Зараз йде відмова від багатьох угод, йде порушення міжнародного права.
Побудова держав на етнічній основі – це взагалі небачене, щось таке з часів, я не знаю, 17-18 століть. І то тоді були ширші спільноти. А зараз цей приклад Косова свідчить про це.
Тому в загальному плані ми наближаємося до непередбачуваної ситуації у світі. І цим вона дуже небезпечна для України, де свій хаос існує, де своя існує нестабільність. Таким чином ми можемо побачити небезпеки.
Ну, очевидно, відразу виникає питання і про Придністров’я, яке може впливати на всю ситуацію на кордоні, на південний регіон України.
І, звичайно, Крим не можна скидати, тому що знайдуться божевільні, які проголосять спеціальний кримський народ, як колись робили кримські комуністи, що спеціальний народ у Криму існує.
У Донецьку теж можуть знайти «южнорускій» народ якийсь донецький. Все може бути. Розумієте? Це буде прекрасний привід для політичних авантюристів.
Я хотів би сказати, що колишній міністр оборони Анатолій Гриценко (на жаль, колишній) попереджав, казав, що зверніть увагу на Косово, що відбувається. Ніхто не дивився, ніхто не послухав його. От шкода!
Нам треба, звичайно, реагувати і треба думати про Україну.
Сергій Герасимчук: Стосовно Криму, то єдине, що хочеться зауважити, то безумовно, що знайдуться божевільні.
Але хотілося б, щоб українська державна політика в Криму була більш ефективною, особливо те, що стосується кримських татар, тому що коли цілком проукраїнську спільноту штовхають до якихось радикальних кроків, то це, безумовно, може негативно позначитися. Косовський прецедент тому свідчення.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
