Японія відрядить у космос робота: автори розробки кажуть, що таким чином прагнуть розважити астронавтів, які працюють на Міжнародній космічній станції. Робот вміє підтримувати розмову, а його спеціальне програмне забезпечення дозволяє працювати в умовах невагомості. Наука цього тижня обговорює також срібло в антибіотиках та черговий крок до розгадки таємниць Сонця.
У серпні на Міжнародну космічну станцію вирушить робот Кіробо. Вчені кажуть: він допомагатиме астронавтам боротися зі стресами. Програмне забезпечення дозволяє роботу підтримувати бесіду, розпізнавати обличчя і навіть емоції співрозмовника.
Автори розробки також зауважують, що роботи на кшталт Кіробо мають особливу місію – стати другом для людини, яка змушена жити в суспільстві, де персоналізоване спілкування втрачає свої позиції.
«Я прагну створити світ, у якому люди і роботи мирно співіснуватимуть. Разом із командиром Вакатою, я як робот-астронавт проводитиму комунікативні експерименти. Для мене це – маленький крок, однак для всього світу роботів – це цілий прорив», – розповів сам Кіробо під час презентації.
(Відео KiboRobotProject)
На Міжнародній космічній станції робот чекатиме на японського астронавта Коїчі Вакату, який вирушить на МКС у листопаді-грудні. Причина: робот поки що говорить лише японською. Однак до прибуття астронавта Кіробо побесідує з космічно адміністрацію на Землі – для перевірки справності.
Вага Кіробо – один кілограм, висота – 34 сантиметри. Зовні він схожий на героя японської анімації. Кіробо має двійника – майже ідентичну модель, однак не пристосовану до роботи у космосі.
Срібло боротиметься з інфекціями
Срібло може стати складовою антибіотиків нового покоління: американські вчені з’ясували, що цей метал може побороти небезпечні інфекції, які з плином часу стають дедалі стійкішими.
Нову сполуку вже випробували у лабораторії. Вчені кажуть, що молекули срібла роблять мембрану бактерії більш піддатливою. Метал також сприяє виробництву більшої кількості сполук кисню, які прискорюють загибель бактерій.
Автори дослідження кажуть: срібло з лікувальною метою використовували ще за часів Стародавнього Риму й Античної Греції. Однак лише нині стало відомо, що молекули цього хімічного елементу успішно борються з одним із найпоширеніших типів бактерії, яка спричиняє такі небезпечні захворювання, як, наприклад, пневмонію чи менінгіт.
Один із авторів дослідження, доктор Джим Коллінз із Бостонського університету каже, що зростаюча опірна властивість цієї бактерії підштовхує науку до вдосконалення антимікробної терапії. «Цю проблему ми фіксуємо на тлі невтішної тенденції, коли в лабораторіях створюється дедалі менше нових, удосконалених антибіотиків. Уже незабаром може статися так, що ми не матимемо ефективної зброї проти багатьох інфекцій», – вважає він.
Тепер Коллінз і його колеги працюватимуть над виведенням оптимальної формули задля створення оновленого антибіотику, придатного для вживання людиною.
NASA береться за Сонце
NASA досліджуватиме Сонце з нової позиції – за допомогою нового орбітального телескопу IRIS (Interface Region Imaging Spectrograph). Проект коштує 181 мільйон доларів і, як кажуть у космічній адміністрації, дозволить людству інакше поглянути на природу процесів на світилі.
«Фізика намагається збагнути основи функціонування Сонячної системи. Які процеси відбуваються на Сонці? Як на це реагує життя на Землі? Для цього ми втілюємо цілий комплекс заходів. Наші пристрої стежать за Сонцем, Землею, за проміжними ділянками, подекуди намагаються вийти за межі Сонячної системи», – каже вчений із NASA Джефрі Ньюмарк.
Телескоп зосередиться на вивченні процесів у перехідній зоні зовнішніх шарів сонячної атмосфери. Науковців зокрема цікавить, чому там температура сягає подекуди мільйона градусів – тоді як на самій поверхні зірки не перевищує 6 тисяч.
Телескоп розташується на орбіті вище лінії сходу Сонця, тож матиме до світила постійний доступ. IRIS зможе фіксувати викиди плазми – процес, що зокрема впливає на перебіг життя на Землі.
У серпні на Міжнародну космічну станцію вирушить робот Кіробо. Вчені кажуть: він допомагатиме астронавтам боротися зі стресами. Програмне забезпечення дозволяє роботу підтримувати бесіду, розпізнавати обличчя і навіть емоції співрозмовника.
Автори розробки також зауважують, що роботи на кшталт Кіробо мають особливу місію – стати другом для людини, яка змушена жити в суспільстві, де персоналізоване спілкування втрачає свої позиції.
«Я прагну створити світ, у якому люди і роботи мирно співіснуватимуть. Разом із командиром Вакатою, я як робот-астронавт проводитиму комунікативні експерименти. Для мене це – маленький крок, однак для всього світу роботів – це цілий прорив», – розповів сам Кіробо під час презентації.
(Відео KiboRobotProject)
На Міжнародній космічній станції робот чекатиме на японського астронавта Коїчі Вакату, який вирушить на МКС у листопаді-грудні. Причина: робот поки що говорить лише японською. Однак до прибуття астронавта Кіробо побесідує з космічно адміністрацію на Землі – для перевірки справності.
Вага Кіробо – один кілограм, висота – 34 сантиметри. Зовні він схожий на героя японської анімації. Кіробо має двійника – майже ідентичну модель, однак не пристосовану до роботи у космосі.
Срібло боротиметься з інфекціями
Срібло може стати складовою антибіотиків нового покоління: американські вчені з’ясували, що цей метал може побороти небезпечні інфекції, які з плином часу стають дедалі стійкішими.
Нову сполуку вже випробували у лабораторії. Вчені кажуть, що молекули срібла роблять мембрану бактерії більш піддатливою. Метал також сприяє виробництву більшої кількості сполук кисню, які прискорюють загибель бактерій.
Автори дослідження кажуть: срібло з лікувальною метою використовували ще за часів Стародавнього Риму й Античної Греції. Однак лише нині стало відомо, що молекули цього хімічного елементу успішно борються з одним із найпоширеніших типів бактерії, яка спричиняє такі небезпечні захворювання, як, наприклад, пневмонію чи менінгіт.
Один із авторів дослідження, доктор Джим Коллінз із Бостонського університету каже, що зростаюча опірна властивість цієї бактерії підштовхує науку до вдосконалення антимікробної терапії. «Цю проблему ми фіксуємо на тлі невтішної тенденції, коли в лабораторіях створюється дедалі менше нових, удосконалених антибіотиків. Уже незабаром може статися так, що ми не матимемо ефективної зброї проти багатьох інфекцій», – вважає він.
Тепер Коллінз і його колеги працюватимуть над виведенням оптимальної формули задля створення оновленого антибіотику, придатного для вживання людиною.
NASA береться за Сонце
NASA досліджуватиме Сонце з нової позиції – за допомогою нового орбітального телескопу IRIS (Interface Region Imaging Spectrograph). Проект коштує 181 мільйон доларів і, як кажуть у космічній адміністрації, дозволить людству інакше поглянути на природу процесів на світилі.
«Фізика намагається збагнути основи функціонування Сонячної системи. Які процеси відбуваються на Сонці? Як на це реагує життя на Землі? Для цього ми втілюємо цілий комплекс заходів. Наші пристрої стежать за Сонцем, Землею, за проміжними ділянками, подекуди намагаються вийти за межі Сонячної системи», – каже вчений із NASA Джефрі Ньюмарк.
Телескоп зосередиться на вивченні процесів у перехідній зоні зовнішніх шарів сонячної атмосфери. Науковців зокрема цікавить, чому там температура сягає подекуди мільйона градусів – тоді як на самій поверхні зірки не перевищує 6 тисяч.
Телескоп розташується на орбіті вище лінії сходу Сонця, тож матиме до світила постійний доступ. IRIS зможе фіксувати викиди плазми – процес, що зокрема впливає на перебіг життя на Землі.
