Київ – Документи про життя і творчість українського поета і художника Тараса Шевченка стануть загальнодоступними: у рамках проекту «Віртуальний архів» їх оцифрують і розмістять у мережі інтернет. Фахівці наголошують на важливості такого кроку: кажуть, це дозволить зберегти пам’ять та важливу інформацію про митця. Водночас інтернет-спеціалісти наголошують, що доступ до такої бази треба зробити максимально вільним.
Шевченка переселять з музею в інтернет: майже півтори сотні архівних справ про життя та творчість українського поета і художника (кожна містить близько 200 сторінок) хочуть оцифрувати, створивши віртуальний архів до 200-річчя від дня народження Кобзаря.
Проект Національного музею Тараса Шевченка розрахований на три місяці, тож уже навесні цього року користувачі інтернету зможуть познайомитися на сайті установи з тим Шевченком, який, за словами фахівців, нині не відомий навіть багатьом працівникам музею.
Серед документів, які будуть оцифровувати, є і метрична книга села Моринці із записом про народження Тараса Шевченка, його братів та сестер, і рапорт митця 1845 року до Академії мистецтв з проханням дозволити йому повернутися в Україну, і розписка поета про використані кошти, виділені тимчасовою комісією Київського національного університету. Окрім того, до віртуального архіву включать ті нечисленні твори Шевченка, які мають його автографи.
«Всі ці документи прошиті дуже давно, тому не розшиваються. Тобто, якщо їх експонувати, є проблема: розписку Шевченка без усієї зшивки ми показати не можемо. Папір – дуже ніжний матеріал, підвладний світлу, тому має дуже обмежений термін зберігання. Наше завдання – зберегти ці речі для того, щоб вони не зникли взагалі», – пояснює головний хранитель Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко.
Оцифровуватимуть на спеціальному обладнанні
Щоб убезпечити документи від пошкоджень, фахівці не лише розробили окрему технологію оцифровування, але й підібрали спеціальне обладнання.
«Це сканер, який може сканувати безконтактно, з високою роздільною здатністю, і, що найголовніше, – з мінімальним освітленням, яке не нагріває такий делікатний документ (як це було раніше, коли сканери протягом усього процесу сканування і самі грілися, і нагрівали документ). Зараз спалах відбувається лише у момент зйомки (буквально соті долі секунди), що практично ніяк не впливає на документ», – розповідає Тетяна Бєляєва, директор компанії «Електронні архіви України», що й оцифровуватиме Шевченка.
Автори віртуального архіву сподіваються, що оцифровані документи значно допоможуть тим, хто цікавиться творчістю Кобзаря. З цим погоджується й інтернет-експерт Сергій Рачинський, який водночас наголошує, що доступ до таких матеріалів слід зробити максимально простим.
«Україна зараз у такому стані, коли будь-яке спрощення доступу до подібних матеріалів буде тільки на користь. Це цікавий і унікальний досвід, перша ластівка, яка дасть зрозуміти іншим, що таке потрібно робити, і це викликає інтерес у публіки. Люди просто отримають унікальну можливість долучитися до цікавих, корисних і надзвичайно важливих текстів, на які не так часто у нашому житті можна натрапити», – каже він.
Наразі ж у Національному музеї Тараса Шевченка сподіваються, що до 200-ліття знаменитого українця вдасться не лише створити віртуальний архів, але й перекласти оцифровану інформацію англійською та російською мовами.
Шевченка переселять з музею в інтернет: майже півтори сотні архівних справ про життя та творчість українського поета і художника (кожна містить близько 200 сторінок) хочуть оцифрувати, створивши віртуальний архів до 200-річчя від дня народження Кобзаря.
Проект Національного музею Тараса Шевченка розрахований на три місяці, тож уже навесні цього року користувачі інтернету зможуть познайомитися на сайті установи з тим Шевченком, який, за словами фахівців, нині не відомий навіть багатьом працівникам музею.
Серед документів, які будуть оцифровувати, є і метрична книга села Моринці із записом про народження Тараса Шевченка, його братів та сестер, і рапорт митця 1845 року до Академії мистецтв з проханням дозволити йому повернутися в Україну, і розписка поета про використані кошти, виділені тимчасовою комісією Київського національного університету. Окрім того, до віртуального архіву включать ті нечисленні твори Шевченка, які мають його автографи.
«Всі ці документи прошиті дуже давно, тому не розшиваються. Тобто, якщо їх експонувати, є проблема: розписку Шевченка без усієї зшивки ми показати не можемо. Папір – дуже ніжний матеріал, підвладний світлу, тому має дуже обмежений термін зберігання. Наше завдання – зберегти ці речі для того, щоб вони не зникли взагалі», – пояснює головний хранитель Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко.
Оцифровуватимуть на спеціальному обладнанні
Щоб убезпечити документи від пошкоджень, фахівці не лише розробили окрему технологію оцифровування, але й підібрали спеціальне обладнання.
«Це сканер, який може сканувати безконтактно, з високою роздільною здатністю, і, що найголовніше, – з мінімальним освітленням, яке не нагріває такий делікатний документ (як це було раніше, коли сканери протягом усього процесу сканування і самі грілися, і нагрівали документ). Зараз спалах відбувається лише у момент зйомки (буквально соті долі секунди), що практично ніяк не впливає на документ», – розповідає Тетяна Бєляєва, директор компанії «Електронні архіви України», що й оцифровуватиме Шевченка.
Автори віртуального архіву сподіваються, що оцифровані документи значно допоможуть тим, хто цікавиться творчістю Кобзаря. З цим погоджується й інтернет-експерт Сергій Рачинський, який водночас наголошує, що доступ до таких матеріалів слід зробити максимально простим.
«Україна зараз у такому стані, коли будь-яке спрощення доступу до подібних матеріалів буде тільки на користь. Це цікавий і унікальний досвід, перша ластівка, яка дасть зрозуміти іншим, що таке потрібно робити, і це викликає інтерес у публіки. Люди просто отримають унікальну можливість долучитися до цікавих, корисних і надзвичайно важливих текстів, на які не так часто у нашому житті можна натрапити», – каже він.
Наразі ж у Національному музеї Тараса Шевченка сподіваються, що до 200-ліття знаменитого українця вдасться не лише створити віртуальний архів, але й перекласти оцифровану інформацію англійською та російською мовами.
