Доступність посилання

ТОП новини

Відчайдушні домогосподарки


Визнати домогосподарство фахом і внести його до державного реєстру професій, – ось що вимагають від уряду українські домогосподині , які зібралися на свій перший з’їзд. Жінки, які опікуються домом і дітьми, хочуть змінити законодавство про працю, відтак отримувати пенсію та інші соціальні гарантії.

Домогосподарки об’єдналися в профспілкові організації, щоб відстоювати свої права, адже вважають себе однією з найбільш незахищених верств. Більшість активісток організації – це так звані вимушені домогосподарки, жінки, які мають двох-трьох і більше дітей і просто фізично не можуть ходити на роботу. Є й такі, які через довгі черги не змогли влаштовувати малечу до дитсадків, і змушені сидіти вдома.

Перший офіційний з’їзд

Близько півтисячі домогосподарок з 14 областей України та Криму зібрались у Дніпропетровськ на свій перший з’їзд, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода. Наразі їх, організованих берегинь домашнього вогнища, у всій Україні понад 10 тисяч.

Оксана вступила до лав дніпропетровських домогосподарок кілька місяців тому. Їй громадська робота дає можливість пережити відчай безробіття. «Знайти роботу важко за часом, дитсадочки до пів на п’яту, максимум до п’яти. Дитина не отримує необхідної уваги і материнської турботи», - розповідає жінка.

Для тих, хто вимушено став домогосподаркою, профспілка і вимагає соціальних гарантій. Вони просять Уряд визнати ведення домашнього господарства такою самою професією, як і інші, і внести її у державний реєстр. Звідси витікатимуть певні юридичні наслідки, тобто домогосподаркам мають нараховувати пенсійний стаж і навіть виплачувати мінімальну зарплату, розповідає голова Української профспілки домогосподарок Ольга Коваленко. «Домогосподарка має увійти до реєстру професій. У ньому є ворожки, астрологи…Професію домогосподарки можна порівняти з «доменною пічкою», вона і вчитель, і прачка, і сантехник, і кухар. Вони мають бути соціально захищені - крім мінімальної зарплати отримувати відпускні, щоб оздоровити своїх дітей, мати пенсію».

Серед інших вимог домогосподарок – введення на державному рівні гнучкого графіку роботи для жінок, що мають дітей віком до восьми років, а також заходи, що унеможливлять дискримінацію під час прийому на роботу жінок із малолітніми дітьми. Обіцяють не забути і про чоловіків, які сидять вдома з дітьми. Вони, кажуть, хоч і соромляться свого статусу, але потребують не менших соцгарантій, ніж жінки.

Італійські господині

В італійському суспільстві жінки, які присвячують себе виключно хатній роботі і догляду за родиною, завжди посідали шановане місце. І хоч у соціальному плані вони не прирівняні до жінок, що ходять на роботу, та це помітна п’ятимільйонна категорія працівниць, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Римі.

Майже всі домогосподарки ладнають хатні справи особисто, і лише мізерна кількість вдається до послуг помічниці. Половина жінок займаються домашнім господарством щонайменше 48 годин на тиждень і чверть – по 60 годин. Найбільше таких господарок на півдні країни, чим до речі пояснюють кращу демографічну ситуацію в регіоні.

Ці жінки рідко читають книжки і пресу, майже не слухають радіо. Дев’ять із десяти щодня дивляться телевізор. В італійському телеефірі є спеціальні програми, розраховані на цю аудиторію.

Домогосподарки не часто їздять у відпустки або намагаються їх уникати, передусім з економічних причин. А говорячи про сімейний бюджет, більшість господинь характеризують свої родини «не бідними і не багатими». За різними опитуваннями, половина з них задоволені своєю працею та економічним станом.

Для цих жінок не передбачені зарплати, хоча про це часто говорять. Але сплачуючи щомісяця мінімальну суму 25 євро, при досягненні 65-літнього віку жінка може отримувати зовсім невелику пенсію, приблизно 150 євро щомісяця. В Італії поширене ще й страхування для цієї категорії у разі отримання травм внаслідок нещасних випадків вдома. Якщо ж особа документально доводить, що її сімейний бюджет нижче мінімального, то страховку сплачує держава.

А хто працедавець?

Домогосподарство аж ніяк не можна вважати професією, говорить народний депутат, колишній голова Федерації профспілок України Олександр Стоян. Якщо ж вважати діяльність домогосподарок професійною діяльністю, то хто тоді роботодавець, запитує він. «Те, що вони хочуть об’єднатися для захисту своїх інтересів, прав,то це позитивний момент. Але, що таке домогосподарка, яка в неї професія? Вона і кухар, і вчитель, і прибиральниця. Профспілка передбачає, що є роботодавець, який дає роботу, і з яким профспілка укладає угоду, колективний договір. То що - домогосподарка з чоловіком колективну угоду укладатиме?».

Раціонально вести домашнє господарство – це ціла наука, і не кожна жінка має до неї хист, - кажуть господині. Але навчитися грамотно планувати сімейний бюджет, освоїти куховарство і основи педагогіки можна. Для цього існує чимало реальних і віртуальних жіночих клубів, констатує головний спеціаліст відділу професійного розвитку Мінпраці Ольга Вакуленко. «Будь-яка професія вкладається в певні кваліфікаційні вимоги до умінь і знань, готується навчальна база, викладачі і так далі. Я знаю, що сьогодні є курси для того, щоб людина навчилися готувати, курси крою і шиття, але я думаю що здебільшого до цього готуються змалку».

Якщо враховувати домашню роботу і догляд за дітьми, то жінки працюють на 3-6 годин більше, ніж чоловіки, зауважує Марина Легенька, юрист жіночого правозахисного центру «Ла Страда». Втім, спроби законодавчо закріпити домогосподарство, як професію, навряд чи будуть успішними. За словами юристки, практично неможливо підрахувати, скільки часу жінка займається хатніми справами. «Це може бути врахованим на соціальному рівні. А на юридичному, можливо, можна врахувати оплату лікарняних, нараховувати мінімальної пенсії. Дійсно, працю жінки вдома обов’язково треба враховувати, нараховувати певний стаж», – стверджує Легенька.

Особлива складно домогосподаркам - дружинам військовослужбовців, говорять представниці профспілки домогосподинь. Більшості таких жінок доводиться вирішувати дилему – або робота та пенсія, або родина і перебування вдома, адже роботи в гарнізонах на всіх бракує. У деяких країнах колишнього Радянського Союзу дружинам офіцерів, змушеним сидіти вдома, зараховують ці роки як пенсійний стаж. Цього добиваються і українські домогосподарки.
  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG