Доступність посилання

ТОП новини

Кожні два тижні у світі вмирає одна мова


Мешканці центральносибірського села Суломай, які говорять кетською мовою. Фотографія Ольги Казакевич
Мешканці центральносибірського села Суломай, які говорять кетською мовою. Фотографія Ольги Казакевич

Прага – Цієї неділі, 21 лютого, в світі відзначатимуть Міжнародний день рідної мови, мета якого – підтримувати мовне і культурне різноманіття. Така потреба стає дедалі гострішою. Із понад шести з половиною тисяч мов, які існують у світі, половина може зникнути до кінця цього століття.

Кетською мовою нині говорить, як виглядає, близько 500 осіб, що живуть у центрі Сибіру в Росії. Але, як і решта мов, вона унікальна. Кетська має дивовижно складну граматику і викликає значний науковий інтерес. За новими дослідженнями, ця мова може бути далеким родичем мов американських індіанців, таких, як навахо. Оскільки кетською мовою говорять за тисячі кілометрів від російського узбережжя, то вчені припускають, що масштаби міграції з Азії до Америки у прадавні часи могли бути значно більшими, ніж думали раніше.

Лінгвісти б’ють на сполох через те, що подібні мови зникають. За оцінкою Національного географічного товариства Сполучених Штатів, кожні два тижня у світі вмирає одна мова. Найбільше уражені регіони з найбільшим мовним розмаїттям, такі, як Нова Гвінея, Кавказ і Сибір.

«Ми знаємо лише від 5 до 10 відсотків світових мов. Існує дуже мало чітких, вірних документів, аудіо- та відеозаписів світових мов. Драматизм становища полягає у тому, що 95 відсотків мов належно не зафіксовано», – говорить Марк Турін, антрополог у британському Кембріджі та директор Проекту світової усної літератури.

Це означає, що лінгвісти, які з’ясовують, як людство використовує мови, мають обмежену можливість – досліджувати лише еволюцію західноєвропейських мов та купки інших.

Про зв’язок між мовою і власною кишенею

Існує чимало причин, чому громада перестає використовувати ту, чи іншу мову, включно з політичним тиском. Тим не менше, американський лінгвіст Ґреґорі Андерсон, директор Інституту мов, що зникають, переконаний, що все впирається в економічний чинник.

«Люди дуже чутливі до економічної ієрархії. Якщо існує спосіб, як піднятися догори, віддавши перевагу якійсь мові, то багато людей на це піде», – зазначає американський експерт.

Андерсон вважає, що вихід тут є: мовна меншина має плекати рідну мову і водночас знати поширенішу мову, можливо, кориснішу для ділового спілкування.

При цьому мову, яка зникає, за бажанням можна врятувати. Так, наприклад, вдалося відродити уельську мову у Великій Британії. Якщо два десятиліття тому вона була на межі зникнення, то тепер уельською розмовляють сотні тисяч людей. Щоправда, тут допомогла державна підтримка, про яку лише можуть мріяти інші носії рідкісних мов, таких, як кетська.
  • Зображення 16x9

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода – з 1996 року. Вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор Української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG