Запис у щоденнику 18 квітня 1938 року. Кларетта Петаччі занотувала фразу розлюченого Беніто Муссоліні: «Ці євреї – свині, це народ, приречений на звіряче винищення повністю». Думки пролунали за чотири роки до того, як німецькі нацисти на Ванзейській конференції остаточно вирішили почати геноцид єврейського населення Європи.
Щоденникові записи зібрав і впорядкував для видання журналіст Мауро Суттора. Він розповів Радіо Свобода, що оригінальні записи Кларетти Петаччі зберігалися у римському державному архіві 70 років.
«Це вперше, коли оприлюднюється приватний щоденник коханки сучасного диктатора, – каже Мауро Суттора. – На жаль, невідомо про існування щоденників коханок Гітлера, Сталіна чи Мао Цзедуна. Ми б могли дізнатися, що кожний диктатор спонтанно говорив своїй коханій жінці, не думаючи про те, що вона візьметься за перо і все те напише. Безумовно, у такі хвилини ці диктатори були більш відкритими і відвертими, ніж за будь-яких інших обставин».
Багато записів датовані 1938 роком
У той час фашистський режим ухвалив низку законів з обмеження прав італійських євреїв. «Я був расистом із 1921 року. Я не знаю, як можуть думати, що я імітую Гітлера», – говорив Муссоліні наодинці зі своєю коханкою у серпні 1938-го. «Ми повинні прищепити італійцям почуття окремої раси».
1943 року німецькі війська вступили до північної і центральної Італії. Тоді в країні проживали 32 тисячі євреїв. Понад 8 тисяч із них були депортовані до концтаборів Німеччини.
Напередодні виходу книжки, уривки зі щоденника Кларетти Петаччі надрукувала газета Corriere della Sera. Видання зазначає, що цитати проливають нове світло на постать Беніто Муссоліні, котрого звикли вважати «невпевненим» стосовно втілення расистських законів і переслідування євреїв.
Як свідчать щоденникові записи, у приватних розмовах диктатор не оминав увагою представників інших національностей. Французьких жінок Муссоліні називав повіями, яким подобається водитися з чорношкірими чоловіками, а британців вважав гомосексуалістами.
Чи говорив щось лідер фашистської партії про народи Радянського Союзу? «Ні, абсолютно нічого. Принаймні у період 1932-38 років у розмовах з Клареттою Петаччі стосовно радянських людей, українців чи росіян Муссоліні нічого не говорив. Проте сказав, що закінчилася епоха демократії і майбутнє за диктаторським режимом», – розповів Мауро Суттора, укладач книжки «Таємний Муссоліні».
Документ чи любовні оповідки?
Зі слів коханки, провідник фашистської партії Італії згадує теплі взаємини з Адольфом Гітлером. Він називає німецького лідера «за натурою симпатичною людиною». Водночас Муссоліні критикує Гітлера за нудні й довгі промови.
Дуче шептав коханці і про свою «божевільну пристрасть» до її «маленького тіла» і шкодував, що раніше мав стосунки з іншими жінками. Беніто Муссоліні і Кларетту Петаччі партизани розстріляли 28 квітня 1945 року. Їхні тіла перевезли до Мілана і повісили за ноги на міській площі.
Фахівці не сумніваються в автентичності щоденникових нотаток. За їхніми оцінками, записи підсилюють раніше відомий образ Муссоліні як лютого антисеміта. З іншого боку, науковці обережні стосовно того, що це таки записи коханки диктатора, а не самого Муссоліні, тому їх не варто сприймати як серйозний історичний документ. «Не слід легковажно вважати, що все, що записала ця жінка, було правдою, а не любовними балачками», – зауважив професор Джованні Саббатуччі, котрий викладає сучасну історію в римському університеті La Sapienza.
(Рим – Прага – Київ)
Щоденникові записи зібрав і впорядкував для видання журналіст Мауро Суттора. Він розповів Радіо Свобода, що оригінальні записи Кларетти Петаччі зберігалися у римському державному архіві 70 років.
«Це вперше, коли оприлюднюється приватний щоденник коханки сучасного диктатора, – каже Мауро Суттора. – На жаль, невідомо про існування щоденників коханок Гітлера, Сталіна чи Мао Цзедуна. Ми б могли дізнатися, що кожний диктатор спонтанно говорив своїй коханій жінці, не думаючи про те, що вона візьметься за перо і все те напише. Безумовно, у такі хвилини ці диктатори були більш відкритими і відвертими, ніж за будь-яких інших обставин».
Багато записів датовані 1938 роком
У той час фашистський режим ухвалив низку законів з обмеження прав італійських євреїв. «Я був расистом із 1921 року. Я не знаю, як можуть думати, що я імітую Гітлера», – говорив Муссоліні наодинці зі своєю коханкою у серпні 1938-го. «Ми повинні прищепити італійцям почуття окремої раси».
1943 року німецькі війська вступили до північної і центральної Італії. Тоді в країні проживали 32 тисячі євреїв. Понад 8 тисяч із них були депортовані до концтаборів Німеччини.
Напередодні виходу книжки, уривки зі щоденника Кларетти Петаччі надрукувала газета Corriere della Sera. Видання зазначає, що цитати проливають нове світло на постать Беніто Муссоліні, котрого звикли вважати «невпевненим» стосовно втілення расистських законів і переслідування євреїв.
Як свідчать щоденникові записи, у приватних розмовах диктатор не оминав увагою представників інших національностей. Французьких жінок Муссоліні називав повіями, яким подобається водитися з чорношкірими чоловіками, а британців вважав гомосексуалістами.
Чи говорив щось лідер фашистської партії про народи Радянського Союзу? «Ні, абсолютно нічого. Принаймні у період 1932-38 років у розмовах з Клареттою Петаччі стосовно радянських людей, українців чи росіян Муссоліні нічого не говорив. Проте сказав, що закінчилася епоха демократії і майбутнє за диктаторським режимом», – розповів Мауро Суттора, укладач книжки «Таємний Муссоліні».
Документ чи любовні оповідки?
Зі слів коханки, провідник фашистської партії Італії згадує теплі взаємини з Адольфом Гітлером. Він називає німецького лідера «за натурою симпатичною людиною». Водночас Муссоліні критикує Гітлера за нудні й довгі промови.
Дуче шептав коханці і про свою «божевільну пристрасть» до її «маленького тіла» і шкодував, що раніше мав стосунки з іншими жінками. Беніто Муссоліні і Кларетту Петаччі партизани розстріляли 28 квітня 1945 року. Їхні тіла перевезли до Мілана і повісили за ноги на міській площі.
Фахівці не сумніваються в автентичності щоденникових нотаток. За їхніми оцінками, записи підсилюють раніше відомий образ Муссоліні як лютого антисеміта. З іншого боку, науковці обережні стосовно того, що це таки записи коханки диктатора, а не самого Муссоліні, тому їх не варто сприймати як серйозний історичний документ. «Не слід легковажно вважати, що все, що записала ця жінка, було правдою, а не любовними балачками», – зауважив професор Джованні Саббатуччі, котрий викладає сучасну історію в римському університеті La Sapienza.
(Рим – Прага – Київ)
