Найкраще жити там, де громадяни щасливі, здорові й вільні, а не тільки там, де найвищі показники валового внутрішнього продукту. Це філософія Інституту Legatum, який вже третій рік поспіль оприлюднює «рейтинг процвітання». Крім базових економічних показників, вчені також аналізують стан освіти й охорони здоров’я, рівень безпеки, якість державних послуг і те, чи в країні легко займатися підприємництвом та інноваціями.
Хоча процвітання забезпечують окремі особи, а не влада, без доброго урядування суспільство не зможе успішно розвиватися, вважають британські фахівці. За їхньою оцінкою, слабке державне управління – це одна з найбільших проблем, зокрема, України, поруч із браком суспільної довіри, або, як ще називають цю категорію, соціальним капіталом. З іншого боку, за таким показником як рівень освіти Україна опинилася на 32-й сходинці, майже вдвічі ліпший показник порівняно із загальною оцінкою держави.
Цього року Україна піднялася на 61-ше місце в «рейтингу процвітання», а ще рік тому була на 68-й позиції. Із чим пов’язане таке поліпшення, яке, мабуть, не помітила більшість громадян держави?
«Ми змінили методологію, тому неправильно порівнювати, як країна піднялася чи опустилася порівняно з минулим роком. Натомість краще подивитися, як виглядає нинішній рейтинг України. Загалом є позитивні ознаки, зокрема якість освіти для багатьох громадян. Так само, як і той факт, що Україна далі є демократією і має досить високий рівень дотримання прав людини і громадянських свобод. Слабкість України – в державному управлінні, його ефективності», – сказав віце-президент Інституту Legatum Вільям Інбодін в інтерв’ю Радіо Свобода.
Щастя за гроші не купиш
Сусідня Росія – на 69-му місці в цьогорічному рейтингу. Там проблемними є п’ять категорій, серед яких недостатній рівень безпеки громадян, їхньої особистої свободи і брак демократичних інститутів.
Ще гірше становище у Білорусі, яка опинилася на 85-му місці. Там до букету проблем ще додалися перепони для ведення бізнесу.
На чолі списку держав-лідерів, які процвітають, Фінляндія. Її наздоганяють Швейцарія і скандинавські країни – Швеція, Данія і Норвегія. Сполучені Штати опинилися на 9-му місці, випередивши Велику Британію, Німеччину й Францію, які все ж увійшли до 20-ки провідних держав. Левова частка країн, які процвітають, розташовані у Північній Америці і Європі.
Найгірше у світі живеться, за даними Інституту Legatum, в Зімбабве. Лише трохи ліпше становище у Судані та Ємені.
При цьому історія, як наголошують британські оглядачі, не є вироком. Вони звертають увагу на те, що Ірландія, яку ще покоління тому називали територією економічного лиха, нині опинилася на 11 місці зі 104 держав. Так само змогли стати на ноги Сінгапур, Тайвань і Північна Корея.
Ще один висновок британських вчених полягає у тому, що лише в найбідніших державах на рівень задоволення життям впливають гроші. Як тільки країна виходить зі злиднів, зростаючі доходи вже не приносять такого ж стрімкого зростання якості життя. Не дарма ж кажуть, що щастя за гроші не купиш. Це правило спрацьовує і в економіці.
Робоча теорія рецепту процвітання від Вільяма Інбодіна звучить таким чином: це відповідальність влади за мудрість політики, але й громадяни повинні контролювати своє життя і користуватися шансами, що відкриваються.
(Прага – Київ)
Хоча процвітання забезпечують окремі особи, а не влада, без доброго урядування суспільство не зможе успішно розвиватися, вважають британські фахівці. За їхньою оцінкою, слабке державне управління – це одна з найбільших проблем, зокрема, України, поруч із браком суспільної довіри, або, як ще називають цю категорію, соціальним капіталом. З іншого боку, за таким показником як рівень освіти Україна опинилася на 32-й сходинці, майже вдвічі ліпший показник порівняно із загальною оцінкою держави.
Цього року Україна піднялася на 61-ше місце в «рейтингу процвітання», а ще рік тому була на 68-й позиції. Із чим пов’язане таке поліпшення, яке, мабуть, не помітила більшість громадян держави?
«Ми змінили методологію, тому неправильно порівнювати, як країна піднялася чи опустилася порівняно з минулим роком. Натомість краще подивитися, як виглядає нинішній рейтинг України. Загалом є позитивні ознаки, зокрема якість освіти для багатьох громадян. Так само, як і той факт, що Україна далі є демократією і має досить високий рівень дотримання прав людини і громадянських свобод. Слабкість України – в державному управлінні, його ефективності», – сказав віце-президент Інституту Legatum Вільям Інбодін в інтерв’ю Радіо Свобода.
Щастя за гроші не купиш
Сусідня Росія – на 69-му місці в цьогорічному рейтингу. Там проблемними є п’ять категорій, серед яких недостатній рівень безпеки громадян, їхньої особистої свободи і брак демократичних інститутів.
Ще гірше становище у Білорусі, яка опинилася на 85-му місці. Там до букету проблем ще додалися перепони для ведення бізнесу.
На чолі списку держав-лідерів, які процвітають, Фінляндія. Її наздоганяють Швейцарія і скандинавські країни – Швеція, Данія і Норвегія. Сполучені Штати опинилися на 9-му місці, випередивши Велику Британію, Німеччину й Францію, які все ж увійшли до 20-ки провідних держав. Левова частка країн, які процвітають, розташовані у Північній Америці і Європі.
Найгірше у світі живеться, за даними Інституту Legatum, в Зімбабве. Лише трохи ліпше становище у Судані та Ємені.
При цьому історія, як наголошують британські оглядачі, не є вироком. Вони звертають увагу на те, що Ірландія, яку ще покоління тому називали територією економічного лиха, нині опинилася на 11 місці зі 104 держав. Так само змогли стати на ноги Сінгапур, Тайвань і Північна Корея.
Ще один висновок британських вчених полягає у тому, що лише в найбідніших державах на рівень задоволення життям впливають гроші. Як тільки країна виходить зі злиднів, зростаючі доходи вже не приносять такого ж стрімкого зростання якості життя. Не дарма ж кажуть, що щастя за гроші не купиш. Це правило спрацьовує і в економіці.
Робоча теорія рецепту процвітання від Вільяма Інбодіна звучить таким чином: це відповідальність влади за мудрість політики, але й громадяни повинні контролювати своє життя і користуватися шансами, що відкриваються.
(Прага – Київ)
