ГЛАС НАРОДУ: |
Як Ви оцінюєте мовну ситуцію в Україні? (Мікрофон Радіо Свобода на вулицях Харкова) |
Анна Бугай: - Я вважаю, що сьогодні українська мова під загрозою. Вона не поставлена на такий рівень розвитку, як російська. Політики і ЗМІ не популяризують українську мову. |
Сергій Ємельянов: - Я вважаю, що під загрозою українська мова. У нас на мові ніхто практично не говорить. |
Анна Стець: - Мені байдуже, бо людина провинна розмовляти тією мовою, якою вона хоче. |
Іван Сентищев: - Російська зазнає великого впливу! |
З УКРАЇНСЬКИМ ПАСПОРТОМ, АЛЕ БЕЗ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИУчителька української мови та літератури Надія Іванівна Гресько майже сорок років мешкає на Донеччині, у місті Кіровську. І весь час спілкується за принципом: ”на роботі – українською, а вдома – російською”. Особливих проблем для російської мови на Донеччині Надія Іванівна не бачить. Хіба що складнощів додає необхідність вести всю документацію українською. А є проблеми є для української мови, її не хочуть у цьому регіоні вивчати, стверджує вчителька:
“Невістка у нас росіянка, ми українці. Проблема була, вона не розуміла, дитина пішла в школу, вона не може з ним вчитися. Тільки я з дитиною займаюсь. Вона вже з нами 12 років, українську мову не знає. Тут у нас багато росіян і дуже багато проблем”. Українську часто не в змозі опанувати не лише деякі прості громадяни України, але й ті, кого закон зобов’язує володіти державною мовою. Наприклад, держслужбовець, перший віце-прем’єр Микола Азаров за всі роки перебування при владі так і не спромігся опанувати українську.
Чи виникають проблеми, схожі зі складнощами тих громадян України, яким важко вивчити державну мову, в мешканців Латвії? Адже у цій країні російська мова теж не є другою державною. Українка Ніна Квітницька мешкає у Латвії понад тридцять років. Володіє латиською мовою слабко, але запевняє, що ніколи не мала з цим труднощів у житті:
“ Коли я щось запитую російською, то переходять на російську, словом, я не відчуваю дискримінації”.МОВА І ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ |
Борис Колесников |
|
Якщо офіційно надати російській мові статус державної, від цього виграє не лише російська, а й українська мова, вважає 10-ий номер виборчого списку Партії регіонів Борис Колесников. Коли в Україні з’явиться ще одна державна мова, буде офіційний привід для підтримки української мови як однієї з двох державних, переконував Борис Колесников у спільному проекті Радіо Свобода та "Нашого Радіо"
"Дійова особа":
“У нас єдина державна мова, українська. Нам нема чого підтримувати. Тоді буде дві мови. Весь світ вирішує не популізмом, а інвестиціями. Якщо українська не захищена і відстає, то коли буде дві мови, то цю різницю буде видно”. |
Наталія Беліцер |
(фото з сайту soskin.info) |
|
Заклики політиків зробити російську мову другою державною є не більше, ніж передвиборчою технологією. Так вважає експерт, етнічна росіянка Наталія Беліцер:
“Посилання на ратифіковану Україною Європейську хартію регіональних мов — це абсолютно неправильно. Щоб було зрозуміліше, наприклад, у Великій Британії ця хартія була дуже ефективно застосована для відновлення кельтських мов, яким загрожувало знищення. У ситуації з російською мовою в Україні нічого подібного не відбувається”. |
Станіслав Ніколаєнко |
|
У передвиборчих гаслах соціалістів не йдеться про статус російської мови, так само, як і української. Однак у партійній програмі є згадка про ці проблеми: «Не можна допускати волюнтаристської практики кампаній штучної русифікації та українізації”. Водночас міністр освіти, а також п’ятий номер виборчого списку партії Мороза – Станіслав Ніколаєнко заявив, що “українські школи масово повертаються до вивчення російської мови, зокрема і на Галичині”. Ексклюзивний коментар із цього приводу міністра Ніколаєнка Радіо Свобода:
“До мене підходили багато вчителів, у тому числі і з Західної України. Вони говорили, ми відчуваємо, що діти сьогодні вже не знають російської, і це їм шкодить. Вони не знають багато спеціальних термінів, багато інформації в Інтернеті російською. Не треба це питання політизувати. Визначають все батьки і діти”. Жодна з політичних сил, що йдуть на вибори, нікому нічого суттєвого щодо мовних проблем запропонувати не здатна, констатує письменник, видавець Дмитро Капранов:
“Це банальні політичні спекуляції. Політики мусять вдаватися до резонансних ідей. Одна із них – це оцей конфлікт. А конфліктів у нас не так багато, тому мовний найчастіше використовується”. Робити активні кроки у реалізації мовних передвиборчих програм політикам не вигідно, каже експерт, тоді справді може виникнути суспільний конфлікт. Набагато краще і комфортніше варити мовне питання на слабкому вогні – тоді воно приносить користь.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: