«Гадаю, що кампанія пройшла добре. Проблеми були, але, гадаю, їхній масштаб іноді перебільшують. Наприклад, я знаю, що списки виборців є неточними. Але навряд чи кількість помилок у списках виборців така вже велика, як про це говорять», – сказала вона Радіо Свобода напередодні українських парламентських виборів.
Набагато серйознішою проблемою Ганне Северинсен вважає законодавчі норми стосовно заборони голосувати тим, хто не повернувся в Україну за три дні до виборів.
«Найгірше, на мою думку, – це зміни в законодавстві стосовно перетину кордону. Цього я просто не можу зрозуміти. Безумовно, у нашому звіті ми зазначимо, що це порушує права людей, бо буде багато людей, які не зможуть проголосувати в день голосування, і вони будуть не в змозі нічого з цим зробити. Якщо ви справді боїтеся, що хтось голосуватиме двічі, то ви можете робити так, як у багатьох країнах: ставити якісь позначки на нігтях або щось на кшталт цього. Насправді я не думаю, що багато людей ітимуть з чужими паспортами й голосуватимуть, адже це – злочин. Небезпека цього, на мою думку, значно перебільшена, вона аж ніяк не є такою, щоб виключати зі списків виборців людей, які не повернулись за три дні до голосування. До речі, ваш міністр закордонних справ, виходить, теж виключений зі списків, бо він був в цими днями в ООН, виконуючи свою роботу?» – зауважила представниця ПАРЄ.
Хоча ситуація в засобах інформації в Україні стала набагато кращою, все одно залишаються проблеми, вважає Ганне Северинсен. Але загалом вона позитивно оцінює роль преси у виборчому процесі в Україні.
«Зазвичай ми підкреслюємо, що ситуація в ЗМІ набагато поліпшилась і що існує свобода преси. Але от реклама – оплачувана, але замаскована під новини – це проблема. Люди думають, що це новини, але насправді матеріал, виявляється, замовлений і оплачений якоюсь із партій. Це негарно. Гадаю, це навіть суперечить законові. Це один із пунктів, про які треба серйозно говорити після виборів. Можливо, тут треба міняти всю систему, а також і законодавство у цій сфері. На мою думку, це свідчить про нагальність того, про що я казала вже багато років, – суспільного мовлення», – вважає Северинсен.
Северинсен вважає, що механізм екзит-полів не вдалося дискредитувати в Україні. Адже виглядало, що були намагання дискредитувати саму цю ідею…
«Так, кожна сторона намагається зробити так, щоб у разі свого програшу говорити, що його причиною стали фальсифікації. Але всі вони обіцяли, що не ставитимуть під сумнів виборів як таких. Гадаю, тут дуже корисною є наявність міжнародних спостерігачів. І ми на підставі того, що побачимо в день виборів, але також і того, що бачили протягом передвиборчого періоду, зможемо сказати, якщо звинувачення у фальсифікаціях виявляться перебільшеними: ті, що перемогли, перемогли законно», – наголосила представниця ПАРЄ.
Що ж стосується можливості нової політичної кризи внаслідок численних судових оскаржень результатів виборів, то Ганне Северинсен не вірить у такий сценарій.
«Представники всіх партій казали нам, коли ми зустрічалися з ними, що вони визнають результати виборів. Можливо, вони звертатимуться до суду, якщо бачитимуть масові порушення. Але вони запевняли, що не оскаржуватимуть виборів як таких. Можуть бути судові позови стосовно тієї чи іншої дільниці, але я не думаю, що хтось ставитиме під сумнів результати виборів цілком», – сказала співдоповідач моніторингової місії Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні.
