Заступник міністра закордонних справ Росії Серґей Кісляк сказав, що рішення президента Російської федерації є оправданим кроком в контексті нинішньої ситуації довкола Договору про звичайні збройні сили в Європі – ДЗЗСЄ: «Цей договір у сьогоднішньому його вигляді безнадійно застарів. Підписаний 90 року він регулює відношення між військово-політичними союзами НАТО і Варшавським договором. Сьогодні немає ані Радянського Союзу ані Варшавського договору. НАТО продовжує розширюватися, виходячи за ліміти, які визначені у договорі, а частина нових натовських країн договірними обмеженнями взагалі неохоплена. Рішення припинити дії ДЗЗСЄ викликано обставинами, які зачіпають безпеку Російської федерації».
За словами Кістяка, водночас Кремль не закриває дверей для діалогу, «ми запропонували партнерам пропозиції стосовно виходу з ситуації і як і раніше очікуємо конструктивні реакції».
США висловили розчарування рішенням російського президента стосовно ДЗЗСЄ. Однак речник Ради національної безпеки заявив, що США сподіваються на продовження діалогу стосовно цього питання.
Речник Організації з питань безпеки і співпраці в Європі Мартін Несірскі заявив в інтерв’ю Радіо Свобода у суботу, що ОБСЄ дуже стурбоване розвитком справ довкола ДЗЗС: «ОБСЄ має 56 країн учасниць і численні з них підписали ДЗЗСЄ. Організація з питань безпеки і співпраці в Європі дуже уважно спостерігає за розвитком справ, які стосуються Договору».
Речник НАТО Джеймс Аппатурай у суботу заявив, що рішення Росії є «невтішним і кроком назад». За його словами, НАТО розцінює договір, як «важливий фундамент для європейської безпеки і стабільності».
Міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк вважає «не найкращим рішенням» Президента Росії Владіміра Путіна щодо призупинення участі Російської федерації в ДЗЗСЄ, повідомляє агентство УНІАН.
За словами глави МЗС України ще не всі засоби і методи вичерпані для подальших переговорів: «Але таке рішення не привносить стабільності в нашу регіональну безпеку».
Арсеній Яценюк підкреслив, що цим Договором передбачається виведення з території Росії значної кількості озброєнь і, таким чином, вихід з цього договору теоретично може дати підставу для розгляду питання щодо повернення тієї чи іншої кількості озброєнь, в тому числі, на українсько-російський кордон.
Водночас міністр закордонних справ України висловив сподівання, що Росія цього робити не буде.
Договір про звичайні збройні сили в Європі – ДЗЗСЄ був підписаний 1990 року НАТО і Варшавським договором, а поправки до договору, які враховували зникнення Радянського союзу та Варшавського пакту були внесені на саміті ОБСЄ у Стамбулі 1999 року. Адаптований договір відкритий для приєднання будь-якої європейської держави-учасника ОБСЄ.
Росія ратифікувала ДЗЗСЄ. Однак країни-учасники НАТО відмовилися ратифікувати оновлений на стамбульському саміті договір тому, що Росія не виконала зобов’язань адаптованого ДЗЗСЄ, які передбачають виведення російських військ з Грузії та Молдови.
Крім Росії адаптований договір ДЗЗСЄ ратифікували Україна, Білорусь, Казахстан.
Грузія і Молдова відмовилися від ратифікації, вимагаючи виведення російських військ згідно з Стамбульськими домовленостями ОБСЄ.
Російський мораторій стосовно ДЗЗСЄ має вступити в дію через 150 днів.
Рішення Кремля вийти з ДЗЗСЄ уможливлює Російській федерації нарощувати збройні сили вздовж своїх кордонів.
В інтерв’ю російській службі Радіо Свобода російський військовий експерт Александр Ґолтс сказав, що сьогоднішнє кремлівське рішення ймовірно поглибить напруження між сторонами.
За словами Ґолтса, рішення Росії «це винятково недружній акт. Іронія полягає в тому, що навіть якщо країни НАТО не ратифікували адаптований договір то вони все таки його виконують і ніхто не перевищує своїх лімітів».
Указ президента Росiї Владіміра Путiна про припинення дiї ДЗЗСЄ може призвести до охолоджування вiдносин мiж Російською Федерацією i Заходом i пошуку нової моделi системи свiтової та європейської безпеки, вважає заступник генерального директора українського Центру економiчних та полiтичних дослiджень iм. Олександра Разумкова Валерiй Чалий.
В інтерв’ю агенції IНТЕРФАКС-УКРАЇНА Валерiй Чалий сказав: «Звичайно, з погляду України, - це не дуже хороша ситуацiя. Водночас, це охолоджування вiдносин може призвести все-таки до пошуку нової моделi, в якiй Україна також має зараз iнтенсивно шукати свою роль i, швидше за все, це роль у входженнi в колективну систему безпеки. Тому що ми навiть на цьому прикладi бачимо, наскiльки все-таки вразлива ситуацiя, якщо наша країна дiє самостiйно, не є членом європейських систем безпеки».
