«Серйозна історія». Значення німецьких виборів для України

У світі, зокрема і в Україні, однією з головних обговорюваних тем наразі є вибори в Німеччині, що відбулися 26 вересня. Обирали депутатів до Бундестагу, які в свою чергу мають обрати нового канцлера. Відповідно до попередніх результатів виборів, жодна з партій не отримала більшості, має бути сформована коаліція. Якою вона буде, наразі невідомо. Невідомо й те, хто стане канцлером. Однак шанси лідера СДПН Олафа Шольца на посаду канцлера Німеччини місцеві оглядачі вважають кращими, ніж двох інших кандидатів – Арміна Лашета (ХДС) і Анналени Бербок (партія «Зелених»).

Тим часом експерти в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» вже проаналізували значення німецьких виборів для України.

Згідно з офіційними попередніми результатами виборів, що відбулися в Німеччині 26 вересня, 206 місць з 709 місць у парламенті країни, Бундестазі, отримала Соціал-демократична партія Німеччини.

На другому місці – Християнсько-демократичний блок ХДС/ХСС, 196 місць.

«Зелені» матимуть 118 депутатів в оновленому парламенті, «Вільна демократична партія» – 92, «Альтернатива для Німеччини» – 83, «Ліві» – 39, «Союз виборців Південного Шлезвіґу» – 1.

Фактично це означає, що жодна з партій не зможе самостійно сформувати новий уряд, потрібна коаліція. Якою вона буде, наразі невідомо.

На посаду канцлера Німеччини назвали трьох кандидатів. Однак шанси лідера СДПН Олафа Шольца місцеві оглядачі назвали кращими, ніж Арміна Лашета (ХДС) і Анналени Бербок (партія «Зелених»).

Як Лашет, так і Шольц вже заявили про готовність формувати уряд. Але якщо перший попросив не робити завчасних висновків і дочекатися офіційних результатів виборів, то другий назвав попередні результати великим успіхом і сказав, що вони свідчать про бажання громадян змінити владу. За його словами, ХДС-ХСС повинні піти в опозицію, а коаліцію разом із соціал-демократами сформують партія «Зелені» і «Вільна демократична партія».

Яка була б для України найкраща коаліція в німецькому Бундестазі?

Офіційний Київ, як заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, розраховує на формування коаліції, яка буде сприяти розвитку українсько-німецьких відносин. За його словами, в діалозі з Німеччиною потрібна довгострокова та системна робота, оскільки саме Берлін є одним зі стратегічних партнерів Києва: «Ім'я канцлера важливе, але Україну найбільше цікавить, якою буде коаліція. З тих комбінацій, які я нині бачу, коаліція буде сприятливою для розвитку українсько-німецьких відносин».

«Для нас те, що буде в Німеччині – це серйозна історія. Німеччина все одно залишиться нашим основним партнером в Євросоюзі. Без Німеччини будь-яке рішення по Україні в ЄС, в Брюсселі не пройде, ну, і в НАТО, звичайно, не пройде теж, – сказав в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках. – Незалежно від того, хто буде канцлером і яка буде коаліція, все одно Німеччина буде зосереджена – перше – на внутрішніх питаннях, внутрішньому порядку денному, і друге – на Євросоюзі і, звичайно, якихось ключових проблемах. На жаль, ми не є ключовим пріоритетом на сьогодні для Німеччини, я маю на увазі, для будь-кого з політиків, хто може посісти посаду канцлера».

Ексочільник МЗС України наголошує, що Україні потрібно докорінно змінювати співпрацю з Німеччиною: «Нам потрібно системно затягувати німецький бізнес сюди, в Україну, наприклад, Deutsche Bank до нашої «Укрзалізниці», наприклад, німецькі компанії до енергоефективності. І коли німецькому бізнесу буде що придбавати, буде що заробляти і буде що втрачати в Україні, тоді це буде плюс для нас, для Німеччини, для двосторонніх відносин, для євроінтеграції і взагалі в глобальному сенсі.

І Олаф Шольц і Армін Лашет – це дуже прагматичні люди, я обох знаю, Шольца краще, звичайно, Арміна дещо менше, але вони – жорстко прагматичні і будуть послідовно дивитися на те, що з цього Німеччині», – зазначає він.

«Це справа чіткої державної політики, – додає він. – Я б на місці Зеленського взагалі призначив окремого – ну, не знаю, як це буде називатись, уповноваженого. До речі, в німецькій традиції є така ідея – призначення уповноважених по окремих країнах. От, я б на його місці призначив уповноваженого за співпрацю з Німеччиною, і окремо – зі Сполученими Штатами, який би фокусувався не стільки на питаннях зовнішньої політики і загальних речах, класичних, дипломатичних, скільки на тому, що ми можемо зробити разом в питаннях енергоефективності, в боротьбі зі змінами клімату, що ми можемо зробити бізнесово, як ми можемо співпрацювати в технологіях, в боротьбі з тероризмом, у кібербезпеці, як ми можемо спільно підвищувати стійкість – це питання, які німців цікавлять. А зараз ми розмовляємо різною мовою з німцями. Ми їм кажемо: давайте нам зброю і ми хочемо більше безпеки, а німці нам кажуть: давайте будемо думати, яким чином побудувати нову якість партнерства в бізнесовій і секторальній сферах. Ну, і, звичайно, є ще питання навколо Донбасу, де Німеччина, незважаючи на те, хто стане канцлером, буде намагатися грати роль медіатора. У нас є тотальна, масована паспортизація на Донбасі. Тому насправді наші завдання на німецькому напрямку реально глобальні», – каже Клімкін.

Чи задоволені в Росії?

Москва тим часом розраховує на те, щоб після виборів до Бундестагу відносини двох країн «тривали і розвивалися», заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков. За його словами, Росія та Німеччина «не вільні від розбіжностей», але їх «об’єднує розуміння того, що проблему можливо і потрібно вирішувати, лише послуговуючись діалогом»: «Наскільки ми розуміємо, процес створення коаліції буде тривалий, складний, тому ми будемо дивитися далі».

Результати виборів вкрай неприємні для Москви, каже російський політолог Андрій Піонтковський.

«Найвірніші союзники Путіна – дві партії, яких вона утримує – «Альтернатива для Німеччини» і колишні комуністи – ось вони обидві провалилися, про них не може бути й мови. І всі інші політичні сили заявили, що ніколи на співпрацю з ними не підуть».

«Партія «Зелених» – її участь у коаліції буде одним з тих запобіжників того, щоб не покращились відносини саме Німеччини з Російською Федерацією, ну, і відбувався захист саме інтересів України», – сказав в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» Андрій Каракуц, голова ГО «Центр прикладних досліджень».

«Зелені» відрізняються у багатьох питаннях, але не стільки в конфлікті на Донбасі, скільки, наприклад, по «Північному потоку-2». Але в Німеччині врешті-решт все залежить від канцлера – що скаже канцлер, те і буде... В Німеччині коаліційна угода – це серйозний текст, від якого відхилятися просто так не можна... Але я впевнений, що «зелені» насправді можуть для нас чимало зробити – і в двосторонньому тексті, і в ЄС, але не проривних речей. Перебуваючи в коаліції не головним партнером, їхній вплив на проривні речі буде обмеженим», – сказав Клімкін.

Піонтковський вважає, що Анналена Бербок від партії «Зелених» «може бути дуже ефективною», якщо очолить, наприклад, МЗС Німеччини.

«Буде перешкоджати, наприклад, процесу сертифікації «Північного потоку-2». І взагалі в ставленні до Москви і до її агресії щодо України... Я думаю, тактика Бербок буде – затягувати процес, чекаючи, що процес сертифікації буде угроблений американськими санкціями».

Потенційний новий канцлер Німеччини Олаф Шольц, зокрема, у своїх передвиборчих інтерв’ю заявляв про необхідність напрацювання «нової східної політики» щодо Росії. Він виступає за діалог із Кремлем, але засуджує «насильницький переділ кордонів у Європі», коли йдеться про окупацію українського Криму Росією. Шольц також висловлював підтримку проєкту «Північний потік-2», а перспективи вступу України до ЄС і НАТО оцінював скептично і наголошував, що це питання наразі не є на порядку денному.

«Нормандська четвірка»

Посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що Берлін готовий продовжити активність у «нормандському форматі», але наразі важко говорити про те, наскільки зміняться акценти і підходи.

Тим часом голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, повідомляє 28 вересня офіційний сайт глави держави, що Україна прагне проведення зустрічі лідерів «нормандської четвірки» ще до закінчення каденції канцлера Німеччини Ангели Меркель.

«Тривають консультації в «нормандському форматі». Відбуваються відеоконференції між усіма чотирма сторонами, представники Німеччини зустрічаються з росіянами, представниками Франції; українська сторона проводить зустрічі з представниками Німеччини і Франції. І ми сьогодні працюємо над тим, щоб зустріч лідерів держав «нормандського формату» відбулася ще до кінця каденції пані Меркель», – сказав Єрмак.

За його словами, українська сторона також закликає Москву до проведення прямих переговорів президентів України й Росії.

«Але ми чуємо від офіційних осіб Росії, що їх щось не влаштовує: чи то немає порядку денного, чи ці питання вони будуть обговорювати, а ці – не готові проговорювати… Але мені здається, що наші відносини перебувають на такій стадії, коли просто треба виконувати й поважати норми міжнародного права, визнані кордони, сідати й говорити про це, якщо є бажання та політична воля припинити війну», – вказав Єрмак.

У Кремлі заявляють, що президент Росії Володимир Путін готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, але називають перешкодою в організації зустрічі нібито «небажання Києва» виконувати Мінські угоди.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель піде зі своєї посади після формування нової коаліції за підсумками парламентських виборів 26 вересня. З огляду на те, що формування такої коаліції може потребувати багато часу, Меркель може залишатися канцлером упродовж тижнів або й місяців.

Та навіть після полишення посади Меркель, як сказав Клімкін в ефірі Радіо Свобода, може бути корисною для переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним: «Путін поважає Меркель. А Меркель може говорити з Путіним. Вона – одна з небагатьох, кого в принципі поважає Путін... У Меркель стосовно нас була емоція позитивна. Вона вважала, що це частина її завдання».