У Німеччині зміниться не лише голова уряду, а й правляча політична сила. Підстави говорити про це дають попередні результати виборів до Бундестагу. Водночас вони не дають відповіді на запитання: які партії увійдуть до правлячої коаліції і як це вплине на міжнародну політику країни, зокрема на відносини з Росією та ставлення до України? Політики і дипломати переважно обмежуються стриманими прогнозами.
Політичний блок Ангели Меркель ХДС-ХСС здобув найнижчий показник на виборах у своїй історії – 24,1% голосів виборців. Втім, він не набагато нижче за результат переможця виборів – Соціал-демократичної партії 25,8%. Про це свідчать результати екзит-полів. Відтак певні шанси отримати посаду канцлера Німеччини лишаються у представників обох політсил – Арміна Лашета та Олафа Шольца. Хто саме очолить Бундестаг, залежить від того, як сформується правляча коаліція. Відповідно, від цього залежить і позиція Німеччини на міжнародній арені.
Як Лашет, так і Шольц вже заявили про готовність формувати уряд. Але якщо перший попросив не робити завчасних висновків і дочекатися офіційних результатів виборів, то другий назвав попередні результати великим успіхом і сказав, що вони свідчать про бажання громадян змінити владу. За його словами, ХДС-ХСС повинні піти в опозицію, а коаліцію разом із соціал-демократами сформують партія «Зелені» і «Вільна демократична партія».
ХДС-ХСС не повинні бути там, вони повинні піти в опозиціюОлаф Шольц
«Громадяни визначили чіткий мандат – ці три партії повинні увійти в наступний уряд. ХДС-ХСС не повинні бути там, вони повинні піти в опозицію», – заявив Шольц.
Офіційний Київ тим часом розраховує на формування коаліції, яка буде сприяти розвитку українсько-німецьких відносин. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, в діалозі з Німеччиною потрібна довгострокова та системна робота, оскільки саме Берлін є одним зі стратегічних партнерів Києва.
Коаліція буде сприятливою для розвитку українсько-німецьких відносинДмитро Кулеба
«Ім'я канцлера важливе, але Україну найбільше цікавить, якою буде коаліція. З тих комбінацій, які я нині бачу, коаліція буде сприятливою для розвитку українсько-німецьких відносин»,
– заявив Кулеба.
Водночас посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що Берлін готовий продовжити активність у «нормандському форматі», але наразі важко говорити про те, наскільки зміняться акценти і підходи.
Потенційний новий канцлер Німеччини Олаф Шольц у своїх передвиборчих інтерв'ю заявляв про необхідність напрацювання «нової східної політики» щодо Росії. Він виступає за діалог із Кремлем, але засуджує «насильницький переділ кордонів у Європі», коли йдеться про окупацію українського Криму Росією. Шольц також висловлював підтримку проєкту «Північний потік-2», а перспективи вступу України до ЄС і НАТО оцінював скептично і наголошував, що це питання наразі не є на порядку денному.
Кремль чекає на продовження
Москва тим часом розраховує на те, щоб після виборів до Бундестагу відносини двох країн «тривали і розвивалися». Про це заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков. За його словами, Росія та Німеччина «не вільні від розбіжностей», але їх «об’єднує розуміння того, що проблему можливо і потрібно вирішувати лише послуговуючись діалогом».
Процес створення коаліції буде тривалий, складний, тому ми будемо дивитися даліДмитро Пєсков
«Наскільки ми розуміємо, процес створення коаліції буде тривалий, складний, тому ми будемо дивитися далі», – сказав Пєсков.
Поряд із цим у Франції вже очікують труднощів у відносинах із Німеччиною через розбіжності у позиціях. Про це заявив державний секретар Франції у європейських справах Клеман Бон.
«Усі партії, що утворюють коаліцію – проєвропейські. Найближчими місяцями будуть виникати суперечки, а інколи й труднощі у переговорах із Францією, оскільки не з усім будемо погоджуватися. Із соціал-демократами буде простіше домовлятися щодо інвестицій чи бюджету, а з ХДС – питань оборони і безпеки», – сказав Бон.
Як Німеччина, очолювана новим канцлером, вибудовуватиме політику щодо України, багато у чому залежить від самої України, яка має показати партнерові свої спроможності та показати йому вигоди від поглиблення співробітництва. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. На його думку, питання стоїть таким чином, незважаючи на те, якою саме буде правляча коаліція в Бундестазі.
Німеччина все одно залишиться нашим основним партнером в ЄСПавло Клімкін
«Що стосується впливу на нас, то те, що буде в Німеччині – це серйозна історія. Німеччина все одно залишиться нашим основним партнером в ЄС, без Німеччини будь-яке рішення по Україні в ЄС, у Брюсселі, не пройде, і НАТО, звичайно не пройде теж.
Незалежно від того, хто буде канцлером і яка буде коаліція, все одно, Німеччина буде зосереджена, перше: на внутрішніх питаннях, внутрішньому порядку денному; і друге: на Євросоюзі і, звичайно, на якихось ключових проблемах. Ми, на жаль, не є ключовим пріоритетом для Німеччини, я маю на увазі, для будь-кого з політиків, хто може посісти посаду канцлера», – наголошує Клімкін.
«Меркель може говорити з Путіним»
Тим часом ще чинна канцлерка Німеччини Ангела Меркель після своєї відставки могла би стати посередником у переговорах України з президентом Росії Володимиром Путіним, припускає Павло Клімкін.
Путін поважає Меркель, а Меркель може говорити з ПутінимПавло Клімкін
«Путін поважає Меркель, а Меркель може говорити з Путіним. Вона, в принципі, одна з небагатьох, кого поважає Путін. Є ще Байден, є ще китайський президент, але таких людей можна перерахувати на пальцях. Тому Меркель у будь-якій якості буде дуже шанованим політиком, яка є канцлером антикризовим, по суті, вона дуже ефективна у випадках криз. Меркель зберегла свій рівень відносин з Путіним, звичайно, не такий, як 7 років тому, але тим не менш контакт у неї зберігся. І підтримувати з нею контакт, говорити, просити її поради, просити її, коли треба поговорити з Путіним, може й не тільки з Путіним – це, насправді дуже правильна історія.
Я впевнений, що ми будемо дуже і дуже сумувати за Меркель, оскільки будь-які кандидати на посаду канцлера, які є на сьогоднішній день, вони не фахівці у питаннях зовнішньої політики, і не бачать Україну як пріоритет номер один, номер два, номер три. А у Меркель стосовно нас була емоція позитивна, вона вважала, що це частина її завдання», – вважає Клімкін.
Згідно з опитуваннями, проведеними у Німеччині, близько третини прихильників ХДС підтримували цю партію саме через особу Ангели Меркель. Відтак, через те, що вона не висувала своєї кандидатури на канцлера, і ця роль дісталася Армінові Лашету, ХДС втратив частину свого електорального ядра. Під кінець серпня цього року Соціал-демократична партія Німеччини випередила блок ХДС-ХСС у рейтингах і втримувала перше місце до дня голосування.
За попередніми даними, Соціал-демократична партія Німеччини стає переможцем федеральних виборів, отримавши 25,7% голосів виборців. Блок ХДС-ХСС зібрав 24,1%, з яких голоси Християнсько-демократичного союзу склали 18,9%, а партію Християнсько-соціальний союз підтримали 5,2% виборців. Третє місце з 14,8% підтримки посідає партія «Зелені», що виступала проти запуску газопроводу «Північний потік-2». На четвертому місці опиняються «Вільні демократи» (11,5%), за ними –«Альтернатива для Німеччини» (10,3%) і партія «Ліві» з (4,9%).
