Кримський «Селігер» в охоронній зоні «Мису Меганом»: будівництво у бухті Капсель

У Криму триває обладнання території бухти Капсель під арткластер «Таврида», попри протести місцевих жителів та активістів. Вони нарікають, що будівельні роботи ведуться в охоронній зоні пам'ятки природи «Мис Меганом», де ростуть червонокнижні рослини, однак російська влада не втручається в ситуацію.

Ще у 2019 році частина території заповідника втратила охоронний статус за рішенням російської адміністрації Судака, але місцеві активісти стверджують, що від імені арткластера «Таврида» їм ні разу не надали дозвільних документів на будівництво. Вони надсилали листи в різні російські інстанції, аж до президента Росії Володимира Путіна, який офіційно підтримує молодіжний форум «Таврида» і супутній проєкт забудови. Наприкінці травня адміністрація арткластера повідомила, що планує звести в цих місцях Університет креативних індустрій «Меганоміка». Про забудову бухти Капсель йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Бухта Капсель біля Судака. 13 квітня 2021 року

Загалом проєкт арткластера «Таврида» передбачає:

• зведення п'яти житлових корпусів кампуса,
• пішохідних доріжок,
• декількох майстерень
• їдальні для студентів і викладачів.
• Пізніше мають спорудити концертний зал,
• кінолекторій,
• стадіон,
• навчальну кіностудію з гігантським басейном для зйомок повнорозмірних кораблів.

Очікується, що вже з 2022 року російський молодіжний освітній форум «Таврида» перейде на цілорічну роботу.

Керівник арткластера «Таврида» Сергій Першин в інтерв'ю «Известиям» так описав новий проєкт університету, який має відкритися у 2023 році:

«Це не просто стіни й дах – ми працюємо над смислами. Цьогоріч на нашому майданчику паралельно з традиційним заїздом «Тавриди» ми запускаємо програму апробації Університету креативних індустрій «Меганоміка». Це програми для дорослих професіоналів, які вже реалізовані, вони є представниками сектору державного управління, корпоративного управління, сектору ЗМІ, освітньої галузі, некомерційних організацій та інших напрямків. Ми намагатимемось, щоб у межах цих освітніх модулів слухачі отримали креативну компетенцію і зрозуміли, як же їм вибудовувати свою звичайну діяльність в умовах креативної економіки. Після того, як університет запуститься у 2023 році, його слухачами та учасниками освітніх програм можуть стати всі громадяни нашої країни, незалежно від напрямку діяльності та віку».

Бухта Капсель, червень 2019 року

Найближчим часом арткластер «Таврида» анонсує відкриття тематичного парку зі світлозвуковим шоу та пляжу для всіх охочих. За словами програмного директора проєкту Ксенії Артем'євої, щоб потрапити на територію, треба буде заповнити форму реєстрації на сайті.

Кому і чому не подобається будівництво?

Активіст із Судака Рустем Абкадиров розповів Крим.Реалії, що будівництво в бухті Капсель серйозно ускладнило доступ місцевих жителів до пляжів через зведення великих парканів.

– Є дві частини «Тавриди»: одна з 2018 року повністю закрита від краю води до краю води, і саме туди нібито пропускатимуть за реєстрацією. Друга ділянка бухти Капсель, яку перегородили минулої осені, доступна, але не на всьому периметру, а тільки з боку підніжжя Меганома.

Зараз туди можна пройти, але з великою втратою часу: звичний маршрут подовжився на декілька кілометрів. Звісно ж, людей бентежить паркан, якого не було ще торік. Він дуже протяжний і високий, обладнаний камерами спостереження, охороною, освітленням – горить, як Манхеттен. Асоціації тільки з зоною, в'язницею, з артоб'єктами ніякої асоціації не виникає. Зараз забудовники закінчили монтаж будівельного містечка на 500 місць і спорудження паркану. На цьому поки зупинилися. Що там будуватиметься насправді – для нас загадка.

Рустем Абкадиров вказує на те, що раніше опубліковані ескізи арткластера «Таврида» не містили такого об'єкта, як університет «Меганоміка».

Тобто до цього ніхто про нього не говорив, не згадував. Яким він буде і, головне, навіщо – незрозуміло. Що стосується наших звернень, восени за участі фахівців Мінекології в цих місцях були задокументовані десятки видів червонокнижних рослин, і тоді нам сказали, що потрібно досліджувати ще період вегетації весною. Однак чи проводилася така робота, чи вживалися заходи з охорони, нам невідомо. Все, що стосується цього проєкту, ніде не висвітлюється – тільки просочуються чутки. В офіційному листуванні нам надходять порожні відповіді. Проблема ще в тому, що огороджена територія фактично закрила міграцію для тварин, які користувалися цими маршрутами. Тепер пам'ятка природи затиснута між виноградниками й кілометровим парканом. Діалогу з боку арткластера «Таврида» просто немає.

За словами Рустема Абкадирова, на нього та інших активістів нападають у соцмережах, схоже на атаки ботів, і намагаються дискредитувати, дорікаючи корисливими намірами. Він пов'язує цю активність саме з адміністрацією арткластера «Таврида». Журналісти Крим.Реалії вже вкотре надіслали запит в автономну некомерційну організацію «Центр розвитку культурних ініціатив», яка веде цей проєкт, однак знову не отримали будь-якої відповіді. Редакція залишає право за представниками арткластера «Таврида» оприлюднити свою позицію в цьому або наступних матеріалах.

«Селігер» перетікає в Крим»

Російський молодіжний освітній форум «Таврида» відкрили у 2014 році, відразу після того, як у Росії відмовилися від проведення аналогічного форуму «Селігер», який підтримувала та фінансувала російська влада.

Журналістка з Севастополя Надія Ісаєва ще у квітні опублікувала в «Новой газете» матеріал «Селігер» перетікає в Крим», в якому детально розібрала підґрунтя будівництва в бухті Капсель. За її інформацією, до арткластера «Таврида» доклали руку вищі російські чиновники та бізнесмени.

Цей проєкт затвердив особисто перший заступник адміністрації президента Сергій Кирієнко. Він схвалений і Володимиром Путіним, і колишнім головою уряду Дмитром Медведєвим, і ще низкою топчиновників. Генеральним підрядником виступає фірма давнього друга Путіна Геннадія Тимченка. Форум «Таврида» і цей арткластер – спроба Кремля організувати молодіжну політику.

Здається, Росія плавно перетікає в Радянський Союз у плані негативних практик: створюється щось на зразок комсомолу. Молодь намагаються задобрити тусовками в хороших місцях, купити її лояльність, можливо, якимись кар'єрними ліфтами. І ось заради цього абсолютно варварським способом знищується унікальне місце в Криму. Це при тому, що в Криму багато занедбаних санаторіїв. Я була на Меганомі на початку березня, і на це дійсно боляче дивитися.

При цьому Надія Ісаєва зазначає, що керівник арткластера «Таврида» Сергій Першин не відповів і на її офіційні запити з приводу проєкту.

Тим часом Рустем Абкадиров упевнений, що активність місцевих жителів проти забудови бухти Капсель не була марною.

Якби не шум, то паркан пішов би в море, як на першій «Тавриді». А так вони залишили шматочок узбережжя, щоб не дратувати людей так сильно, і тому доступ до моря поки частково відкритий. При цьому за документами арткластер отримав ділянки до краю води. Мені здається, вони почнуть будівництво або наприкінці літа, або після виборів восени. Як це можна зупинити – незрозуміло. Вже ніхто не вірить у листування з офіційними структурами: коло замкнулося по декілька разів і, на наше розчарування, ми бачимо в будь-якій інстанції кругову поруку проти людей. Зараз працюємо з місцевою владою: попри передачу землі в федеральну власність, вони мають здійснювати державний контроль на цій території. Контактуємо з депутатами, хочемо організувати круглий стіл. У людей дозріло дике бажання подивитися в очі депутатам, вони вимагають відкрити доступ до моря і прибрати паркан.

Утім, кримська еколог Маргарита Литвиненко скептично дивиться на перспективи активістів відстояти бухту Капсель у впливових забудовників.

– Інструменти у них, звісно, є, але цими інструментами їм просто не дадуть скористатися. Все це оголосять, як зараз заведено, екстремістськими діями. Схема заволодіння землями в Криму одна й та ж: спочатку передають частину федеральних повноважень місцевій владі, ті за вказівкою з Москви передають ділянки в федеральну власність, а Росмайно вже роздає їх. Потім повноваження у місцевої влади забирають, і вони більше над цією землею вже не господарі, як і місцеві жителі. Ця ж схема була застосована, зокрема, у 2014 році щодо гори Гасфорта в Севастополі. Тоді автономній некомерційній організації «Нічні вовки» передали землю, і вони створили там патріотичний парк. Звісно, жителям потрібно боротися: їхній спротив показує московським чиновникам, що на місці є люди, які здатні чинити спротив, й тихо освоїти землю не вдасться.

Прокуратура Автономної Республіки Крим і Севастополя в Києві раніше почала розслідування через забудову мису Меганом у Судаку.