Заборона проросійських партій: безпека країни чи імітація бурхливої діяльності?

ЛЬВІВ ‒ В Україні рішенням суду заборонені 10 проросійських партій, ще у процесі розгляду у Восьмому апеляційному суді у Львові ‒ шість справ. Політичні експерти прогнозують оскарження рішень суду окремими політичними силами.

Але чи не запізно взялись в Україні за проросійські партії, чи достатньо доказової бази в Ради нацбезпеки та оборони і Служби безпеки України?

Те, що справи розглядають у Львові, пояснюють воєнним станом і безпекою.

Серед заборонених партій судом першої інстанції – «Опозиційний блок», «Соціалісти», «Наші», «Держава», «Блок Володимира Сальдо», «Партія справедливості та розвитку», «Соціалістична партія України», «Ліва опозиція», «Партія Шарія», партія «Опозиційна платформа – За життя». Втім, щодо «Партії Шарія» ще має відбутися судове засідання. Розглянуті 11 позовів на виконання рішення РНБО, а п’ять – через отримання інформації від СБУ про злочинну діяльність політичних сил. У списку найближчого судового розгляду – партія «Русь Єдина», територіальні підрозділи якої мають назву «Політики Путіна».

«Загальна кількість справ ‒ 16 у Восьмому апеляційному адміністративному суді у Львові, з них чотири – передані з Окружного адмінсуду Києва. Ще у найближчий час розглядатимуться справи щодо «Прогресивної соціалістичної партії», «Соціалістичної партії України», партії «Успішна країна», «Русь єдина», «Робітнича партія України (марксистсько-ленінська)» і «Партії Шарія», тому що був поданий позов до Окружного суду Києва», ‒ каже Радіо Свобода Сергій Пашковський, керівник апарату Восьмого апеляційного адміністративного суду у Львові.

Більшість судових засідань у Львові проходять за зачиненими дверима. Із 13 лише на чотирьох судді дозволили громадським активістам і журналістам бути присутніми. Однак на резонансні справи нікого не допустили, пояснивши, що «діють «ковідні» обмеження». Хоча ніхто під час судових засідань не дотримується жодних норм. Такі гучні справи, як про заборону «Партії Шарія, «Наші» Мураєва, «ОПЗЖ», відбувались за зачиненими дверима.

Представники громадянської мережі «Опора» і руху «Чесно» називають судовий процес непрозорим.

«За кілька тижнів до засідання я відправив у суд клопотання щодо проведення відеотрансляцій засідань, письмової відповіді так і не отримав. Відповідно, клопотання скерував і у Міністерство юстиції. З першого засідання зіткнувся з дуже дивною поведінкою суду, нас протримали на прохідній упродовж розгляду справи. Вийшли і повідомили лише результат засідання. Але про доказову базу, чи був представник партії і з якими аргументами захищався – ні слова», – каже активіст руху «Чесно» у Львові Ігор Фещенко.

Представник громадянської мережі «Опора» Тарас Радь припускає:

«Можливо, були побоювання, що можуть бути озвучені факти, які б комусь були незручними, бо стали б надбанням громадськості. І, можливо, причина – у слабкій доказовій базі».

Народні депутати від фракції «ОПЗЖ» під час засідання Верховної Ради України

Питання – дискусійне

Найбільшого розголосу набув розгляд справи про заборону парламентської партії «ОПЗЖ». До керівництва якої входять Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Сергій Льовочкін, Юрій Бойко. 14 квітня фракція «ОПЗЖ» припинила роботу в українському парламенті.

Майно і активи цієї політичної сили, згідно з судовим рішенням, мають перейти у власність держави. Позивачем у цій судовій справі було Міністерство юстиції України (за участі третьої сторони СБУ). Від «ОПЗЖ» участь брав адвокат онлайн.

Підставою для заборони партії стали матеріали СБУ, як зауважувалось в даних, про причетність провідних функціонерів партії до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі; поширення антиукраїнської пропаганди щодо зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України; пропаганди війни, насильства. За повідомленням СБУ, в умовах військової агресії Росії діяльність представників цієї політичної сили створювала реальні загрози національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. Представники «ОПЗЖ» фактично ретранслювали офіційну позицію країни-агресора щодо Української держави, демонстративно підтримували та популяризували агресивну антиукраїнську політику Росії, вважає СБУ.

Рішення суду у коментарі Радіо Свобода співголова партії «ОПЗЖ» Юрій Бойко назвав «правовим нігілізмом» і «грубим порушенням прав партії». Юрій Бойко каже, що є «єдиним з її керівників, які наразі в Україні».

На сьогодні лише представник «ОПЗЖ» заявив, що ця політична сила оскаржуватиме рішення Восьмого апеляційного адмінсуду у Верховному суді.

Віктор Медведчук і Юрій Бойко, лідери «ОПЗЖ»

Політолог Євген Магда питання заборони судом партій називає дискусійним і припускає, що ці рішення про заборону політичних сил матимуть продовження у Європейському суді з прав людини.

«Не думаю, що діяльність цих політичних партій потрібно толерувати. Однак виходить подвійна мораль. Тобто люди, які працювали на каналах Медведчука, зараз працюють у телемарафоні «UAразом». А ті, які працювали в партії Медведчука, залишаються просто на вулиці, у них нема заборони на професію, але бачимо очевидні речі, які не відповідають європейським уявленням про правосуддя. В Україні заборона цих партій емоційно сприймається добре, але у подальшому Росія не шкодуватиме грошей, щоб в Європейському суді з прав людини всі подібні недоліки витягнути і показати на весь світ.

Розумію, що в умовах війни дійсність сприймається чорно-біло. Але справа в тому, що ми не будемо проводити вибори під час війни, а депутатів, які були обрані від «ОПЗЖ» і не втекли, залишились в Україні, ніхто не може позбавити повноважень, тому що закон не має зворотної сили. Лише позбавили Киву, але і це питання було емоційним, а не юридичним. Якби він, умовно, втік із України і тихо сидів, а не був би «колокольчиком» російської пропаганди, то залишався б народним депутатом.

Тому ми маємо справу певної імітації бурхливої діяльності щодо заборони проросійських партій. А вона є похідною від нашої партійної системи. В Україні зареєстровано понад 360 політичних партій. З яких участь у місцевих виборах 2020 року брали 20%. У нас імітаційні партійна система. Вона реально не існує. Речі розраховані на емоційну реакцію суспільства. А не прораховано, що у ЄС, де кандидатом на членство ми хочемо стати, ці речі будуть піддані критиці», ‒ вважає політолог Євген Магда.

Політолог Євген Магда

За словами політолога, для політиків із проросійських партій судові розгляди є нагодою нагадати про себе. Бо суспільство вже й забуло окремі назви партій та імена політиків.

Експерти прогнозують невелику кількість оскаржень у Верховному суді рішень суду першої інстанції. Також наголошують, якби не повномасштабна агресія Росії проти України, то досі не було б судових рішень про заборону проросійських партій.

«Ці партії підтримувалися, в тому числі фінансами, впродовж довгого часу Росією. Зокрема, Росію до агресивних дій у лютому підштовхнуло й хибне очікування на велику підтримку з боку цих проросійських партій. Це був один із аргументів, що час захоплювати Україну. Тому контролювати фінансування громадських партійних організацій, партій, функціонування партійних телеканалів треба було превентивно. Це вже символічні кроки з забороною. А треба було фіксувати конкретні факти, особливо фінансової співпраці з Росією. Це був би незаперечний доказ діяльності цих партій, спрямованих на повалення незалежності, територіальної цілісності України. Забороняють лише зараз і не за фінансовий зв’язок з Росією, а за риторику і висловлювання окремих представників партії», – каже експерт руху «Чесно» Ігор Фещенко.

Протягом майже чотирьох місяців війни Росії проти України чимало представників проросійських партій перейшли на бік Росії на окупованих українських територіях. Цих людей загарбники призначили на різні посади. В Україні активно розшукують ймовірних колаборантів.

«Великий пласт доказів за останні вісім років, які чомусь ігнорували, не помічали, а коли почалась повномасштабна агресія, ці докази стали всім очевидні. Для суспільства очевидно, що ці партії треба забороняти. Тут була дивна, несмілива позиція держави, яка воліла не помічати цих проблем. І ми частково поплатились, бо ці люди готувалися до окупації і виконують інші функції», ‒ говорить експерт мережі «Опора» Тарас Радь.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про заборону проросійських політичних партій 14 травня.

Верховна Рада 3 травня ухвалила законопроєкт №7172-1, «за» проголосували 330 депутатів. Як йдеться у пояснювальній записці, заборона діяльності проросійських політичних партій, які здійснюють антиукраїнську діяльність або пропагують колабораціонізм, буде ефективним засобом захисту демократії в Україні і її незалежності та суверенітету.

Президент України 20 березня ввів у дію указ РНБО про припинення діяльності низки проросійських партій, серед них – «ОПЗЖ», «Наші» та «Партія Шарія». Загалом 11 політичних партій.