Чи збільшується на окупованій частині півдня України кількість осіб, які співпрацюють з російськими військовими? Якими питаннями вони займаються? Як в Україні каратимуть за співпрацю з окупантами, з'ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Генеральний штаб Збройних сил України 23 травня повідомив, що російські військові створили на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей 19 так званих «комендатур».
- Водночас президент України Володимир Зеленський підписав закон, який стосується підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб. Визначено чіткі критерії, за якими особа може бути віднесена до кола тих, на кого поширюється дія такої санкції. За повідомленням на сайті президента України, «процедура виявлення і конфіскації активів підсанкційних осіб, які в той чи інший спосіб підтримують агресію Росії проти України, дасть змогу швидко та ефективно поповнювати український бюджет». Закон передбачає чітку інструкцію для органів, відповідальних за цей процес, зазначив Зеленський.
Херсон: «кількість колаборантів буде збільшуватися»
Російські військові призначили «керувати» Херсонщиною Володимира Сальдо. Це колишній мер Херсону з проросійськими поглядами, який у 2014 році виїхав до Росії. Після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому цього року Сальдо увійшов до так званого «комітету порятунку за мир і порядок».
29 квітня Володимиру Сальдо заочно оголосили підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора України. Раніше рішенням РНБО в Україні було призупинено діяльність 11 проросійських партій, з-поміж них і «Блок Володимира Сальдо».
Також Херсонська обласна прокуратура заочно повідомила про підозру у державній зраді блогеру з Херсону, якого журналісти по фото впізнали як Кирила Стремоусова. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 12 до 15 років.
Кирило Стремоусов називає себе так званим «заступником голови військово-цивільної адміністрації» Херсонської області. Раніше він робив заяви щодо наміру ввести окуповану частину Херсонщини до складу Росії без проведення псевдореферендуму. Крім того, Стремоусов заявляв про введення в окупованому регіоні російських рублів та розміщення там російської військової бази.
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов в коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що «на початковому етапі окупації ті, хто почав співпрацювати з російськими військовими, не мали жодного впливу».
За словами експерта, зараз ці особи намагаються «розподілити на свою користь економічні ресурси окупованого регіону». Сергій Данилов вважає, що «кількість колаборантів з часом буде збільшуватися». В тому числі за рахунок підприємців, які намагатимуться зберегти свій бізнес.
В той чи інший спосіб будуть вступати в комунікацію з окупаційною владою й, очевидно, в розрахунку на отримання конкурентних перевагСергій Данилов
«Вона (кількість – ред.) об’єктивно буде збільшуватись, ще певний час. До колаборантів додадуться, крім людей, які за ідентичністю, за своїми поглядами підтримують 9 травня, наприклад, і «русский мир», ми бачили в пропагандистських роликах, ще підприємці. Частина з яких буде намагатися встановити там зв’язки чи просто намагатися зберегти підприємство, і для цього будуть отримувати чи якісь «дозволи», чи в той чи інший спосіб вступати в комунікацію з окупаційною владою й, очевидно, в розрахунку на отримання конкурентних переваг або в розрахунку просто зберегти те, що є», – каже Данилов.
«Тим більше, що прикладів розграбування як сільськогосподарських підприємств, так і інших видів бізнесу в принципі достатньо у всіх на очах. Мінагро, наприклад, яке розграбовано під нуль, чи вивезення зерна, чи побиття і крадіжка майна в інших фермерів, ця категорія додасться ще, але це, знову ж таки, не всі фермери, не всі підприємці, потім серед корумпованих представників силових структур, які залишились», – додав експерт.
Він зазначив, що досвід звільнених від російської армії регіонів України свідчить про те, що військові РФ «не піклуються про долю місцевих жителів, які з ними співпрацювали». На таких поплічників чекає покарання, впевнений експерт.
Росіяни найменше думають про колаборантів, тобто їхньою долею ніхто не заморочуєтьсяСергій Данилов
«Об’єктивно кажучи, якщо подивитися на досвід Київщини та Чернігівщини, при відступі або при розгромі росіяни найменше думають про колаборантів, тобто їхньою долею ніхто не заморочується. Їх кидають, і потім вони або самотужки тікають, або залишаються в розрахунку на розхлябаність, неорганізованість українського правосуддя. І от, з досвіду звільнених територій ми вже знаємо, що частину їх затримують, а частина підпадає під народний гнів – вони, так чи інакше, отримають покарання від співгромадян, які бачили їхні злочини», – пояснив Данилов.
Маріуполь: «підтримували дії Росії і раніше»
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомив 2 травня, що на бік російських військових перейшов місцевий депутат від фракції ОПЗЖ Вадим Істратов. За даними Андрющенка, Істратова призначили так званим «керівником» з фінансово-бюджетних питань окупованого Маріуполя.
Раніше російські військові призначили своїм ставлеником у Маріуполі депутата місцевої міської ради від ОПЗЖ Костянтина Іващенка. У зв’язку з цим проти нього було розпочато кримінальну справу за статтею «державна зрада».
Головна редакторка маріупольського видання 0629.com.ua Анна Романенко зазначила, що більшість із тих осіб, які почали співпрацювати з російськими військовими в Маріуполі, підтримували дії Росії і раніше, зокрема в 2014 році.
Дивує, власне, те, яка бездіяльність була з боку правоохоронних органів всіх рівнів. Я думаю, не тільки в Маріуполі, а й взагалі в УкраїніАнна Романенко
«Більшість цих людей у 2014 році вже проявила себе як люди налаштовані проти України, як люди, які підтримували дії Росії у Маріуполі. І що мене дивує, власне, те, яка бездіяльність була з боку правоохоронних органів всіх рівнів. Я думаю, не тільки в Маріуполі, а й взагалі в Україні. Вони пояснювали, що в них немає відповідної законодавчої бази, щоб притягати до відповідальності тих чи інших осіб», – поділилася журналістка.
Анна Романенко вважає «справедливим» вилучення активів в осіб, які підтримують дії Росії проти України. За словами журналістки, «більшість із тих, хто співпрацює зараз із російськими військовими в Маріуполі, люди заможні».
«На жаль, зараз декларації закриті. Ми тільки прошерстили ті прізвища, про яких ми писали ще до війни. Але можу сказати впевнено, що більша частина цих людей – це заможні люди, вони мають майно. Дехто з них принципово не декларував свої статки і своє майно. Що стосується колаборантів з ОПЗЖ, то вони всі – заможні люди, вони вели розкішне життя, не декларуючи своїх доходів», – стверджує Анна Романенко.
На її думку, українське судочинство може зосередитися на більш заможних особах і не покарати колишніх маріупольських чиновників, які зараз підтримують окупаційні дії Росії.
Хто співпрацює з окупантами у Бердянську та Мелітополі?
- В Офісі генерального прокурора України 1 квітня повідомили про підозру в державній зраді жителю Бердянська Олександру Сауленку. За даними прокуратури, чоловік після окупації міста добровільно погодився на пропозицію російських військових та взяв на себе функції «виконувача обов’язків мера». Відомо, що раніше Сауленко реєструвався у Бердянському районі від партії «Союз лівих сил», також балотувався до сільради Новопетрівки від партії «За майбутнє».
- 20 квітня Запорізька обласна військові адміністрація повідомила, що так званим «заступником» Сауленка став Микита Самойленко. За даними Запорізької ОВА, він є уродженцем Бердянська, раніше працював двірником на підприємстві «БердянськЕкоТранс».
- На початку окупації Мелітополя Запорізької області російські військові викрали мера міста Івана Федорова і на його місце поставили місцеву депутатку від «Опозиційного блоку» Галину Данильченко. Офіс генпрокурора вже повідомив про підозру у державній зраді, що загрожує їй п’ятнадцятьма роками в’язниці.
Радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко 12 березня оприлюднив список осіб, які, за його інформацією, брали участь у спробі захопити владу в Мелітополі. Крім Данильченко, до переліку потрапив колишній народний депутат і член «Партії регіонів» Євген Балицький, а також низка чинних та колишніх депутатів Мелітопольської міської ради від «Опозиційного блоку».
10 травня стало відомо, що російські військові призначили Євгена Балицького так званим «керівником регіональної окупаційної адміністрації на Запоріжжі». Про це повідомили Сили оборони Запорізького краю. Прокуратура Запорізької області ще 2017 року порушила кримінальне провадження проти Балицького за підозрою у сепаратистських висловлюваннях.
Міра покарання
Запорізька обласна військова адміністрація 12 травня повідомила, що в Мелітополі на вчителів-колаборантів, які відновили роботу дошкільних закладів, чекало «зарплатне розчарування». Вони замість повного окладу отримали від окупантів по 1300 гривень готівкою.
Раніше у Міністерстві юстиції пояснили, яких педагогів вважатимуть колаборантами: «понесуть покарання ті вчителі, які пропагують російські наративи у закладах освіти, підтримують тимчасову окупацію та навчають дітей за російською програмою».
Щоб уникнути співпраці з окупантами, освітній омбудсмен Сергій Горбачов рекомендував оголосити простій, в умовах якого освітяни мають отримувати не менше ніж ⅔ зарплати.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко пояснив «Новинам Приазовʼя», в яких випадках можуть бути притягнуті до відповідальності особи, що працюють в освітній, медичній, комунальній та інших сферах.
«Щодо питання про вчителів, про лікарів, про тих, хто, наприклад, прибирає дороги, забезпечує водопостачання, енергозабезпечення, теплозабезпечення – це все абсолютно мирні професії, і це, будемо говорити, навіть не піддається сумніву щодо того, чи здійснюється колабораційна діяльність, яка підриває державний устрій, цілісність, недоторканість нашої держави», – зазначив він.
«Тут має бути чітко визначений факт вчинення злочину цією особою, в чому полягає цей факт злочину, особа, наприклад очолила якийсь там рух і агітувала, вчиняла діяльність за те, щоби провести «референдум» і скасувати, скажімо, юрисдикцію української держави на цій території і закликала Росію. Це може розцінюватися як заклики до повалення конституційного ладу, є такі статті, і може бути як колабораційна діяльність», – пояснив Павліченко.
Директор «Агентства розвитку Приазов’я», політолог Костянтин Батозський розповів, що «особи, які співпрацюють з російськими військовими на окупованій частині півдня України, не впливають на процеси, які відбуваються в регіоні». Вони потрібні Росії для реалізації майбутніх сценаріїв, вважає експерт.
Росіяни дозволяють кошмарити місцевий бізнес для того, щоб здобувати грошіКостянтин Батозський
«Вони не вирішують жодних питань, умовно: їм росіяни дозволяють кошмарити місцевий бізнес для того, щоб здобувати гроші і якимось чином задовольняти потреби найбільш вразливих прошарків населення – як-от пенсіонери – шляхом роздачі їм допомоги. Основна ж їхня робота – це «легітимізувати», поставити підпис свій під якимось «рішенням», яке «ухвалять» окупанти щодо подальшої долі цих територій», – каже політолог.
Костянтин Батозський зазначив, що «в українському законодавстві достатньо інструментів для покарання звинувачених у колабораціонізмі осіб». На думку експерта, довести такі злочини нескладно, оскільки відповідна інформація в багатьох випадках оприлюднена в публічному просторі.
Факт їхньої колаборації не доведений в українських судах, але, з точки зору суспільної легітимності, вони є зрадниками, тому вони є колаборантамиКостянтин Батозський
«Факт їхньої колаборації, він доведений тим, що вони себе називають самопроголошеними лідерами і де-факто здійснюють якісь повноваження, які можуть бути тільки в українських чиновників. Тому ці люди, факт їхньої колаборації не доведений в українських судах, але, з точки зору суспільної легітимності, вони є зрадниками, і тому вони є колаборантами», – пояснив Батозський.
Також він додав, що за останні роки держава розробила механізми для притягнення зрадників до відповідальності. Костянтин Батозський розповів, що деякі особи, які свого часу співпрацювали з Росією на окупованих територіях Донбасу, вже відбувають покарання за українським законодавством. Серед таких він назвав Романа Лягіна, який очолював «виборчу комісію» під час проведення так званих «референдумів» і «виборів» в ОРДО. Політолог також вказав на те, що деякі особи, що співпрацювали з окупантами на окупованій частині Донбасу з часом «були ліквідовані», зокрема колишній очільник угруповання «ДНР» Олександр Захарченко, ватажок бойовиків Михайло Толстих на прізвисько «Гіві» та інші.
- Після 2014 року, коли РФ анексувала Крим та підтримувала російські гібридні сили на окупованій частині Донбасу, точилися суперечки стосовно вживання значення «колаборант» до жителів цих територій. Український уряд закликав відмовитись від слова «колаборант», щоб не ображати населення окупованих територій.
- Пропонувалося визначити як колаборантів тих, хто обіймав посади в органах окупаційної адміністрації, організовував псевдореферендум, брав участь у бойових діях (без убивств та пограбувань – бо це вже кримінал) чи проводив інформаційні кампанії проти української державності. За сім років було написано два проєкти такого закону:
- перший, «Про заборону колабораціонізму (6170)» подала до Верховної Ради група депутатів на чолі з Ігорем Лапіним («Народний фронт») у 2017 році. У 2019 році проєкт відкликали.
- другий, «Про захист української державності від проявів колабораціонізму (7425)» подала група розробників на чолі з активістом Віталієм Овчаренком та юристкою Іриною Лоюк, також у 2017-му, і його відкликали у 2019-му.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
