З Києва до Канева на швидкісному теплоході. Чи є майбутнє у такої туристичної атракції?

З Києва до Канева і назад на один день по дніпрових хвилях з вітерцем, насолоджуючись мальовничими краєвидами. Такий туристичний тур у тестовому режимі презентує Державне агентство розвитку туризму спільно з Міністерством культури. У разі успішного запуску пробного проєкту чиновники планують зробити такі маршрути регулярними вже наступного року, підключивши до цього місцеву владу і туроператорів.

Пробні рейси

Вивчити попит і відновити туристичні мандрівки по Дніпру, включно з можливістю співфінансування таких програм з боку держави – про таку мету говорять у Державному агентстві розвитку туризму. Під час промотуру учасники мали можливість:

• пройти шлюзами по Дніпру;
• відвідати Канівський заповідник з музеєм Шевченка;
• побувати на екскурсії на ГЕС.

«Розвиток річкових маршрутів є одним із пріоритетних напрямів у розвитку туризму України. За ініціативою міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка ДАРТ реалізувало запуск пілотних промомаршутів Дніпром для фокус-груп і представників туристичного бізнесу.

Впевнена, що ця ініціатива міністра матиме відгук у серцях наших громадян і у свою чергу дасть поштовх відновленню історичних річкових маршрутів», – цитує свою очільницю Мар’яну Олеськів Держагенство туризму на своїй офіційній сторінці у фейсбуці.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко зі свого боку обіцяє вже з наступного року на регулярній основі мінімум два річкові маршрути – Київ-Канів та Київ-Чорнобиль. За його словами, ця модель відпрацьована з місцевою владою, туроператорами, Міністерством інфраструктури України.

«Ці маршрути мають величезний потенціал для внутрішнього і не тільки туризму. Головне, вони формують традицію подорожей на вихідні. З такими мальовничими річками, які є в нашій країні, соромно не використовувати такий шанс», – пише міністр у фейсбуці.

У Міністерстві інфраструктури анонсують ще амбітніші проєкти. Очільник відомства Олександр Кубраков обіцяє запустити рейси на швидкісних теплоходах з Києва до Чорнобиля, Переяслава-Хмельницького і Трахтемирова.

«Попит вже вивчили»

Влада неодноразово заявляла про свої наміри запускати річкові маршрути. «Дивними» виглядають спроби чиновників вивчати попит на ці рейси, адже це вже давно було зроблено, зауважує у коментарі Радіо Свобода власник швидкісного судна «Полісся» Дмитро Власов.

На його думку, «підозрілими» виглядають і організація пілотних рейсів і запрошення фокус-груп, та й сам тендер на 2,5 мільйони гривень один раз був скасований, а повторний складно знайти у системі Prozorro.

Дмитро Власов

«Я у квітні спілкувався з Олександром Ткаченком. Мені тоді здавалось, що він розуміє суть справи. А зараз таке враження, що владі аж кортить витратити бюджетні кошти на проєкт, який не має сильної комерційної складової. Всі ці промо-матеріали, підігрівання інтересу відгонять поганим піаром. Чи не трапиться так, що до справи долучать якусь компанію-«прокладку», яка возитиме «мертві душі», – зазначає Дмитро Власов.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Як зазначив у розмові з Радіо Свобода директор центру розвитку туризму Володимир Царук, проблема річкових пасажирських туристичних перевезень грунтується на двох «китах»:

• застарілих плавзасобах або ж їхньої відсутності;
• браку причалів. А ті, що були побудовані за радянських часів, потребують ремонту і не можуть приймати судна.

Відтак, на його думку, тестувати маршрути зараз немає сенсу, тим більше в кінці навігаційного періоду.

Володимир Царук

«Те, що маршрути привабливі, і так зрозуміло. Маємо позитивний досвід Херсонщини, де свого часу компанія «Нібулон» побудувала судна нового класу. Вони робили пасажирські перевезення при дотації місцевої влади.

Тобто попит був навіть серед місцевих мешканців, які не такі платоспроможні, як кияни», – зауважує Володимир Царук.

Ціна питання

Усе впирається у вартість квитка на річкові круїзи, зауважує Дмитро Власов і додає, що за його розрахунками, мандрівка на один день з Києва до Канева і назад обійдеться одній людині не менш, ніж у 1800-2000 гривень. Основна частина витрат – пальне.

«За меншу суму я просто не готовий возити людей. З цих грошей ще й треба утримувати судна і платити екіпажу. Я зустрічав суми і 600 і 900 гривень за квиток. Чи може дотувати держава? Тоді виникає питання – яким чином визначатиметься актуальність ціни, і хто розподілятиме кошти?» – запитує власник судна.

Незважаючи ні на що, Дмитро Власов вірить в успіх туристичних річкових мандрівок. Єдине, прагне робити це без участі держави, перерізання «червоних стрічок» і порожніх обіцянок. Варто лише почекати, каже він, коли розвіється токсичність навколо цього піар-проєкту.

Тоді за кілька років можна буде налагодити нову туристичну атракцію і перетворити річкові мандрівки на «родзинку» внутрішнього туризму в Україні.