«Жорстка посадка» Яценка: чи покарають Коломойського за «Приватбанк», і хто поверне українцям гроші

Колишній заступник голови правління «Приватбанку» Володимир Яценко, затриманий під час спроби вилетіти з України, начебто причетний до виведення більшості коштів з банку напередодні його націоналізації – стверджують експерти та представники банківського сектору, опитані Радіо Свобода. Вони називають «надводною частиною айсберга» виведені з «Приватбанку» понад 130 мільйонів гривень, що Яценку та його спільникам інкримінує НАБУ. Що може означає такий поворот у справах, пов’язаних із «Приватбанком»?

Володимир Яценко, який 22 лютого хотів вилетіти чартером із Дніпра до Відня, але натомість опинився у СІЗО – колишній заступник голови правління «Приватбанку». Йому та ще двом експосадовцям банку інкримінують виведення з нього понад 136,89 мільйонів гривень – в останні дні перед націоналізацією «Приватбанку».

Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України, яке 22 лютого повідомило про підозру Яценку та його спільникам.

«У грудні 2016 року вони, за день до визнання «Приватбанку» неплатоспроможним, на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку цю суму на користь страхової компанії, пов’язаної з кінцевими бенефіціарами «Приватбанку», – йдеться в повідомленні.

У НАБУ не називали підозрюваних поіменно, але уточнили, що серед них є:

• Колишній голова правління ПАТ КБ «ПриватБанк»;
• Колишній перший заступник голови правління банку;
• Колишня керівниця одного з підрозділів «ПриватБанку», яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов’язаній страховій компанії.

Водночас українські медіа наводять імена цих осіб, чиї посади у переддень націоналізації банку точно збігаються з тими, які назвало НАБУ.

Окрім Володимира Яценка – це екскерівник «Приватбанку» Олександр Дубілет, а також колишня перша заступниця голови правління СК «Інгосстрах» (Дніпро) Олена Бичіхіна, яка поєднувала цю посаду з роботою в одному з підрозділів банку.

НАБУ повідомляє про про два транші, які надійшли з «Приватбанку» до СК «Інгосстрах»: це колишня російська страхова компанія, яку до націоналізації «Приватбанку» викупив його тодішній співвласник Ігор Коломойський.

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова погодила повідомлення про підозру Володимиру Яценку за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». І натякнула, що тепер справа рухається «у потрібному руслі», та що іншим причетним до виведення коштів з банку теж «варто приготуватися».

«Другий і третій пішли. Точний рахунок матчу – таємниця слідства. Наголошую – ніякої політики, жодних зволікань, виключно докази, свідчення, експертні висновки і процесуальний прагматизм. Справи так званої групи «Приватбанку» – це далеко не єдина траєкторія руху нашого спільного з НАБУ та САП локомотиву. На всі питання, що турбують суспільство вже багато років, будуть надані адекватні часу та простору відповіді. Раджу приготуватися тим свідкам (поки що), на діяльність яких правоохоронці дивились із закритими очима – відкриємо. Впевнена, цей натяк зрозумілий», – написала Венедіктова у фейсбуці.

Сполучені Штати Америки вже привітали дії України проти колишніх посадовців «Приватбанку», повідомило посольство США у твітері.

«Вітаємо НАБУ, ОГП та України за рішучі дії проти колишніх посадовців «ПриватБанку», яким повідомили підозри у розтраті мільйонів грн українських платників податків. Такі відважні дії є важливим кроком у боротьбі з корупцією», – заявили в посольстві.

Хто такий Володимир Яценко, і чому його арешт – це важливо?

• Володимир Яценко народився у Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ) у 1969 році.
• Закінчив Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара за спеціальністю «Інформаційні системи керування та технології».
• У «Приватбанку» працював від самого його створення, з 1992 року.
• У 1998 році отримав посаду заступника голови правління. В цей час Яценко відповідає за надання позик великим компаніям – це так зване «корпоративне кредитування».
• У 2000-х роках відповідав за створення колекторської служби «Приватбанку».
• Звільнився з банку одразу після його націоналізації.
• Володимир Яценко був міноритарним акціонером «Приватбанку» – разом із Олександром Дубілетом, Людмилою Шмальченко, Тимуром Новіковим та ще кількома особами. Вони оскаржували в судах його націоналізацію, заявляючи, що їхні права на власність були порушені.
• Яценко, Дубілет та інші колишні акціонери та менеджери «Приватбанку» створили новий банківський онлайн-сервіс «Монобанк» (один з продуктів «Універсалбанку», що належить групі «ТАС» Сергія Тігіпка), який набуває дедалі більшої популярності в Україні.
• Володимир Яценко є співвласником ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД», яке і є розробником сервісу «Монобанк».

Інші власники цієї структури – Михайло Рогальський, Людмила Шмальченко, Вадим Ковальов, Євгенія Кривенко та Олексій Дубілет (син Олександра Дубілета).

• Паралельно Яценко володіє ще низкою компаній у різних містах України, свідчать бази даних юридичних осіб.

Частина експертів та представників банківського сектору, з якими поговорило Радіо Свобода, впевнені, що без згоди та участі Яценка було б неможливо вивести всі ті 155 мільярдів гривень (або 5, 5 мільярдів доларів) з «Приватбанку», які утворили критичну «діру» в його капіталі та змусили державу націоналізувати банк 18 грудня 2016 року заради його порятунку.

У підсумку цей дефіцит коштів наповнювали за рахунок платників податків: ішлося про понад три тисячі гривень у перерахунку на кожного громадянина України.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса у розмові з Радіо Свобода стверджує, що схему виведення коштів банку через комерційні кредити пов’язаним особам координував особисто Володимир Яценко.

«Ця людина дуже важлива у справах щодо націоналізації «Приватбанку», оскільки очолювала напрям корпоративного кредитування. А як ми знаємо, саме 95% корпоративного кредитного портфелю – це гроші, які надійшли від банку до пов'язаних (з його власниками) осіб, – пояснює інвестбанкір. – Вранці звичайні українці приносили гроші в «Приватбанк», а ввечері Ігор Коломойський (тодішній акціонер банку – ред.) за ці ж самі гроші пив шампанське у Женеві. Яценко відповідав саме за те, щоб ці гроші вкладників потрапляли до Коломойського».

Інші експерти вказують на те, що справа Яценка – це події останнього дня, коли банк ще перебував у власності Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, але вже мав величезний дефіцит коштів. Попри це, кошти продовжували виводити всіма способами, якими це було можливо, наголошують співрозмовники Радіо Свобода.

Справа, у якій затримали Володимира Яценка, є лише надводною частиною айсбергу в питанні виведення коштів з «Приватбанку», пояснюють представники банку.

Радіо Свобода звернулося до правління «Приватбанку» за офіційним коментарем про «кейс Яценка», однак відповіді наразі не отримало.

Підозра і арешт Яценка: чи завершується в Україні «епоха Коломойського»?

Олігарх Ігор Коломойським називав своїм бізнес-партнером чинного президента України Володимира Зеленського – ще коли той висунув свою кандидатуру на виборах.

Відтоді ціла низка експертів вважали групу впливу Коломойського однією з найпотужніших в оточенні Зеленського. Вплив Коломойського в Україні – тема кількох розслідувань Радіо Свобода.

Підозра, оголошена Володимиру Яценку та іншим експосадовцям «Приватбанку»: чи свідчить вона про ослаблення впливу олігарха, або навіть про кінець «епохи Коломойського» в Україні?

Те, що українські спецслужби розвернули чартер Яценка і затримали його – знакова подія, проте її спричинило аж ніяк не ослаблення впливу Коломойського в Україні, стверджує Сергій Фурса.

«Йдеться не стільки про зменшення впливу групи Коломойського у владі, скільки про вплив та увагу американської адміністрації, які посилилися після перемоги на президентських виборах у США Джозефа Байдена. І вплив американців, відповідно, знижує вплив Коломойського в Україні», – робить висновок інвестиційний банкір.

Зі свого боку, співзасновник партії «Демократична Сокира» Антон Швець, який є одним із системних критиків Коломойського, вважає ці дії правоохоронців не настільки рішучими та ефективними, якими вони можуть здатися на перший погляд. Він звертає увагу Радіо Свобода на кілька моментів:

«Ідеться про дуже невелику суму, в порівнянні з обсягом усіх коштів, які вивели з банку. Бо це лише один з багатьох епізодів, чи не найменший з них. І в ньому суто з правової точки зору можуть виникнути проблеми з запобіжним заходом».

Окрім того, на думку Швеця, генпрокурорка Ірина Венедиктова обрала з-поміж кількох епізодів справи саме цей – з незрозумілих мотивів.

«І цей епізод в дуже дивний спосіб став відомим. Володимир Яценко, як виглядає, дізнався про те, що готується, і намагався втекти», – припускає Швець.

Він згадує про те, що раніше цей колишній топ менеджер «Приватбанку» не ховався від слідства: «був впевнений, що руху за цими справами не буде, а якщо буде – то група Коломойського його юридично захистить».

Активізація справ проти тих, хто виводив кошти з «Приватбанку», ймовірно, є спробою української влади позбутися ярлика «наближеності до Коломойського», припускає виконавчий директор організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик. Однак він не виключає, що справу Яценка можуть поховати так, як, на його думку, поховали справу НАБУ проти заступника голови ОП Олега Татарова:

«Такі рішення влади і правоохоронних органів нас приємно дивують. Я сподіваюся, що підозри Яценку та іншим фігурантам виписані правильно, а не поспіхом, під тиском обставин», каже Андрій Боровик.

Яценко під вартою: що далі?

Справа про виведення коштів з «Приватбанку» Володимиром Яценком і його колегами стосується понад 130 мільйонів гривень, тоді як загальна сума нестачі коштів вкладників – в тисячу разів більша, визнає більшість експертів, опитана Радіо Свобода.

Тому, на їхню думку, доля повернення цих коштів вирішуватиметься у багатьох судових провадженнях, причому як в Україні, так і за кордоном.

На думку Андрія Боровика, справи щодо виведення коштів з «Приватбанку» можуть по-різному вплинути на долю Коломойського та його менеджменту.

«В будь-якій справі є вигодонабувачі. А є – ті, хто її реалізує. Досить часто ми бачимо, що «зливають» виконавців. А той, хто за ними стоїть – лишається недоторканим», – попереджає Боровик.

Водночас покарання всіх тих, хто сприяв виведенню коштів мільйонів вкладників із «Приватбанку», від його головних екс-акціонерів Коломойського та Боголюбова і до міноритаріїв Яценка та Дубілета, є справою честі для України, так само як і повернення цих коштів, визнає представник «Трансперенсі Інтернешнл Україна».

«Провідні аудиторські компанії світу зробили свої висновки про те, ким, коли та куди були виведені ці кошти. І тепер це питання іміджу України: чи готова вона боротися з таким масштабним фінансовим шахрайством, від якого постраждало пів країни, – наголошує Андрій Боровик. – Я дуже сумніваюся, що коли з банку зникає 5,5 мільярдів доларів, то члени правління нічого про це не знають та не беруть жодної участі в цьому».

Генпрокуратура дала зелене світло лише одному з численних епізодів, які виявило слідство, і чи готові в офісі генпрокурора та на Банковій довести всі їх до кінця – немає впевненості, наголошує Антон Швець.

Зі свого боку, і в НАБУ, і в нинішньому керівництві «Приватбанку» говорять про великий обсяг роботи, яку виконали слідчі. А також – про цілу низку судових процесів в Україні та за кордоном для того, щоб притягти до відповідальності тих, хто виводив із банку кошти, а самі кошти – повернути.

Тим часом у США, Великобританії та в інших юрисдикціях тривають судові процеси проти Коломойського та Боголюбова. Частина з них стосується нерухомості, яку ці колишні акціонери «Приватбанку» могли придбати за рахунок виведених з банку грошей.

Уряд України 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку» і влив у його капітал понад 155 мільярдів гривень.

Ексвласники банку, його акціонери, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, вважають незаконною націоналізацію, внаслідок якої вони повністю втратили свої акції. Тоді як «Приватбанк» і держава вимагають від них додаткового відшкодування збитків.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» ці дані, опубліковані Національним банком України.