Два українські олігархи, які перебувають під розслідуванням ФБР через відмивання коштів, позиваються до влади США через спробу заволодіння їхньою комерційною будівлею в Техасі вартістю 23 мільйони доларів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні. Позивачі заявили, що дії уряду США порушують суверенітет їх країни.
5 лютого американська холдингова компанія Optima Ventures, підконтрольна мільярдерам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, повідомила суд штату Флорида, що скористається правом арбітражу в Міжнародному центрі з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID).
Торік Міністерство юстиції США конфіскувало три комерційні будівлі Optima Venture, в тому числі в Техасі, Кентуккі та Огайо. Коломойського та Боголюбова звинуватили у придбанні цих будівель за кошти, привласнені «Приватбанком» (що перебував на той час у власності Коломойського і партнерів), а потім відмиті американськими компаніями.
Мільярдери заперечують ці звинувачення, заявляючи, що в Україні їм не висунули звинувачення в жодному злочині. За їхніми словами, на частину коштів «Приватбанку» придбали будівлі в Техасі відповідно до угод про позики.
«Сполучені Штати намагаються регулювати ситуацію, що відбувається в Україні, керувати українським банком на території України та експропріювати інвестиції українських інвесторів у комерційну будівлю в Техасі. Це засновано на власному тлумаченні та застосуванні українського кримінального законодавства», – йдеться в скарзі, поданій до ICSІD.
Позивачі також стверджують, що «США фактично прагнуть замінити собою прокуратуру України».
Поки невідомо, чи будуть олігархи домагатися арбітражу щодо двох інших будівель, які уряд США намагається конфіскувати. Адвокати Optima Ventures не відповіли на запит щодо коментарів.
Коломойський – один із найпотужніших олігархів в Україні, який має активи в різних галузях, від нафтогазової промисловості до металургії та засобів масової інформації. Його телевізійні канали підтримали кандидатуру президента Володимира Зеленського під час кампанії 2019 року. Як повідомляється, Коломойський має тісні зв’язки з адміністрацією глави української держави.
Українські ЗМІ також заявляють, що Коломойський мав вплив на національні суди. Західні чиновники неодноразово відзначали, що українські суди часто підвладні впливовим політичним та бізнес-лідерам.
Національний банк України у 2016 році звинуватив Коломойського та Боголюбова у використанні «Приватбанку», який на той час був одним із найбільших кредиторів країни, як «особистої скарбнички» для розподілу позик. Пізніше Україна націоналізувала банк і виділила 5,5 мільярда доларів, щоб запобігти його краху.
Сполучені Штати звинувачують українських бізнесменів у відмиванні позик від «Приватбанку» через «компанії-оболонки» в штаті Делавер за допомогою двох американських партнерів Мордехая Корфа та Уріеля Лейбера. Ці партнери контролюють американські активи Коломойського і Боголюбова з Маямі та володіють меншою часткою Optima.
Вільям Кіртлі, адвокат із Женеви, який спеціалізується на інвестиційному арбітражі при Aceris Law, заявив Радіо Свобода, що справа Optima Ventures в ICSID є «досить великою справою», оскільки арбітражі проти Сполучених Штатів трапляються нечасто. Більшість арбітражних справ ICSID стосуються країн із ринком, що розвивається. Наприклад, таких, як Україна, де верховенство закону слабке.
Згідно з даними ICSID, з більш ніж 800 випадків, зареєстрованих упродовж десятиліть, США були стороною лише 5 разів, або в 0,6 відсотка таких справ. Східна Європа та Центральна Азія – найбільший регіон за числом випадків, на який припадає трохи більше чверті всіх справ.
ICSID був створена в 1960-х роках для врегулювання спорів, що виникають між інвестором – фізичною особою чи корпорацією та іноземним урядом.
Однак арбітраж ICSID, по суті, недоступний для більшості людей, за винятком дуже заможних, через високу вартість, сказав Кіртлі.
Середня вартість арбітражу для позивача становить 6 мільйонів доларів, згідно з дослідженням Allen & Overy за 2017 рік.
Суди ICSID вирішують обмежену кількість питань, включаючи експропріації, і намагаються визначити, чи було порушено міжнародне публічне право.
Трибунал може розглядати рішення національного суду під час ухвалення рішення, але це не є обов’язковим, додав Кіртлі.
За його словами, арбітраж може вирішити, що конфіскація була незаконною незалежно від того, що визначив національний суд.
Навіть якщо суд визначить конфіскацію законною, він усе одно може призначити компенсацію іноземному інвестору, зауважив адвокат.
Однак, як правило, трибунали не присуджують компенсацію іноземному інвестору, якщо національний суд конфіскує актив через злочин, підкреслив він.
«Іноземному інвестору дуже важко виграти справу, коли у них нечисті руки... Якщо те, що робить [Коломойський], є незаконним згідно з американським законодавством, то Сполучені Штати мають дуже низькі шанси будь-коли отримати покарання за це», – пояснив Кіртлі.
Міністерство юстиції США заявило, що не вважає, що його дії порушують двосторонній інвестиційний договір між Україною та США, згідно із заявою Optima Ventures від 5 лютого.
США понад 20 років тому підписали двосторонній договір із Україною, на якому ґрунтується позов щодо Optima Venture.
Арбітраж ICSID – не єдина спроба Коломойського та Боголюбова для захисту їхніх статків у США.
У грудні 2020 року їхній американський холдинг Georgian American Alloys (GAA) подав позов проти своєї американської страхової компанії за неприйняття пов’язаної зі справою «Приватбанку» скарги.
«Приватбанк» подав до суду позов до Корфа та Лейбера в суді штату Делавер на сотні мільйонів доларів. У позові стверджувалося, що вони обдурили банк і використали ці гроші для купівлі американських активів, зокрема дочірньої компанії GAA.
Відповідно до позову, страховий поліс GAA від AXIS включав покриття «протиправного діяння», вчиненого компанією, її дочірніми компаніями або директорами. Корф і Лейбер є серед директорів холдингу.
Коломойський, Боголюбов та їхні американські партнери стверджують, що позов «Приватбанку», який, за їхніми словами, представляє «різні помилки та упущення щодо видачі корпоративних позик», має охоплювати цю політику.
Компанія AXIS не відповіла на запит Радіо Свобода про коментар.
