Б'ють навмисне і хваляться: навіщо Росія нищить готелі у прифронтових містах?

Готелі в прифронтових регіонах стають ціллю російських атак – лише за останні чотири тижні ракети вразили сім закладів на півдні і сході України: у Вилковому на Одещині, Краматорську, Запоріжжі й тричі у Кривому Розі.

Жертвами цих атак були лише цивільні – журналісти, зооволонтери, мама з дитиною. Втім, російська пропаганда у бравуючому тоні повідомляла про «іноземних найманців» та місця дислокації ЗСУ, які буцімто розміщувалися всередині, а також – що жага військових селитися у примітних готелях радує, бо російському підпіллю не потрібно вишукувати їхні сховки. Однак ні в знищених готелях, ні поблизу військові не перебували.

Волонтери, медійники, учасники гуманітарних місій, представники міжнародних організацій, бізнесмени, рідні військових – люди, які зупиняються у готелях прифронту, щоразу ризикують бути міщенню. Про цілеспрямованість таких атак заявляли і журналісти, і правозахисники, і український президент. Тож фахівці з безпеки радять українцям, які їдуть у зону бойових дій по роботі, не селитися в таких місцях. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) покажуть, чому те, що готелі давно перетворилися на мішень, – не перебільшення.

Які готелі постраждали?

«У прифронтових містах, особливо на Донеччині, Луганщині та в інших регіонах, де ведуться активні бойові дії, дуже важко знаходити місця, де можна поселитися і переночувати. Але, на жаль, це не наші правила. Це правила, писані кров’ю, пораненнями і правила, писані нашим ворогом, який обстрілює місця скупчення людей. Особливо, якщо вони знають про такі готелі, де селяться журналісти та працівники інших міжнародних місій, туди «прилітає». Це було вже не один раз», – каже медіаекспертка ГО «Інститут масової інформації» та тренерка з безпеки для журналістів Ірина Земляна.

Ось найбільші готелі на територіях, близьких до бойових дій, які постраждали від атак російської армії за два з половиною роки повномасштабної війни.

«Краматорськ», 2022 та 2023

Однойменний готель розташований у самому центрі міста. Вночі 18 серпня 2022-го біля нього утворилася вирва від падіння російської ракети, сильно постраждала половина будівлі – номери, які виходили на задній двір. Ракета влучила у вузол розподілу води, електрики і газу. Вибухова хвиля винесла вікна і міжкімнатні двері, поруйнувала меблі всередині. Також постраждали довколишні будинки і споруди.

За словами власниці, у цю ніч в готелі були зайняті два номери: в одному мешкала подорожуюча, в іншому – журналісти, також в будівлі перебували керуючий і охоронець. Усі залишилися живими, адже поселилися у номерах з внутрішньої сторони. Одна жінка зазнала поранень, їй надали медичну допомогу.

А вже 27 червня 2023-го ракета «Іскандер» влучила точно у ресторан «Ріа-Піца», який є прибудовою до готелю. Тоді загинули 13 людей, серед яких – письменниця Вікторія Амеліна, троє дітей і семеро офіціантів піцерії – здебільшого хлопців та дівчат 17-20-ти років.

«Дружба», Покровськ. 2023 та 2024

У це місце російські ракети цілили двічі. 7 серпня минулого року російська армія обстріляла місто двома ракетами «Іскандер». Перша влучила в п’ятиповерхівку поруч з готелем, а через 40 хвилин, коли рятувальники і медики надавали допомогу постраждалим, друга ракета вдарила у «Дружбу».

За словами начальника МВА, на момент влучання «Дружба» не працювала – заклад закрили через небезпеку.

Розбір завалів тривав майже до вечора наступного дня, вночі його призупиняли через високу загрозу повторних обстрілів. Тоді загинуло семеро людей: п'ятеро цивільних (серед яких двоє дітей), військовий і рятувальник. 82 людини постраждали, серед них 29 поліцейських. Один з них – герой документального фільму «20 днів у Маріуполі», який вивіз з окупованого міста знімальну групу.

Вдруге будівля непрацюючого готелю постраждала 31 серпня цього року: в неї поцілили дві ракети С-300.

«Optima Рівер Миколаїв», 2024

28 квітня три з п’яти випущених по Миколаєву «Шахедів» вдарили по готелю в історичній частині міста, поруч з дитячою спортивною школою і стадіоном. Готель знову відкрили 17 липня 2023 року після того, як він вперше постраждав від обстрілів 31 липня 2022 року. Тоді по ньому прилетіло дві ракети С-300 з окупованої Херсонської області. Жертв і поранених, на щастя, не було.

«Сапфір», Краматорськ. 2024

Готель у житловому кварталі міста став мішенню для удару ввечері у День незалежності. За інформацією обласної прокуратури, по ньому вдарила балістична ракета «Іскандер-М», і на місці кореспондент Донбас Реалії побачив, що вона майже «склала» праву задню чверть будівлі.

Наслідки російської атаки на готель у Краматорську Донецької області. 25 серпня 2024 року

У цей час в «Сапфірі» перебувала команда британської інформагенції Reuters. Радника з питань безпеки Раяна Еванса пів доби шукали під завалами (уночі пошукові роботи кілька разів переривали через загрозу обстрілів), він загинув. Оператор Іван Любиш-Кірдей досі перебуває у реанімації. Легші поранення отримали ще троє журналістів, працівник готелю і дві місцеві жительки з довколишніх будинків і польська журналістка Моніка Андрушевська, яка проїжджала автівкою повз.

Серед потерпілих були загалом громадяни України, США, Латвії, Британії, Франції, Польщі та Німеччини. Удар по «Сапфіру» коштував Росії три мільйони доларів (близько 122 мільйони гривень) – така вартість ракети «Іскандер-М». А російська пропаганда раділа, що РФ вразила «пункт дислокації Іноземного легіону».

«Гранд-Палас», Запоріжжя. 2024

2 вересня в будівлю закладу в спальному районі міста поцілив російський «Іскандер», в готелі перебували люди. Загинули жінка з восьмирічним сином. 12-річну дівчинку доставили до реанімації з переломами, опіками і травматичним шоком. Ще один постраждалий – чоловік з переломом грудини і осколковим пораненням. Працівники готелю перебували у тій частині будівлі, яка вціліла.

Раніше в місті постраждали ще два готелі: у 2022 році ворожі ракети влучили у «Санрайз», а у 2023-му – зруйнували частину фасаду готелю Reikartz.

«Зоря», Миколаївка. 2024

«Від потужного вибуху світло було на все місто», – писали 7 вересня близько 22:00 у місцевих пабліках. На Миколаївку скинули чотири плануючі авіабомби «ФАБ-250», повідомила прокуратура.

Авіабомба влучила в будівлю готелю, зруйнувавши щонайменше три поверхи. Від потужного вибуху в будинках поблизу вилетіли двері і вікна з рамою, пошкодився дах, в деяких квартирах у меблі залетіли уламки. Біля готелю почалася пожежа – загорілась трава.

Під завалами опинилися двоє зооволонтерів з громадської організації «ЗооКонтроль», які приїхали до Миколаївки, щоб стерилізувати безпритульних тварин. Їх шукали всю ніч. Чоловіки загинули.

І це далеко не повний перелік готелів прифронту, які постраждали від атак. Російські військові цілять як по обласних центрах, так і по містечках у громадах і районах.

Наприклад, на початку цього року місцева влада повідомляла про влучання російської ракети ЗРК С-300 у прибудову до готелю в Мирнограді. У закладі перебували близько 30 людей, вони не постраждали. Втім, за інформацією місцевих журналістів, ракета потрапила в один з номерів, а два поверхи будівлі були вкриті пилом і завалені будівельним сміттям.

А у травні 2024 року внаслідок обстрілу загорілася будівля готелю у Нікополі: у вогні опинився дах і перекриття. З міркувань безпеки влада і місцева преса не вказували назв готелів. Були влучання і по готелю «Optima» у Херсоні.

Руїни готелю "Зоря" в Миколаївці

Як Росія виправдовує ці удари?

Кремль не заперечує цих ударів: навпаки, позначає їх як свої воєнні успіхи. «Значна кількість іноземних найманців», «штаб ВМС», «військові цілі» – так російські новинні ресурси і мілблогери пояснюють, буцімто будівлі були законними воєнними цілями.

Приміром, російське інформагенство ТАСС не приховує, що удар по «Гранд-Паласу» в Запоріжжі завдали навмисне – «Іскандером», по нібито «пункту тимчасової дислокації іноземних найманців». Роспропаганда звітує про знищення «до 50 військовослужбовців ЗСУ, у тому числі 19 найманців із Великобританії».

Вигадка про іноземних бійців – тенденція: вона супроводжує чи не кожен матеріал російських інфоресурсів про влучання в готелі.

Після удару по «Сапфіру» російське видання «Аргументы и факты» писало, що «жага іноземних найманців ЗСУ селитися в найбільш дорогих і прикметних готелях України просто вражає і водночас радує», адже російським «підпільникам» не доводиться розшукувати сховки із закордонними військовими. А в телеграм-каналах з’являлися повідомлення, що атака на британських журналістів – покарання за те, що вони начебто «незаконно перетнули державний кордон Росії».

Втім, місцева влада наголошує: у закладах не проживали військовослужбовці, як і не було поблизу жодних воєнних об’єктів. Це підтверджують і репортери, які працювали на місцях влучань.

«Повідомлення російської пропаганди про обстріли готелів будуть зазвичай звучати однаково. Вони поцілили у місця скупчення або у місця дислокації військових, тобто вони ніколи не говорять, що це – цивільні жертви. Так само вони говорять про «знешкодження» якогось військового об’єкту, що не є правдою. Але ми, як один, після всіх обстрілів готелів спостерігаємо це в російській пресі», – каже Ірина Земляна.

Цілеспрямований удар по готелю в Краматорську – одна з версій слідства, яку розглядає Донецька прокуратура.

Про умисний удар сказав і Володимир Зеленський: «Звичайний міський готель був зруйнований російським «Іскандером». Абсолютно цілеспрямовано, продумано».

Де поселитися під час відрядження у прифронт? Поради фахівців з безпеки

«Найбільше в цій історії мене вразило навіть не людожерство росіян (чого ще чекати від нацистів?), а легковажність журналістів, – так зреагував на удар по «Сапфіру» донецький журналіст Денис Казанський. – Начебто всі досвідчені люди, які давно знімають війну, і все одно додумалися заселитися в готель! У прифронтовому місті, де по готелях із журналістами цілеспрямовано б'ють».

З 2022 року інструктори з безпеки радять не селитися в готелях прифронтової зони. Особливо це стосується місць, відомих тим, що там збираються журналісти, працівники моніторингових місій, громадських організацій тощо. Натомість краще орендувати квартиру, каже Ірина Земляна. Важливо не «світити» місце, адже в частині випадків удари здійснили з допомогою навідників (є вироки).

«Навіть можна їх співорендувати з колегами і зробити собі такий маленьких хаб, про який не дуже буде відомо для всіх», – розповідає експертка.

Якщо йдеться про велике місто з розвиненою мережею готелів, то обирати місце для зупинки слід у тих районах, які, як правило, не обстрілюються: Ірина радить промоніторити, де були прильоти, і уникати таких місць. Так само погана ідея – селитися у центрі, краще обирати більш віддалені місця.

«Хороша ідея – запитати поради у місцевих журналістів, мешканців, громадських активістів: у якому районі, на їхню думку, може бути найбільш безпечно. Зазвичай це спрацює. Зрозуміло, що потрібно враховувати, щоб там не було жодних об’єктів критичної інфраструктури, складів, промислових зон. Так само не варто селитися поруч з будь-якими військовими об’єктами або місцем розташування військових», – додає тренерка з безпеки для журналістів.

Російський ракетний удар по Кривому Розу пошкодив готель

Не знімати квартиру, якщо поблизу розташований готель, гуртожиток, навчальний заклад, промзона, військовий об'єкт (навіть якщо він покинутий дуже давно) радив і харківський журналіст, стрінгер AFP News Agency Сергій Бобок після удару по готелю в Харкові у січні.

«Не знімайте квартиру там, де ви бачите багато машин у «військовій» розфарбовці – навіть якщо військові там і не живуть, схоже, навідники інтерпретують це все одно як можливу локацію», – також радив він.

Ірина Земляна радить не паркувати автівку біля готелю: краще залишити її в підземному паркінгу, щоб уберегти від обстрілів, або у пішій доступності – до 10 хвилин ходи.

Ще одна рекомендація – поселитися у сусіднє умовно безпечне місто. Наприклад, у Полтаву, якщо людині потрібно попрацювати в Харкові. «Туди краще повертатися. Дві-дві з половиною години – це нормальний таймінг для доїзду, так буде безпечніше», – додає експертка.

Вона наголошує: найголовніше, що варто зробити перед поїздкою, – оцінити ризики. А вже перебуваючи на місці, варто зрозуміти, де знаходяться всі виходи і виїзди, розрахувати, як найкраще дістатися до автомобіля.

«Пройдіть цей шлях ногами для того, щоб ви змогли знайти свою автівку в разі відсутності світла, інтернету: щоб ви не шукали інтернет-карту з поставленою міткою, де запарковане ваше авто. Знайдіть всі входи-виходи в приміщенні. Тобто ви зайшли через центральний вхід: чи є інші виходи? Звичайно, є. Чи вони відкриті? Як туди пройти з вашого номера? Пройдіть цей шлях і запам’ятайте його», – каже Земляна.

Також вона нагадує про необхідність розташування ліжка подалі від вікна (бажано не навпроти). Його слід щільно завісити, вікна зачинити. А також – подбати про безпечне місце, куди можна швидко пройти у разі обстрілу.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.