«Щоб боєць знав, що за ним хтось є»: як працює супровід поранених у Патронатній службі Азову

20 серпня цього року Урядом України було прийнято постанову, якою запроваджується служба супроводу у всіх військових частинах. Зокрема передбачається робота з супроводу поранених бійців. Першою такою в Україні стала Патронатна служба Азову, яка працює ще з 2014 року. Радіо Свобода поспілкувалось з її медичними кураторами і дізналось, як відбувається процес супроводу бійців.

Ми зустрічаємось у розпал робочого дня біля одного з медзакладів Дніпропетровської області, що приймає поранених військових. Від ранку «Тетяна-Дніпро», медичний куратор Патронатної служби Азову вже встигла відвідати двох поранених в лікарні. І нині чекає на евакуацію до регіону ще чотирьох важкопоранених.

Каже, що завдяки багаторічному досвіду роботи з бійцями вже може визначити на підставі даних про характер поранення і місця їх отримання, в яку саме лікарню може бути евакуйовано пораненого військового.

«На початку взагалі дуже складно знайти їх було, бо ніхто не йшов на контакт. Це по-перше. По-друге, хоча весь медперсонал знав мене тут у лікарнях, але надавати якусь інформацію було заборонено, навіть якщо ми військові і з тієї ж частини, і тільки через начмедів лікарень і військову адміністрацію я змогла структуризувати свою роботу. За період повномасштабки можу сказати, що якщо є інформація про пораненого, і навіть якщо я в іншому регіоні, людину я все одно знайду», – ділиться Тетяна.

Тетяна, медичний куратор Патронатної служби Азову

У Патронатній службі вона від 2019 року. Привів її туди власний родинний досвід.

«Мій чоловік, а він є нині моїм водієм, був в «Азові» з 2015 року. А найперший, хто у нас в родині почав цей весь азовський рух – син. Він у 2014 році пішов на війну. Після його поранення, поранення чоловіка, я знала, в яку лікарю звертатися, де які поранення лікують, що треба робити. Тобто я пройшла цей шлях по лікарнях», – каже «Тетяна-Дніпро».

«Тетяни-Дніпро» разом з чоловіком

Додає: «По-друге, коли була ще не повномасштабка, тяжкі бої були у нашого сина, і він потім повертався з військового до цивільного життя, тож ми пройшли такий шлях, що найтяжча людина, яка була з поранених – це мій син. У нас по Дніпру працювала дівчина Оксана. Дуже класна. Вона теж пройшла такий дуже великий шлях по лікарнях, але вона дійшла до вигорання. Її треба було замінити, тож вона мене попрохала, і наш командир «Гайка», Олена Толкачова, теж. Я знала вже, як з цим працювати і я пішла в 19 році в Патронатну службу».

На першій ланці супроводу

Нині «Тетяна-Дніпро» медичний куратор, що опікується пораненими бійцями бригади «Азов». Супроводжує їх під час перебування у медичних закладах рідної Дніпропетровської та сусідньої Харківської областей. Фактично моя співрозмовниця – це перша ланка Патронатної служби в роботі з пораненими.

Розпитую, як це працює. Тетяна пояснює: робота з супроводу розпочинається, як тільки у внутрішній комунікації, чатах частини, з’являється інформація про поранених, і від цього моменту медичні куратори починають з’ясовувати, куди, в які лікарні ті будуть транспортовані по евакуації.

Під час евакуації. Фото з особистого архіву «Тетяни-Дніпро»

Також дані пораненого передаються медичному куратору в столиці, який буде вести пораненого і тримати весь час з ним контакт.

«Дзвонити пораненим, коли перебувають на етапі евакуації, небажано. Тому відслідковую і коли вони є у безпечному місці – подаю повну інформацію моїм медкураторам, що опікуються бійцями «Азову». Їх двоє і вони перебувають у Києві, і згодом вони ведуть цих хлопців. Це відбувається, поки бійці перебувають на етапі евакуації в прифронтових зонах. Потім вони потрапляють сюди, в Дніпропетровську область, і я тут їх вже відслідковую», – каже «Тетяна-Дніпро».

З’ясувавши де перебуває поранений боєць, представники Патронатної служби спілкуються з лікарями і з’ясовують стан військовослужбовця. І далі працюють за певним алгоритмом, залежно від його стану.

«Якщо прийшов до тями, то я одразу йому даю мобільний телефон для того, щоб у нього був зв'язок. По-перше, з рідними. Також з командуванням та нашою службою. Я сама записую йому ці три номери, щоб вони знали, куди їм подзвонити, бо деякі хлопці, дівчата у нас є, що не пам’ятають», – пояснює Тетяна.

У лікарні. Фото з особистого архіву «Тетяни-Дніпро»

Якщо поранений боєць не є в свідомості, то медичний куратор сам зв’язується з його рідними і допомагає їм в разі приїзду до лікарні:

«Маю ще одну тяжку відповідальність: сповіщення батьків про те, що їхній рідний перебуває в ось цій лікарні, в такому-то стані. Конкретно про стан дізнатись вони можуть, подзвонивши по такому-то номеру – надаю їм номер телефону лікаря, щоб дізнались самостійно у нього про стан. Роблю супровід цих батьків, бо вони практично всі приїжджають. Ми їх зустрічаємо, привозимо в лікарню, знайомимо з лікарем. І допомагаємо з житлом, якщо це потрібно».

Найскладніше завдання, яке лежить на «Тетяні-Дніпро» – інформувати родину військового в разі його смерті від отриманих поранень у лікарні.

«Ще є дуже тяжкий момент, коли привезли в лікарню, а він помер. І на мені теж такий обов’язок: якщо він у наших лікарнях помирає, я дзвоню батькам, рідним. Розповідаю про те, що сталося, де сталося, даю всі координати. Кажу, що найближчі години з ним зв’яжеться відділ роботи з полеглими та їхніми родинами нашої служби. Тобто щоб вони знали, що у них є підтримка, що вони не покинуті, і що їхній син чи батько буде похований гідно».

Рюкзак з речами першої необхідності, який видає Патронатна служба Азову, пораненим бійцям, що перебувають у лікарнях

На першій ланці супроводу Патронатна служба Азову не лише з’ясовує, де перебувають поранені бійці з двох бригад, що є під опікою, організовує їхню комунікацію з рідними і підрозділом, а й вже безпосередньо вирішує різні проблемні питання поранених. Зокрема, незалежно від того, що надається в лікарні, Патронатна служба забезпечує поранених речами першої необхідності та одягом.

Патронатна служба надає комфортний для перебування бійців в лікарні як-то футболка, спортивні штани чи шорти в залежності від сезону року

«Коли хлопці потрапляють сюди, до лікарень, у них, звісно, нічого немає. Їхні речі порізані після евакуації, тому ми надаємо їм такий рюкзачок – речі першої необхідності. Зубна паста, щітка, мило, рушничок, вологі серветки, тобто все, що необхідно на цьому першому етапі. Дізнаємося, який в нього розмір, і закупку робимо: штани, якщо це весна, осінь, зима – светр, футболка, нижня білизна, шкарпетки, капці, кросівки; якщо це літо, то замість штанів – спортивні шорти. Тобто ось це все ми надаємо для того, щоб їм було комфортно», – «Тетяна-Дніпро» показує рюкзачок, що видається пораненим службою.

Одяг, який видають пораненим бійцям

За потреби Тетяна з її чоловіком також можуть проводити евакуацію і транспортування між медичними закладами поранених військовослужбовців. Для цього мають спеціально обладнаний автомобіль швидкої.

Всередині швидкої Патронатної служби

Постійний супровід

«Ми працюємо з бійцями до моменту повернення в стрій або до списання. Навіть після списання, якщо їм потрібна якась допомога, ми завжди на зв’язку. Тобто боєць списався, у нього є постійний протез, але потрібна допомога з ним, щось підкрутити чи щось замінити, чи замовити якісь ліки, додаткові обстеження, то вони завжди можуть звернутися до нас. Тобто по факту ми бійцями займаємось далі все їхнє життя», – розповідає «Меліса», медичний куратор, яка супроводжує поранених упродовж всього процесу їхнього лікування і працює вже зі столиці.

«Меліса» разм з одним з бійців, супроводом якого займалась

Пояснює, після лікарень прифронтових областей, як от Дніпропетровська, бійці розподіляються на лікування до медзакладів регіонів, що більш віддалені від зони бойових дій. Особливо важких просять спрямувати до столиці, де медкуратори за потреби можуть перебувати з ними у лікарні ледве не цілодобово.

«Спочатку йдуть стабілізаційні пункти. Це прифронтові лікарні. Основна точка – в Дніпропетровській області. Це вже не фронтова лікарня, а звідти вони йдуть на наступний етап евакуації в інші міста. Розподіляються за ступенем тяжкості. Якщо це дуже тяжкі бійці і є змога, то ми просимо, щоб їх направили саме у Київ. Якщо це бійці з тяжкими травмами, ампутаціями, то нам легше з ними буде працювати там, бо ми можемо у будь-який момент приїхати, привезти все необхідне і вирішити їхні питання», – додає «Меліса».

Супроводжують бійців і під час реабілітації та протезування:

«Якщо бійці перебувають у державних лікарнях, у них повністю сформована культя, повністю готові до протезування, реабілітації, їм вже не потрібно ніяких оперативних втручань, то ми їх забираємо до реабілітаційних закладів, з якими співпрацюємо, де у них починається активна реабілітація, і паралельно допомагаємо їм з протезуванням. Це подати документи, це підібрати протезний центр в залежності від того, що вони хочуть, що очікують від протезування. А потім вони обирають собі місце для початку всього цього процесу».

Патронатна служба супроводжує бійців упродовж всіх етапів лікування і реабілітації

Патронатна служба також допомагає військовослужбовцям зі збором всіх необхідних документів для проходження МСЕК та ВЛК.

«Тетяна-Дніпро» у свою чергу зазначає: «На початку хлопці не розуміють цієї роботи, яку ми робимо. Вони думають, що для всіх військових все однаково. Я бачу, коли вони вже приходять до тями – 2-3 дні після того, як їх привезли сюди, в лікарні, і я приходжу до них, щоб провідати, а вони кажуть: «А ось до того, до того і до того хлопця ніхто не приходив. Їм ніхто нічого не приносив. З ними ніхто не зв’язувався з військової частини. У них будуть проблеми – їх просто подають в СЗЧ, чи ще щось… А у нас все це є». Кажу: «Так, бо це так працює. Наша служба так працює».

Поширення досвіду

Наразі низка інших військових структур за прикладом Патронатної служби Азову починає запроваджувати власну службу супроводу. Так, із назвою «Кревні», така діє в Силах спеціальних операцій. До її напрямків роботи належать підтримка поранених, соціально-психологічний супровід військових, вшанування загиблих, підтримка родин загиблих і безвісті зниклих, робота з військовими, що звільнені з полону тощо.

У 2023 році мобільна патронатна служба з’явилась у 93 бригаді ЗСУ «Холодний Яр». Заявлялось, що до її функцій так само буде віднесено вирішення проблем з лікуванням бійців, оформленням необхідних документів тощо.

Патронатна служба існує і у деяких окремих батальйонах. Наприклад, при 20 батальйоні спеціального призначення Окремої президентської бригади ЗСУ.

Наразі Міноборони України заявляє про плани запровадити служби супроводу військовослужбовців в усіх військових підрозділах. Постанову, яка регулює її роботу, було розроблено Міністерством оборони та Генеральним штабом ЗСУ та прийнято Урядом України 20 серпня цього року.

Зазначається, що «основне завдання служб супроводу полягатиме у допомозі військовослужбовцям у вирішенні низки соціальних та медичних питань. Так, серед них:

• супроводження поранених, в тому числі через надання їм допомоги у питаннях направлення та проходження військово-лікарських комісій та медико-соціальних лікарських комісій, підтримка комунікації з членами їх сімей
• супроводження членів сімей загиблих (померлих), зниклих безвісти та полонених та надання їм допомоги у питаннях реалізації належних пільг і гарантій
• сприяння в оформленні документів, необхідних для надання їм посвідчень, що підтверджують статус особи, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації
• участь у заходах супроводження або підтримки тих, хто звільняється зі служби».

«Я б була дуже рада, якщо б це було у кожному підрозділі. Це так повинно бути, саме так повинно працювати. Де ти, що ти, може тобі щось потрібно – щоб боєць знав, що за ним хтось є, щоб знав, що на наступному етапі його ніхто не кине, що він зі своїм пораненням сам на сам не залишиться», – каже представниця Патронатної служби Азову «Тетяна-Дніпро» про плани запровадження служб супроводу для всіх військових підрозділів в Україні.