Жнива біля фронту: в яких умовах іде «​​​​​​​битва за врожай» на Запоріжжі

Запоріжжя – Від самого початку повномасштабного вторгнення військ РФ до України, Запорізька область з кінця лютого 2022 року є зоною активних бойових дій. Нині українська влада контролює повністю лише один, Запорізький район регіону, і частину території ще двох районів – Пологівського і Василівського. В умовах, коли Росія викрадає українське зерно з портів, російська армія палить пшеничні поля і знищує зібрану пшеницю на складах – кожен зібраний і збережений центнер зернових, кожне засіяне поле набувають особливого значення. Радіо Свобода розпитало запорізьких аграріїв як іде «битва за врожай» у прифронтовій зоні.

Воронка від влучення російської ракети на українському полі за десяток кілометрів від лінії фронту, де точаться запеклі бої. Україна, 4 липня 2022 року

Біля фронту

Зоною найбільш активних бойових дій у Запорізькій області наразі є район навколо міста Гуляйполе Пологівського району. Саме на цій території розташоване господарство, яке очолює фермер Олександр.

Із міркувань безпеки та на прохання самого співрозмовника Радіо Свобода не називає його прізвище та назву підприємства.

Фермерське господарство має понад 2600 гектарів землі. І хоч вся ця територія на цей момент є підконтрольною Україні, збирати врожай можна лише на невеликій частині полів.

«Ми плануємо з 1300 гектарів, які посіяні у нас були з осені, зібрати 15%. Чому відсотків 15? Тому що знаходимося у зоні бойових дій. І крім того, що не впевнені, коли почнеться знов стрільба, у нас ще заміновані поля. Ми до мінерів не звертались – думаю, що нема коли їм, та і не до чого це зараз. Ми обстежили десь гектарів 250-300 полів, що можна збирати. Але на всіх інших ми не зможемо зібрати врожай. Дуже прикро, але факт лишається фактом», – каже Олександр.

Аграрій додає: «Обробити поля вчасно нам не вдалося. Як правило, обробляють поля від уражень різних, від клопів, від забур’янення. Нічого не змогли зробити. Як вони були восени – так ці поля і залишились. Але спасибі Богові, вони аж милуються, просяться – хочуть поля, на яких засіяна озимина, пшениця, хліб, щоб ми їх зібрали. Але, на жаль, одна з причин, чому не можемо зробити це на частині полів – це обстріли, а це ризик для людей. Йти на ризик я не хочу, і не можу».

Гуляйпільщина: обстріли, підбита російська техніка і понівечена цивільна інфраструктура (фотогалерея)

Потерпають від обстрілів російських військ не лише поля цього сільгоспідприємства поряд із Гуляйполем, а й технічні, господарські приміщення. Так, за словами Олександра, пошкоджені зерносховища та сільгосптехніка очолюваного ним товариства.

«Техніка у нас була обстріляна, пошкоджена майже вся. Ми відганяли у Запорізький район до колеги. Спасибі йому – більше місяця хлопці ремонтували, починаючи від скла і закінчуючи різними трубками, радіаторами. Відремонтували, на жаль, десь 30%.

У нас, наприклад, було дев’ять тракторів – залишилось тільки чотири. З двох комбайнів склали тільки один. З дев’яти автомобілів – тільки один. Дуже постраждало підприємство.

Побиті склади. Дай Бог, будемо зараз збирати, а ніде навіть його складувати. Обрали один склад. Обробили його наскільки можна, хоча по правилах санітарних звичайно потрібно було обробити склади, залишити на три доби, щоб набрали нормального стану для подальшого зберігання», – ділиться проблемами Олександр.

Ще одна проблема, з якою наразі зіткнувся аграрій – це вартість пального для сільгосптехніки. За підрахунками Олександра, воно подорожчало майже в три рази, порівняно з цим періодом минулого року.

Буде прилітати – поле у мить згорить

Господарство запорізького фермера Павла Сергієнка також розташоване в кількох кілометрах від лінії фронту на Запоріжжі – але у Василівському районі, левова частка якого нині окупована військами РФ.

Ферма зазнає системних обстрілів з боку російських армійців від початку березня, і частина її сільгоспугідь нині взагалі недоступна для аграрних робіт

«У нас землі три тисячі гектарів. На 1300 гектарів ми не можемо навіть просто потрапити, тому що там або заміновано, або прифронтова зона, до якої 500 метрів, тому ми в ту сторону навіть не їздимо», –розповідає Павло Сергієнко.

Частину сільгосптехніки з господарства перегнали у більш безпечну зону Запоріжжя, а іншу, постраждалу від обстрілів, пробують по можливості відновити на місці. Та чи вийдуть комбайни цієї ферми у поля збирати врожай – також загалом залежить від обстановки на лінії фронту на Запоріжжі.

Внаслідок обстрілів загорілося поле. Україна, Дніпропетровська область. 4 липня 2022 року

«Виходити у ближні поля страшно, а ті, що подалі – не дуже. Комбайнери ставлять питання. Будемо вирішувати по обстановці. Буде тихо – будемо виїжджати. Буде прилітати – поле у мить згорить», – каже Павло Сергієнко.

Окрім, безпеки під час жнив фермера теж хвилює питання палива. Адже частину техніки доведеться переганяти з безпечної зони регіону назад на час збору врожаю, а це додаткові витрати на дизель для фермерського господарства.

Як продати зібране?

З острахом працювати в поля виходять навіть аграрії Запорізького району. В цьому, нині єдиному повністю підконтрольному Україні районі регіону, так само бояться обстрілів, навіть незважаючи на віддаленість від лінії фронту.

«Працюємо з 7 години і 9 години, до темна. Ми по темному вже вдома. Остерігаємося... Страшно, одним словом. Боїмося – дивимося по сторонах. Все сухе зараз – можуть бути пожежі», – каже помічник комбайнера на ім’я Павло Арабіжа, що збирає пшеницю на полі в одному з господарств Запорізького району.

Жнива, Запорізький район Запорізької області, 5 липня 2022 року

У агропідприємстві, де працює Павло, теж просять в цілях безпеки не називати їх точне розташування. У господарства 1297 га землі в Запорізькому районі області. Зараз косять рапс і збирають пшеницю. Прогнозують врожай на рівні 45-50 центнерів пшениці з гектару.

Головним питанням, в цьому більше віддаленому від зони бойових дій агропідприємстві на Запоріжжі, називають питання збуту зібраного.

«Питання дизелю, засобів захисту все сам вирішу. Не потрібна ніяка допомога. Є лише одне питання, яке назріло по всій Україні – це збут, продаж. За пшеницю дають 1.5-2 тисячі за тонну», – каже директор агропідприємства Валерій.

Поточна ціна за тонну пшениці, каже, не покриває витрати на паливо для сільгосптехніки для її збору.

«Для порівняння, минулого року дизель коштував 20-22, а пшениця – 8-10. Зараз дизель 50-60 тисяч, а пшениця коштує 2 тисячі за тонну. 25 тонн треба накосити: ось тут це пів поля – на одну тонну дизеля. Повний завал», – додає голова агропідприємства.

Водночас, аграрій констатує, що самостійно підприємцям питання збуту не вирішити – сподівається на допомогу міжнародних партнерів України у питанні розблокування шляхів транспортування українського зерна для споживачів за кордоном. Аналогічні надії мають і у Запорізькій ОВА.

«Чекаємо наскільки буде вирішена проблема постачання через море, оскільки через залізниці це дуже довго. Головне, щоб міжнародна спільнота змогла вибудувати логістичні шляхи. Ті, що на сьогодні є складні – через Дунай йдуть фактично. Треба, що був розблокований одеський напрямок, бо там найбільша кількість сховищ і найбільше перевалочні потужності», – каже голова Запорізької ОВА Олександр Старух.

Загалом же у Запорізькій області цього року, за попередніми даними ОВА, буде зібрано лише одну шосту озимих сільгоспкультур, адже 5/6 засіяних і засаджених аграріями минулого року полів регіону опинилися або на непідконтрольній Україні території, або на лінії вогню. Втім, у адміністрації запевняють, що очікуваного врожаю буде достатньо, щоб забезпечити жителів регіону.

«Якщо порівняти з минулим роком, то десь 1 до 10 зберемо врожай хліба. На підконтрольній території, області буде приблизно 400-500 тисяч тон. А в минулому році ми зібрали разом 5 мільйонів тон хліба», – каже голова Запорізької ОВА.

За даними на 2021 рік Запорізька область займала в Україні:

• третє місце за врожаєм пшениці (2,7 млн. тонн);
• четверте із соняшнику (1,1 млн. тонн);
• перше місце за збором зернобобових культур (130,5 тис. тонн).