На роботу в капцях. Як пандемія вплинула на професійне життя людей?

Пандемія коронавірусу, стверджують експерти, назавжди змінила життя людства, зокрема, це стосується і професійної сфери. Як виглядатиме організація роботи в майбутньому? Чи призведе дистанційна зайнятість до того, що деякі професії втратять сенс? Як локдауни позначилися на ринку праці в Україні, і як змінились підходи до нарахування зарплати? Це з’ясовувало Радіо Свобода.

«Піжамні» наради і розкіш живого спілкування

Киянка Ганна працює менеджером із внутрішньої комунікації однієї з міжнародних компаній. Під час обох жорстких локдаунів вона виходила на роботу в офіс, а більшість її колег працювали з дому.

«Ми дуже скучили за цей час один за одним, навіть за простою можливістю обговорити якісь робочі моменти за кавою чи під час обіду, – ділиться своїми спостереженнями Ганна з Радіо Свобода, – помічаєш, що втрачаєш контакт із колегами. Якось довелося працювати дистанційно, то відчула, як важко змусити себе працювати вдома, бо це все ж таки приватне місце. Складно переключитися і сконцентруватися на роботі».

Один із недоліків дистанційної роботи – втрата комунікаційних навичок між співробітниками

Ганна каже, що деякі поточні виробничі питання, розв'язання яких у звичайному режимі вимагало 5-10 хвилин, під час віддаленої праці доводилося вирішувати за пів години.

«Додаткові наради, дзвінки, віртуальні зустрічі... Це виснажує. Важко керувати, координувати роботу над тим чи іншим проєктом. У кожного свій графік. Хтось забирає дитину з садочка, у когось в цей час сусіди роблять ремонт – страшенно гамірно. Від віртуальних нарад люди набагато швидше втомлюються, ніж від живого спілкування», – зауважує Ганна.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Крім втоми (фізичної і психологічної), дистанційна праця може викликати в людей почуття провини і тривоги, стверджує психолог Вікторія Сахнієнко. Вимушена віддалена робота вимагає надзусиль, підвищених психічних ресурсів, яких у співробітника може просто не бути.

Вікторія Сахнієнко

«Коли почався локдаун, більшість людей зраділи можливості побути вдома. Стрімкий ритм життя вимагав відпочинку. На початку це видавалося заспокійливим фактором. Але людина є соціальною істотою, їй потрібен колектив, щоб розмовляти і підтримувати один одного. Між колегами важливе і неформальне спілкування.

Велику роль відіграє і темперамент людини. Деякі співробітники відчувають себе самотніми, «покинутими», а це не може не позначатися на продуктивності праці. Я помічаю, як зростає тривожний стан моїх пацієнтів.

Проте не варто вимагати від себе надмірної психологічної стійкості, адже карантинні обмеження і пов’язана з ними дистанційна робота – це вимушені заходи, і людина мало чим може на це впливати», – зазначає у розмові з Радіо Свобода Вікторія Сахнієнко.

Маркери мозкових хвиль, пов’язані із перевтомою та стресом, є значно вищі під час віртуальних зустрічей. Дослідження корпорації Microsoft щодо майбутнього дистанційної роботи, 2020 рік

Корпорація Microsoft провела дослідження, яке засвідчило, що віддалена робота є більш складною для психіки людини, ніж звична офісна праця. Маркери мозкових хвиль, пов’язані із перевтомою та стресом, є значно вищі під час віртуальних зустрічей. Через високу концентрацію співробітники відчувають виснаження вже за пів години після початку відеоконференції. Втому спричиняє низка факторів:

• працівник мусить постійно концентруватися на екрані, щоб отримати необхідну йому інформацію;
• працівник не відчуває невербальні сигнали від своїх колег, що суттєво ускладнює спілкування;
• працівник відчуває психологічний дискомфорт, оскільки вважає себе ізольованим, він не впевнений, як його розуміють і сприймають інші колеги.

В дистанційній роботі, як і в будь-якому явищі, фахівці виокремлюють свої переваги і недоліки.

Плюси

• більш гнучкий робочий графік;
• можливість розпоряджатися своїм часом;
• висока мобільність;
• економія на проїзді, обідах, офісному одязі

… та мінуси дистанційної роботи

• розмиті межі між професійним і приватним життям;
• ненормований робочий день;
• брак комунікації;
• проблеми з самоорганізацією і мотивацією

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Тон задають роботодавці

Під час локдаунів і після них ринок праці суттєво змінився. Якщо раніше право вибору належало шукачам роботи, то нині естафету перехопили роботодавці, розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода експерт із працевлаштування Валентина Бардадим. На це вплинули не лише масові скорочення під час карантину (особливо першого), але й той факт, що українці почали масово повертатися з-за кордону, відтак шукачів вакансій стало набагато більше.

Валентина Бардадим

«Традиційно високий попит на ІТ-спеціалістів, бізнес-аналітиків, фінансистів, зросли запити на фахівців медичної сфери. Карантинні обмеження і різке збільшення використання інтернету викликали популярність провайдерів. Але на ринку праці попитом користуються не стільки нові вакансії, скільки навики тих чи інших спеціалістів.

Зростає попит на креативних фахівців, які можуть збалансувати витрати і ефективність роботи. Цінується працівник, який може поєднувати в собі крос-функціональні обов’язки, виконувати кілька задач:

• програміст-продавець (який не лише виготовляє інтелектуальний продукт, але й може його продати
• бухгалтер-кадровик;
• оператор call-центру-продавець;
• куֹр’єр-вантажник.

Роботодавець переглядає функціональні обов'язки, збільшує зарплату, і люди погоджуються на таку роботу.

Через пандемію деякі професії зазнали перетворень. Один працівник може поєднувати різні функціональтні обов’язки. Наприклад, співробітник call-центру одночасно є продавцем товару чи послуг

Зарплати і ціни на офісну нерухомість

Пандемія суттєво не вплинула на розмір зарплат, хіба що під час першого карантину вони знизились на 5-10%. Проте згодом бізнес оговтався, і компанії повернулися до звичних розмірів оплати праці, каже Валентина Бардадим. За її словами, змінились підходи до нарахування зарплати.

«Зараз є чіткий розподіл на дві складові – основна і бонусна частини. Якщо раніше бонуси більше отримували ті, хто був залучений у сферу продажів, то нині навіть в офісних працівників є бонуси, які нараховуються за результатами їхньої роботи. Бонусна частина, яка складає приблизно половину заробітньої плати, прив’язана до показників ефективності. Таким чином роботодавці мотивують працівника», – наголосила HR-фахівець.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Карантин позначився не лише на зарплатах, але й на цінах на офісну нерухомість. У Києві ціни на такі приміщення знизилися у середньому на 20%, зауважує керівник проєктів Perfect Group Олексій Коваль.

Фахівці прогнозують, що деякі бізнес-центри перейдуть на формат коворкінгу (з англійської collaboration і working – «спільна робота»). Це така система організації праці, де співробітник може орендувати робоче місце з технічним забезпеченням на коротких строк

Якщо раніше робочі площі можна було орендувати за 40 доларів в місяць за квадратний метр, то після пандемії вартість впала до 25 доларів. По-перше, це пояснюється зменшенням попиту, оскільки багато співробітників компаній перейшли на дистанційний режим. По-друге, зростають обсяги будівництва нових бізнес-центрів. Олексій Коваль прогнозує, що за два роки пропозиція офісних будівель зросте на 20%.

Експерти вважають малоймовірним той факт, що у майбутньому дистанційна праця повністю замінить офісну зайнятість. Хоча, за результатами різних опитувань, до звичного робочого режиму повернуться близько 40% роботодавців, решта практикуватиме або віддалену, або змішану працю.

На думку Валентини Бардадим, Україна – виробнича, аграрна країна, відтак не всі професії можна перевести на дистанційний роботу. Усі бізнес-компанії, які втрималися на ринку, вже перелаштували свої графіки, проробили велику роботу щодо налагодження комунікацій та забезпечення працівників технічними можливостями.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: